Провадження №11кп/790/2265/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа №644/4456/17 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.72 КК України
30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03 серпня 2017 року, -
Вказаною ухвалою клопотання ОСОБА_8 про врахування строку попереднього ув'язнення у строк основного покарання, призначеного судом, повернуто засудженому та йому роз'яснено право звернутись із зазначеним клопотанням до місцевого суду за місцем відбування призначеного покарання.
На обґрунтування прийнятого рішення районний суд вказав, що засуджений знаходиться в Сумському СІЗО № 25, а відповідно до п.13 ч. 1 ст. 537 та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України подане ОСОБА_8 клопотання підсудне місцевому суду за місцем виконання вироку, тобто за місцем знаходження вказаної виправної установи.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу та направити справу в суд першої інстанції на новий розгляд. На думку апелянта, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не застосовано закон, що підлягав застосуванню. Зазначив, що в СІЗО № 25 м. Суми він перебуває тимчасово у зв'язку з переглядом вироку за ново виявленими обставинами, постійним місцем відбування покарання є Харківська виправна колонія № 43, а тому питання щодо зарахування строку попереднього ув'язнення повинен розглядати саме Орджонікідзевський райсуд м. Харкова.
Заслухавши доповідь головуючого судді, з'ясувавши думку прокурора, яка заперечувала проти апеляції; засудженого та захисника, які підтримали скаргу; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк основного покарання, призначеного вироком апеляційного суду Сумської області від 28.12.2011 року за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, повернуто засудженому. Також ОСОБА_8 роз'яснено право звернутись із зазначеним клопотанням до місцевого суду за місцем відбування призначеного йому покарання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, в тому числі п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Стосовно визначення місця відбування засудженим покарання, а отже й суду, до компетенції якого відноситься розгляд клопотання Білецького слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 88 Кримінального виконавчого кодексу України встановлено, що засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, ст. 90 КВК України засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
При цьому, переведення особи з колонії та її перебування у слідчому ізоляторі у зв'язку з розглядом справи в суді не зупиняє строк відбування покарання, такий строк продовжує обчислюватися.
Із зазначених норм закону випливає, що місцем відбування засудженим покарання є його фактичне місце знаходження, незалежно від того є це слідчий ізолятор чи колонія, між якими особа може переміщуватись.
З повідомлення відділу по контролю за виконанням судових рішень Сумського СІЗО від 26.09.2017 року вбачається, що засуджений ОСОБА_8 знаходиться у вказаній установі з 13.09.2015 року, на даний час приймає участь в апеляційному розгляді справи апеляційним судом Сумської області за його заявою про перегляд вироку за ново виявленими обставинами. Крім того, в повідомленні зазначено, що ухвалою Ковпаківського районного суду Сумської області від 17.05.2017 року частково задоволено клопотання засудженого про застосування до нього положень ч. 5 ст. 72 КК України, дана ухвала набрала законної сили.
Таким чином, ухвала районного суду є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Наведені в апеляційній скарзі засудженого доводи про незаконність оскаржуваної ухвали є необґрунтованими та не спростовують висновки, що викладені в рішенні суду першої інстанції, у зв'язку з чим дана скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя -
Судді: