Провадження № 22ц/790/5877/17 Головуючий І інст. - Ніколаєнко І.В.
Справа № 640/8067/17 Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.
Категорія: інші
13 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - Кіся П.В.,
суддів: - ОСОБА_1,
- ОСОБА_2,
за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, третя особа: Міністерство освіти і науки України про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії, -
30.05.2017 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, в якому просила стягнути заборгованість з виплати соціальної стипендії з урахуванням інфляційних витрат у розмірі 53125,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона наказом №81-С від 10.08.2013 року була зарахована до українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, поза конкурсом, на підставі ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особа, батько якої має стаж роботи у підземних умовах більше 15 років. Факт наявності підземного стажу роботи батька - ОСОБА_4, більше 15 років надав позивачу право на отримання з вересня 2013 року соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Однак, навчальний заклад, всупереч вимогам законодавства, з липня 2014 року по грудень 2016 року не виплачував стипендію взагалі. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість з виплати стипендії за період з червня 2014 року по грудень 2016 року включно, яку вона вірно визначила у своєму розрахунку до позову та інфляційні витрати в розмірі 53125,67 грн.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2017 року позов ОСОБА_3 до Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_5, третя особа: Міністерство освіти і науки України, про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії задоволено.
Суд вирішив: стягнути з Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму не нарахованої та не виплаченої соціальної стипендії за період з червня 2014 року по грудень 2016 року включно, з урахуванням інфляційних витрат, у розмірі 53125 грн. 67 коп. та судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2017 року заяву Харківського Національного педагогічного університету імені ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення, залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Харківський Національний педагогічний університет імені ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідно до самого Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» положення статті 5 цього Закону застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.
Позивач подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість та безпідставність вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції вважав, що стягненню на користь позивача підлягає як сума стипендії відповідно до ст. ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 39703,00 грн., так і компенсація втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням строків виплатити у розмірі 13423,67 грн.
Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.
Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3, на підставі наказу №81-С від 10.08.2013 року була зарахована до українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, поза конкурсом, на підставі ст.5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особа, батько якої має стаж роботи у підземних умовах більше 15 років.
Відповідно до довідки №123 від 23.05.2017 року, виданої Харківським національним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди позивач є студентом 4 курсу денного відділення українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на бюджетній формі навчання.
За період з 01.06.2014 р. по 31.12.2016 р. ОСОБА_3 стипендія не нараховувалась.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 54 Закону України від 23.05.1991р. № 1060-ХІІ «Про вищу освіту» студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.
Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді, зокрема, соціальної стипендії. (ч. 17 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» від01.07.2014р. №1556-VII)
Відповідно до ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. № 345-VІ (в редакції Закону України від 05.07.2012р. № 5082-V1, яка діяла до 31.12.2016 року включно), шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
З огляду на те, що ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (в редакції від 05.07.2012р.), передбачено що особам, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи, не менш як 15 років, гарантовано виплату за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії відповідача щодо не нарахування стипендії саме в цьому розмірі є неправомірними.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. № 345-V1 має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004р. № 882 «Порядку призначення і виплати стипендії», а невнесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом, а тому посилання апелянта на зазначену постанову КМУ судовою колегією відхиляються.
Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Чинним Порядком призначення і виплати стипендії «Питання стипендіального забезпечення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 882 від 12.07.2004 року, окремо не передбачена виплата соціальних чи академічних стипендій особам, батьки яких є шахтарями та мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, у тому числі і у підвищеному розмірі.
Цей нормативно-правовий акт у відповідність до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у період, за який ОСОБА_3 просила стягнути вказану соціальну стипендію, приведений не був.
Закони України мають вищу юридичну силу і саме закон має застосовуватись в тому випадку, коли йому суперечить підзаконний нормативно-правовий акт.
Законами України «Про державний бюджет» зупинялась дія ряду інших законів або зазначалось, що видатки на виконання деяких законів визначаються Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету України, але Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» до цих переліків, передбачених прикінцевими положеннями законів про державний бюджет на відповідний рік, не входив, тобто його дія до 31.12.2016 року не зупинялась і Кабінету Міністрів України не делегувалось право визначати розміри передбачених ним видатків.
Про наявність у позивача права на отримання стипендії відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, свідчить і правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постановах від 13.04.2016 року (справа №6-2981цс15)та від 01.06.2016 року (справа №6-1044цс16)
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено у 2014 році прожитковий мінімум на місяць для працездатних осіб у розмірі 1218 гривень.
Статтею7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено у 2015 році прожитковий мінімум на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень, з 1 вересня у розмірі 1378 гривень.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році прожитковий мінімум на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2016 року у розмірі 1378 гривень, з 1 травня у розмірі 1450 гривень, з 1 грудня у розмірі 1600 гривень.
Отже, позивачу не було нараховано та виплачено стипендію, в розмірі, який передбачений ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зазначені дії призвели до утворення заборгованості по виплаті стипендії у розмірі, який визначений у розрахунку до позову, а саме 39702 грн.
Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична… особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.
Тобто рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» передбачає, що реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджет них коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена в залежність від бюджетних асигнувань.
З огляду на вищевказане, відхиляються доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетного фінансування відповідних видатків, що не може бути підставою для невиплати позивачу відповідної стипендії.
Посилання Харківського національного педагогічного університету імені ОСОБА_5 на те, що відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» положення статті 5 цього Закону застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, також є безпідставними, адже відповідні зміни до статті 5 Закону №345-VI від 02.09.2008 року, внесені згідно Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII, набули чинності лише 01.01.2017 року, а тому не регулює спірних правовідносин.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення на її користь 39702 грн. заборгованості по виплаті соціальної стипендії відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»за період з липня 2014 року по грудень 2016 року.
Разом з тим, щодо вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням строків виплатити у розмірі 13423,67 грн., то необхідно зазначити таке.
Відповідно до ст. 2, 3 Закону України від 19.10.2000 року N2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону N 2050-III компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Проте, як встановлено судовим розглядом, відповідна стипендія позивачу нарахована не була.
Крім того, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, позивачем не надано на підтвердження його розрахунку даних Держкомстату щодо індексу інфляції за відповідний період.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позову в зазначеній частині необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 липня 2017 року, в частині позовних вимог про стягнення з Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на користь ОСОБА_3 інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасною виплатою заборгованості частини стипендії у розмірі 13 423 (тринадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 67 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені вказаних позовних вимог відмовити.
Зменшити загальну суму заборгованості, що підлягає стягненню з Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди на користь ОСОБА_3, до 39 702 (тридцять дев'ять тисяч сімсот дві ) грн. 00 коп., яка складається з ненарахованої та невиплаченої стипендії за період з червня 2014 року по грудень 2016 року включно.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - П.В. Кісь
Судді: О.А. Кружиліна
ОСОБА_2