Справа № 619/2809/17 Головуючий суддя І інстанції Нечипоренко І. М.
Провадження № 22-ц/790/7018/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
20 грудня 2017 року м. Харків
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кругової С.С., Колтунової А.І.
за участю секретаря: Плахотнікової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові
цивільну справу № 619/2809/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
із апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дергачівського районного суду Харківської області ухвалене 23 жовтня 2017 року під головуванням судді Нечипоренко І.М. в залі суду в місті Дергачі,
У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 02 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач погодилась із "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 "Правил користування платіжною карткою".
Позивач наполягає, що відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, чим порушила умови кредитного договору. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань станом на 31.07.2017 рік утворилась заборгованість у розмірі 22005,93 грн., яка складається з наступного: 655,91 грн. - заборгованість за кредитом; 16471,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3354,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1024,09 грн. - штраф (процентна складова).
Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 22005,93 грн., судовий збір в розмірі 1600 грн.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 19307,84 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00грн, а всього 20907,84 грн., в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково - стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 655,91 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн., а всього 2255,91 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що позивач не надсилав їй повідомлення про підвищення процентної ставки за користування кредитом, отже розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про одночасне стягнення з неї фіксованої та процентної складових штрафу, чим порушив ст. 61 Конституції України. Звертає увагу на те, що Умови та правила надання банківських послуг не містять її підпису, в них відсутня дата складення та ідентифікуючі ознаки на предмет їх невід'ємності від анкети-заяви відповідача, а отже ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами договору.
Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, надав письмові пояснення щодо правомірності підвищення відсоткової ставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.
Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції чинній на момент розгляду справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 02 грудня 2011, згідно якої отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Кредитний договір від 02 грудня 2011 було укладено шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання, де вказано, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст. ст.530,631 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу(ч. 2ст. 1050 ЦК України).
Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у ч. 1 ст. 611, ч. ч. 2-4 ст. 612 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.
Оскільки відповідач порушила строк виконання зобов'язання, має прострочену заборгованість, позивач має право вимагати дострокового повернення залишку кредитних коштів та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вказаний договір було укладено шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання, де вказано, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
За загальними правилами, що випливають з положень ст. ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625, ЦК України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов'язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в т.ч., вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 634 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із розрахунків позивача (а.с. 4-5), крім іншого вбачається порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, тіла кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.
Згідно п. 5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 18 червня 2003 року № 254 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного ) (п. 5.1 цього Положення).
Факт отримання кредитних коштів та розмір заборгованості за кредитним договором підтверджений виписками по особовим рахункам в яких міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Щодо посилань апелянта на те, що Банком було безпідставно підвищено відсоткову ставку судова колегія зазначає наступне.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України відсоткова ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % на місяць або 30% на рік. Далі відсоткова ставка була змінена, що підтверджується відповідними наказами банку.
Згідно роз*ясень, що містяться у Постанові Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. До обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам. У разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку Клієнт зобов'язаний надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.
Отже, кредитний договір від 02 грудня 2011 містить умови, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору.
Так, у виписці по картрахунку, яка міститься у матеріалах справи, відображені відомості щодо підвищення розміру відсоткової ставки по кредитним операціям.
Належних та допустимих доказів того, що позивач подавав заяву про розірвання кредитного договору матеріали справи не містять, що свідчить про згоду останнього зі змінами Тарифів. Після підвищення процентної ставки позивач продовжувала користуватися карткою.
З огляду на викладене судова колегія вважає безпідставними заперечення відповідача щодо незаконності одностороннього збільшення банком відсотків за користування кредитом, адже Умовами та правилами передбачено зміну розміру відсоткової ставки за кредитом банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Між тим, відповідно до матеріалів справи, відповідачу нарахований один вид неустойки - штраф, який має дві складові: фіксовану частину та процентну складову, що відповідає вимогам договору та не суперечить закону.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Харківської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, в силу ст.. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Н.П.Пилипчук
Судді: А.І. Колтунова
С.С. Кругова
Повний текст судового рішення виготовлений 26 грудня 2017 року.