Справа № 721/1001/16-к
Провадження №1-кп/713/121/17
26.12.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , за участю потерпілої ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вижниця об'єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260130000240 від 10.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України Серія НОМЕР_1 виданого 27.11.1998 року Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, уродженця с.Яблуниця, Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, приватного підприємця, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.1 КК України, -
ОСОБА_6 , 28.08.2016 року близько 10-00 год. в с.Довгопілля, Путильського району Чернівецької області, знаходячись на власному господарстві, під час сімейної суперечки з колишньою дружиною ОСОБА_4 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс колишній дружині ОСОБА_4 декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: синці на правій щоці, в проекції дуги нижньої щелепи зліва, у верхній третині лівого стегна по зовнішній поверхні, у верхньому внутрішньому квадраті правої сідниці, які згідно висновку судово-медичної експертизи №113 від 30.08.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_6 , 08.11.2016 року близько 16-00 год. в с.Довгопілля, Путильського району Чернівецької області, перебуваючи у власному господарстві, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, під час суперечки наніс своїй колишній дружині ОСОБА_4 удар кулаком у область обличчя над лівим оком, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді пара орбітальна гематома зліва відповідно до висновку СМЕ №176 від 28.11.2016 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, пояснив, що 28.08.2016 року перебував у себе на подвір'ї в с.Довгопілля, Путильського району. Того дня ОСОБА_7 не наносив тілесні ушкодження, сидів на сходах говорив по телефону. Була на подвір'ї дочка ОСОБА_8 08.11.2016 року приїхав додому разом з сестрою ОСОБА_8 щоб поговорити з ОСОБА_9 щодо ситуації, яка виникла в зв'язку з викраденням автомобіля. Приїхали на автобусі. Разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заходили до літньої кухні, він ішов позаду та відчув, удар по голові, який нанесла йому ОСОБА_4 поліном, після чого він витягнув телефон щоб передзвонити, а ОСОБА_7 забрала у нього телефон та побігла у сторону городу. При цьому ОСОБА_10 погрожував йому фізичною розправою, а ОСОБА_8 його не пускала. Він побіг за ОСОБА_7 , наздогнав її та забрав телефон, при цьому тілесні ушкодження їй не наносив, коли забирав телефон, то між ними була сіпанина. До нього підбіг ОСОБА_10 та почав наносити йому тілесні ушкодження, від яких він впав, а ОСОБА_8 забрала ОСОБА_11 . Після цього вони пішли на завод, для того, щоб поговорити з власником викраденого автомобіля. Після того пішли додому. Спиртні напої не вживав. З приводу замаху щодо викрадення телефону у правоохоронні органи не звертався. Від застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від кримінального покарання категорично відмовився.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження і доведена повністю сукупністю досліджених доказів.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтримала обвинувачення, показала, що 28.08.2016 року перебувала на подвір'ї у с.Довгопілля, Путильського району, де також перебував ОСОБА_12 , який говорив по телефону, між ними виникла суперечка. Зловив її за щелепу, закривав рот та вдарив по правій нозі, після того як вона виключила воду, і забирала відро, то ударив кулаком руки у ліву ногу. При цьому були присутні їхні діти ОСОБА_8 та ОСОБА_13 08.11.2016 року вийшла на двір взяти дров та почула шум, упинилась, щоб послухати, а ОСОБА_12 вийшов із-за будинку і відразу наніс їй удар правою рукою у ліву сторону обличчя, від якого вона впала. При цьому нічого їй не пояснив. Підбіг ОСОБА_11 та почав їх розбороняти, в цей час прийшли на допомогу хлопці ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які також намагались припинити суперечку. Після цього підбігла ОСОБА_8 та почала сіпати за волосся, при цьому їй здалось, що вони були у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від них було чути спиртним. Після того, як вона змогла вирватись, то побігла на ділянку до сусідки, щоб викликати працівників поліції. ОСОБА_12 її наздогнав та наніс удар від якого вона впала, прибіг ОСОБА_11 разом з ОСОБА_15 та почали розборонювати. ОСОБА_12 не пояснив причину нанесення тілесних ушкоджень, разом з сестрою ОСОБА_8 зводять на неї наклепи.
Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_16 показала, що проживає по сусідству з ОСОБА_4 08.11.2016 року біля 17-00 год. вийшла на двір та почула крики, де побачила, що біля хати ОСОБА_7 суперечка. Бачила як ОСОБА_7 розмовляє по телефону, в цей час до неї підбіг ОСОБА_12 , наніс удар у підборіддя та почав бити її ногами і руками. ОСОБА_8 тримала ОСОБА_17 і не пускала, що він допоміг матері, однак ОСОБА_11 вирвався та намагався розборонити, а ОСОБА_12 почав бити ОСОБА_11 . В цей час прибігли хлопці ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , розборонили їх. Не бачила, щоб ОСОБА_12 забирав у ОСОБА_7 телефон. Зазначила, що ОСОБА_12 постійно погрожує їй.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_20 показав, що ОСОБА_12 та ОСОБА_7 є його батьками. 08.11.2016 року біля 17-00 год. йшов з сестрою, а назустріч їм прийшов ОСОБА_12 разом з ОСОБА_8 , які сказали повертатись додому для розмови, однак він сказав, що не буде заходити додому. З будинку вийшла мама ОСОБА_7 , а батько ОСОБА_12 підбіг до неї та наніс удар правою рукою в лице, після чого продовжував наносити удари, ОСОБА_7 впала. Він відразу побіг до батька, щоб припинити його неправомірні дії. Зазначив, що не бачив, щоб ОСОБА_7 забирала у ОСОБА_21 телефон. ОСОБА_8 тримала його та не пускала до матері. ОСОБА_7 вирвалась і побігла на поле, а ОСОБА_12 наздогнав її та почав наносити удари. Він далі вирвався та побіг розборонити, батько його також вдарив, прийшли ОСОБА_22 , ОСОБА_14 та розборонили.
Допитана в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_23 показала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_12 є її батьками, вона проживає разом з матір'ю у будинку, який знаходиться в с.Довгопілля, Путильського району, батько інколи приходить до них. У серпні 2016 року вона вийшла у туалет, який знаходиться на подвір'ї, ОСОБА_7 в той час набирала воду. Бачила як ОСОБА_12 підійшов до мами та вдарив правою ногою у ногу ОСОБА_7 , зловив за щелепу, прибігла ОСОБА_24 . Коли ОСОБА_7 забирала воду, то ОСОБА_12 вдарив у ногу маму. Зазначила, що ОСОБА_12 бачив, що вона була присутня при бійці.
Допитана в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_25 показала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_12 є її батьками, вона проживає разом з матір'ю у будинку, який знаходиться в с.Довгопілля, Путильського району. У серпні 2016 року почула крик матері, і побачила, як ОСОБА_6 ударив ОСОБА_7 в стегно, вона підбігла і розборонила батьків, після цього матір зігнулась щоб набрати води, а ОСОБА_6 наніс ще один удар кулаком у ногу матері. Все це також бачила її сестра ОСОБА_26 , яка виходила в той час з туалету, який розташований на подвір'ї. Зазначила, що між батьками часто виникають суперечки.
Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_27 показала, що 08.11.2016 року пішла до будинку ОСОБА_28 у гості. Коли підходила до будинку, побачила, що ОСОБА_28 стоїть на вулиці. Підійшовши побачила, що на горбі ОСОБА_7 розмовляє по телефону, в цей час до неї підбіг ОСОБА_12 і наніс удар у підборіддя, після чого до них підбіг ОСОБА_10 та почав розбороняти. Біля ОСОБА_11 також була ОСОБА_8 , яка його тримала та не пускала до матері. Зазначила, що дана суперечка виникла на городі ОСОБА_29 , який знаходиться на горбі, а будинок ОСОБА_28 розташований внизу, звідки добре проглядається місце, де відбулась суперечка. Зазначила, що після даної події бачила у ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
Від допиту свідків обвинувачення: ОСОБА_30 та ОСОБА_31 прокурор та потерпіла в судовому засіданні відмовилися.
Допитана в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_32 показала, що 08 листопада 2016 року, було релігійне свято ОСОБА_33 . Біля 14-00 год. їй зателефонував брат ОСОБА_6 та повідомив, що у сільській раді йому сказали, що його син, а її племінник ОСОБА_10 разом із другом викрали автомобіль, радився з нею як правильно поступити в цій ситуації. ОСОБА_6 прийхав до неї і додзвонився до власника автомобіля та домовився про зустріч у ОСОБА_34 . Разом з ОСОБА_6 поїхали в с.Довгопілля, Путильського району, Вижницьким автобусом. Прийшовши до господарства де проживає її брат з колишньою дружиною ОСОБА_4 вони зустріли ОСОБА_17 на присадибі, якого вони попросили повернутись додому. ОСОБА_11 сказав, що не хоче іти, вона взяла ОСОБА_11 за руку і пішли. Коли заходили до літньої кухні, при цьому ОСОБА_11 йшов перший, вона за ним, а позаду неї йшов брат ОСОБА_12 , почула, що ОСОБА_7 вдарила брата по голові, почалась суперечка ОСОБА_11 почав сіпатись з ОСОБА_35 від чого він впав. ОСОБА_12 ударів ОСОБА_7 не наносив. Зазначила, що вона обороняла ОСОБА_21 від ОСОБА_17 , який намагався побити свого батька, зірвав двері. ОСОБА_10 погрожував ОСОБА_36 фізичною розправою. ОСОБА_22 та ОСОБА_14 підбігли до будинку, коли суперечка вже завершилась, конфлікту не бачили. Вона запитала у ОСОБА_15 чому вони прийшли, на що вони сказали що почули шум. Після цього разом з ОСОБА_35 пішли до магазину, де їм сказали іти до ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , син якого разом з ОСОБА_11 викрали машину, для того щоб вирішити питання з викраденим автомобілем. Вони прийшли до будинку ОСОБА_37 , куди іти приблизно п'ятнадцять хвилин. Суперечка тривала біля десяти хвилин. Боялась за ОСОБА_21 , через те, що ОСОБА_10 йому погрожував фізичною розправою.
Крім показів потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , неповнолітніх ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , вина обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується №1174 від 29.08.2016 року з даних якого вбачається, що слідчим СВ Путильського ВП ОСОБА_39 було прийнято заяву від ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, яке мало місце 28.08.2016 року о 10-00 год. в с.Довгопілля, Путильського району, через неприязні відносини під час суперечки ОСОБА_6 побив ОСОБА_4 (Том 1, а.с.5)
Висновком експерта №113 від 30.08.2016 року з даних якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , наявні наступні тілесні ушкодження: синці на правій щоці, в проекції дуги нижньої щелепи зліва, у верхній третині лівого стегна по зовнішній поверхні, у верхньому внутрішньому квадраті правої сідниці. Виявлені ушкодження виникли в результаті неодноразової дії твердих тупих предметів, або ударів об такі, можливо їх виникнення в строк та при обставинах вказаних в фабулі постанови і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Локалізація наявних тілесних ушкоджень у потерпілої, може свідчити про динамічну зміну взаєморозташування останньої відносно нападника в момент заподіяння їй (потерпілій) тілесних ушкоджень. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню є малоймовірним. (Том 1, а.с. 9)
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується №1501 від 10.11.2016 року з даних якого вбачається, що старшим інспектором Путильського ВП ОСОБА_40 було прийнято заяву від ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, яке мало місце 08.11.2016 року о 16-00 год. в с.Довгопілля, Путильського району, ОСОБА_6 та його сестра ОСОБА_32 побили ОСОБА_4 (Том 2, а.с.7)
Висновком експерта №176 від 28.11.2016 року з даних якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , наявні наступні тілесні ушкодження: пара орбітальна гематома зліва. Виявлені ушкодження виникли в результаті неодноразової дії твердих тупих предметів не виключено деревяними граблями, або від ударів об такі, можливо їх виникнення в строк та при обставинах вказаних в фабулі постанови і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Об'єктивно стверджувати про будь-яке взаєморозташування потерпілої, та нападника (нападників) в момент спричинення потерпілій тілесних ушкоджень не можливо у зв'язку з тим, що їх взаєморозташування в ході конфлікту могло неодноразово змінюватись, про що свідчить локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілої. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню є малоймовірним. (Том 2, а.с. 12)
За клопотанням сторони захисту в порядку ст.356 КПК України було допитано експерта Вижницького міжрайонного відділення Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи №176 від 28.11.2016 року, ОСОБА_41 .
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_42 показав, що постановою слідчого Путильського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області призначено судово-медичну експертизу, яка була доручена йому на виконання, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, він надав висновок №176 від 28.11.2016 року. Зазначив, що при складанні висновку він допустив технічну описку, зазначивши, що не виключено, що удар отримано дерев'яними граблями. В підсумках повинен написати удар твердим тупим предметом. Отримане тілесне ушкодження у ОСОБА_7 свідчить про те, що виявлені ушкодження виникли в результаті декількох ударів. Визначення кількості ударів не входить до його компетенції. На його думку, ударів було більше чим один. Удари частинами тіла - ногою, рукою, класифікуються, як удари нанесені твердим тупим предметом, про що зазначено в описовій частині експертизи.
Що стосується показань обвинуваченого ОСОБА_6 в частині невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, то суд вважає, що даним показанням в цій частині необхідно дати критичну оцінку, розцінивши їх як обрану лінію та метод самозахисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Вказане спростовується показами потерпілої ОСОБА_4 , свідків обвинувачення, письмовими доказами по справі.
Крім того суд прийшов до висновку, що в основу вироку необхідно покласти покази потерпілої ОСОБА_4 , неповнолітніх свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , свідків обвинувачення ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_27 , висновки судово-медичних експертиз, оскільки вони є правдивими, перевірені в судовому засіданні та узгоджуються між собою, а тому підстав сумніватися в їх істинності та правдивості немає, в той час як покази свідка захисту ОСОБА_32 дані нею в суді, не узгоджуються з показами потерпілої та свідків обвинувачення та їм суперечать.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин належать до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно вимог ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства і відносно нього можливо застосувати покарання у виді громадських робіт, передбачені ч. 3 ст. 56 КК України обмеження для цього судом не встановлено.
Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, речові докази відсутні, процесуальні витрати по справі відсутні, запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст.368, 369-371, 374, 376 КПК України, Суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити покарання у виді 100 (Сто) годин громадських робіт.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовувався.
Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1