Справа № 521/13628/17
Номер провадження 2/521/4831/17
19 грудня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.,
при секретарі - Тимофієнко Н.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, -
28.08.2017 р. представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, у якій просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартиру № 194, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (37825968), індексний номер 36012729 від 06.07.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.07.2007 року ОСОБА_4 та АТ «Укрсиббанк» уклали договір про надання споживчого кредиту № 11184377000, за умовами якого АТ «Укрсиббанк» надав кредит у розмірі 49000 доларів США у строк до 17.07.2020 року (далі - Кредитний договір).
17.07.2007 р. в забезпечення зобов'язань за вказаним Кредитним договором АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 уклали Договір іпотеки, за умовами якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру № 194, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76. 12.12.2011 р. ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» уклали договір факторингу № 1, відповідно до якого ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набув статусу нового кредитора у зобов'язанні. 30.06.2017 р. державний реєстратор Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 за заявою відповідача зареєстрував право власності на предмет іпотеки на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». Крім того, 07.06.2014 р. набув чинності Закон України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який підлягає застосування до спірних правовідносин. Щодо застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник подає завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланих іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником відповідної вимоги. Однак позичальник ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не отримували письмових вимог про порушення №734662-юр від 19.04.2017 р. Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває право на предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Позивач вказує, що його квартиру жодним оцінювачем не оглянуто та вони не зверталися з такою пропозицією. Крім того, перереєстрацію квартири здійснено з порушенням прав неповнолітніх дітей, які зареєстровані в ній. Таким чином Державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності та здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки з порушеннями норм діючого законодавства та умов договору іпотеки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
У наданих письмових запереченнях представники ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вказали, що ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що питання про звернення стягнення на предмет іпотеки можливий в порядку позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки, яке здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Зі змісту договору іпотеки від 17.07.2007 р. вбачається, що сторони дійшли згоди щодо способу задоволення вимог іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Обравши способом захисту визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та правові підстави незаконності такого рішення. Зі змісту позовних вимог та обраному способу захисту порушених прав вбачається, що дослідженню підлягають не спірні договірні правовідносини, а дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. Необґрунтованим є посилання позивача на постанову Верховного Суду України № 21-41а16 від 14.06.2016 р. Вимога про усунення порушень від 12.01.2015 р. була надіслана позивачу, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт її отримання. Крім того, Закон України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки відповідачі не є органами, які здійснюють примусове виконання рішення. Позивачем не надано доказів оспорення договору іпотеки повністю або в частині застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, іпотечний договір укладено добровільно зі згодою про наслідки його невиконання чи неналежного виконання. Оцінка майна здійснена порівняльним підходом, що не передбачає необхідності виходу оцінщика на об'єкт оцінки. Щодо реєстрації дітей у спірній квартирі представником відповідача наголошено на порушенні позивачем умов договору іпотеки, який незаконно, без згоди іпотекодержателя, зареєстрував в предметі іпотеки малолітню дитину. Дозвіл органу опіки та піклування необхідний виключно для вчинення правочинів, а рішення державного реєстратора не є правочином, а є нормативним актом індивідуальної дії. Наявність факту проживання дитини не перешкоджає державній реєстрації прав на таке майно та не є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію.
Відповідач державний реєстратор Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У наданих суду запереченнях відповідач державний реєстратор Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просив відмовити, посилаючись на наступне.
30.06.2016 р. ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернувся із заявою (№ 23021016) до Центру надання адміністративних послуг Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1. ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» разом із заявою про реєстрацію права власності на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» подало необхідні документи для реєстрації речового права на заявлений об'єкт нерухомого майна, які передбачені чинним законодавством і підстав для відмови в державній реєстрації та/або зупинення реєстраційних дій не було. Рішення державного реєстратора № 36012729 від 06.07.3027 р. про державну реєстрацію прав прийнято на підставах і у відповідності до встановленого порядку, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 р. задоволено частково заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру № 194, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ 37825968), в іншій частині вимог про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2017 р. У задоволенні клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про закриття провадження відмовлено.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2017 р. клопотання представника позивача - ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано з управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру № 194, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76 (номер запису прав власності: 21256761), запис здійснено Державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.
17.07.2007 року між ОСОБА_4 (далі - Позичальник) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - Банк) було укладено кредитний договір № 11184377000 (далі - Кредитний договір) на суму 49000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 247450 грн. 00 коп. строком погашення до 17.07.2017 року зі сплатою 13,5 процентів за користування кредитними коштами, з рахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.07.2007 р.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника Банком приймається однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними Кредитним договором між Позивачем ОСОБА_2 (Іпотекодавець), який виступає майновим поручителем ОСОБА_4, та Банком (Іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір від 17.07.2007 р. (далі Іпотечний договір)
Пунктом 1.1. Іпотечного договору передбачено, що предметом Іпотечного договору є однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25-30)
Відповідно до п.п. 2.1.1. та 4.1. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. Звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках, визначених п.п. 2.1.1.-2.1.2.у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а у разі невиконання Іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п. 4.2. Іпотечного договору звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, за довоговором між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя.
За п. 4.3., 4.4. Іпотечного договору у випадках, визначених в п.п. 2.1.1.-2.1.2. Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку». У разі невиконання Іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться в п. 4.3., Іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на Предмет іпотеки.
У розділі 5 Іпотечного договору вказано, що у разі настання обставин, зазначених в п. 4.1. цього Договору іпотеки, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. В повідомленні, Іпотекодержатель зазначає який зі способів задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовується Іпотекодержателем для задоволення своїх вимог. У разі застосування передачі Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку») право власності переходить до Іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення. У разі застосування права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз. 3 ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»), Іпотекодержатель реалізує норми ст. 38 Закону України «Про іпотеку» і повідомлення вважається повідомленням про намір укласти договір купівлі-продажу Предмету іпотеки.
У подальшому, ПАТ «Укрсиббанк» на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року відступило ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» право вимоги заборгованості за кредитними договорами.
Крім того, у зв'язку з укладенням вказаного договору факторингу, за Договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеному між ПАТ «УкрСиббанк» та «ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 12.12.2011 р. передано право вимоги за договорами іпотеки. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 5207-5208.
В матеріалах реєстраційної справи № 1293395851101 на об'єкт нерухомого майна - АДРЕСА_2 є копії письмових вимог ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про усунення порушень основного зобов'язання від 15.04.2014 р. на ім'я ОСОБА_4, у якій вказано, що борг за Кредитним договором станом на 15.04.2014 р. складає 63106, 76 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 15.04.2014 р. складає 781261,69 грн. та від 12.01.2015 р., на ім'я ОСОБА_2, у якій вказано, що борг за Кредитним договором станом на 12.01.2015 р. складає 63106, 76 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 12.01.2015 р. складає 993931,47 грн.
Враховуючи існуючу заборгованість ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в цих вимогах зазначив, що в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ «УКРБОРГ» з датою подання 08.01.2014 р., видно, що воно вручено невстановленій особі, без зазначення прізвища, 23.01.2014 р. Вказане відправлення містить календарний штемпель його відправлення «24.01», а також штрих кодовий ідентифікатор «0315042547469» та «6503104011571».
Згідно рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 20.01.2015 р. на адресу ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, поштове відправлення, отримано адресатом 29.01.2015 р., без зазначення прізвища, але з наявністю підпису. Це відправлення містило нерозбірливий календарний штемпель його відправлення, а також штрих кодовий ідентифікатор «0330001813498» та «6503104211201».
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2017 р., витребовувались докази від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» шляхом необхідності надання оригіналів вищевказаних рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення однак представником ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у заяві від 27.10.2017 р. вх. № 47009 повідомлено про неможливість надання оригіналів вказаних документів, оскільки вони зберігаються у державного реєстратора ОСОБА_3
30.06.2017 р. представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернувся до Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 з заявою № 23021016 про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.
Згідно рішення Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36012729 від 06.07.2017 р. вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру у АДРЕСА_3 за суб'єктом ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
З ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно про реєстрацію права власності Державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, яким внесено запис № 21256761, відповідно до якого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36012729 від 06.07.2017 р. право приватної власності на квартиру у АДРЕСА_3, зареєстровано за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі вимоги про усунення порушень основного зобов'язання від 15.04.2014 р. та вимоги про усунення порушень основного зобов'язання б/н та б/д.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).
При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, визначені частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку».
Так, за приписами ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Як вбачається з Іпотечного договору від 17.07.2007 р. сторони, Позивач, ОСОБА_2П, та ПАТ «Укрсиббанк» досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - Передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі задоволення вимог Іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; - Отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця.
Крім того, пунктом 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачалось, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
Відповідно до п. 61 «Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Надаючи оцінку діям ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» щодо повідомлення боржника в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», необхідно зазначити наступне.
ОСОБА_2 заперечує отримання письмової вимоги про усунення порушення (ст. 35 Закону України «Про іпотеку» або повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (розділ 5 вказаного Іпотечного договору).
Таке заперечення не спростоване і підтверджується іншими доказами.
Відправниками цих вимог значаться ТОВ «УКРБОРГ» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Встановити дати вказаних відправлень відповідно до календарних штемпелів не надається можливим з зазначених вище причин.
Письмові вимоги ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про усунення порушень основного зобов'язання від 15.04.2014 р. на ім'я ОСОБА_4 відповідно до рекомендованого повідомлення нібито отримані нею 23.01.2014 року, що є неможливим. Крім того, у вказаних вимогах датованих 15.04.2014 р. та 12.01.2015 р., сума боргу за Кредитним договором є однаковою у доларовому еквіваленті, а заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2014 р., стягнута з ОСОБА_4 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заборгованість у сумі еквівалентній 58234,09 дол. США.
Також у рекомендованому повідомленні вказуються штрих кодові ідентифікатори 0315042547469» та «6503104011571», «0330001813498» та «6503104211201».
Відповідно до п. 2, 17, 67, 81, 92 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 5 березня 2009 р. № 270 штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень. Внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності). На внутрішніх згрупованих рекомендованих поштових відправленнях також можуть наноситися відмітки, які свідчать про те, що оплату проведено в повному обсязі («Плату стягнено»). Такі відмітки наносяться на зазначені поштові відправлення поряд із штриховим кодовим ідентифікатором за умови нанесення дати приймання. Підлягають доставці додому рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.
З отриманої інформації з мережі інтернет вказані штрих кодові ідентифікатори не зареєстровані в системі. Крім того, вказані рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не містять інформацію про зміст поштового відправлення та яку саме кореспонденцію отримано адресатами.
Відповідачем, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», не усунуті перераховані суттєві суперечності.
Отже, з викладеного вбачається, що повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя на адресу позивача взагалі не направлялось, що вони фальсифіковані, що свідчить про невиконання і порушення вимог статтей 35-37 Закону України «Про іпотеку» та розділу 5 Іпотечного договору від 17.07.2007 р. в їх системному зв'язку. Тому суд, приходить до висновку, що відповідачем було незаконно проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, без дотримання процедури вимог статтей 35-37 Закону України «Про іпотеку» та розділу 5 Іпотечного договору від 17.07.2007 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, діючим законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності є похідним та можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності .
Отже враховуючи, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не дотримано порядок вчинення дій та подачі документів для проведення державної реєстрації з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку», а відповідачем вказаних в рішенні суду норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, щодо вчинення реєстраційних дій та зазначене вище в сукупності, свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Таким чином, виходячи із вищевказаної норми матеріального права набуттю права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем передує визначення вартості предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності на момент набуття права власності.
В матеріалах справи наявні докази проведення оцінки з метою визначення вартості спірного нерухомого майна на момент набуття права власності на нього ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до висновку про вартість спірної квартири від 26.06.2017 р. № 1985119_26062017_KR001 визначено у розмірі 154026 грн, що еквівалентно 5917 доларам США.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд керується наступним.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», встановлено заборону примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
У свою чергу, мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Тому, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).
Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Оскільки зазначений Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, тому є лише правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.
При цьому, положеннями цього Закону не встановлено, що іпотека припиняється, а лише передбачено заборону примусового стягнення нерухомого житлового майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (реєстраційний № 51404742 в ЄДРСР).
Таким чином, положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлена загальна заборона примусового стягнення такого майна без згоди власника (незалежно від суб'єкта, який здійснює таке стягнення), що не має правового значення для вирішення цієї справи та не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Щодо посилання представника позивача на наявність порушень прав неповнолітньої дитини, необхідно зазначити наступне.
Пунктом 1.3. Іпотечного договору, іпотекодавці засвідчили, що предмет іпотеки до цього часу жодним способом не відчужений, у спорі та під арештом (забороною) не перебуває, оренду/лізинг/довічне управління не переданий. Іпотекодавець свідчить, що укладанням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, а також у разі; якщо предметом іпотеки є житлова нерухомість в тому, числі не порушені права дітей.
Відповідно до п. 2.4.9. Іпотекодавець зобов'язаний не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб буз згоди Іпотекодержателя.
Відомості про звернення до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про реєстрацію дітей у спірній квартирі не надано, а отже відсутні підстави для задоволення стягнення на підставі саме вказаних вимог закону.
Згідно п. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.41 Конституції України та ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини 1950 року держава Україна гарантує громадянам непорушність їхньої приватної власності.
У відповідності до ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Керуючись вимогами ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4 , - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру № 194, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (37825968), індексний номер 36012729 від 06.07.2017 р.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 р., якою накладено арешт на квартиру № 194, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, загальною площею 34,4 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ 37825968).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, тобто з 26 грудня 2017 року.