Миколаївський районний суд Одеської області
67000, Одеська область, Миколаївський район, с.м.т. Миколаївка вулиця Центральна 3
Справа № 508/1358/17
27 грудня 2017 року. Миколаївський районний суд Одеської області.
В складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з участю:секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Миколаївка кримінальне провадження № 12017160370000326 від 11 грудня 2017 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зоря Труда Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, українця, з освітою 9 класів, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого у відповідності до ст. 89 КК України,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Встановив :
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 9 грудня 2017 року о 23 годині 00 хвилин зайшов на неогороджену територію домоволодіння мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , звідки таємно викрав металеву емаліровану ванну ємкістю 80 л. вартістю 580 гривень. З викраденим зник та розпорядився на власний розсуд.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода між потерпілим та підозрюваним про примирення від 22 грудня 2017 року, що була укладена на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України під час проведення досудового розслідування. За цією угодою сторони погоджуються на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. У відповідності до п.п.2,3,4 ч.2 ст. 76 КК України покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні признав повністю та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_4 також просив суд затвердити угоду про примирення.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_5 узгоджену угодою міру покарання.
Вислухавши потерпілого, обвинуваченого та думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12017160370000326 від 11 грудня 2017 року, проаналізувавши надану угоду від 22 грудня 2017 року, суд врахував наступне.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Відповідно до ч.1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України вірно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Зазначений злочин у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про примирення від 22 грудня 2017 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017160370000326 від 11 грудня 2017 року, ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Обвинувачений також погодився на призначення йому покарання за цей злочин у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. У відповідності до ч.2 п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він підтримує укладену між ним та потерпілим угоду про примирення, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 476 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваному повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, дійшов висновку про те, що у данному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення.
При цьому суд виходить з того, що угода укладена відповідно до ст. ст. 469 ч.3 , 472, 473 КПК України.
Суд також у судовому засіданні переконався в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Міра запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 не обиралась.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 22 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017160370000326 від 11 грудня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, укладеної між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 признати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком один рік.
У відповідності до ч.2 п.п.2,3,4 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Покласти нагляд за ОСОБА_5 , звільненим від відбуття покарання з випробуванням, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_4 , що у разі невиконання угоди про примирення і відповідно до ст.476 КПК України потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому, прокурору та іншим учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1