Справа № 639/5847/17 Суддя 1 інстанції: Курило В.О.
Провадження: 33/790/1559/17
ІМЕНЕМ УкраЇнИ
20 грудня 2017 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року,-
ПостановоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.
Як вказано в постанові суду першої інстанції, 23 вересня 2017 року приблизно о 00 год. 50 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом TOYOTA Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, в районі буд. №30 по вул. Велика Гончарівська у м. Харкові, з явними ознаками алкогольного сп»яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. В присутності двох свідків водій відмовився від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку (за допомогою приладу «Драгер», а також від проходження медичного огляду на стан спяніння в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер»).
Крім цього, того ж дня, 23.09.2017 року приблизно о 00 год. 50 хв. водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом TOYOTA Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, на вимогу працівника поліції згідно п.1 ст.35 ЗНПУ завчасно подану за допомогою гучномовного пристрою з увімкненим маячком синього кольору не зупинився, був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі, реєстраційний номер 3589, на вул. Воложанівська поблизу будинку 43-В (шляхом блокування).
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.4, 2.5 ПДР України.
Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуЖовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що районний суд, в порушення вимог ст.. 268 КУпАП та п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 р. №14, належним чином не повідомив особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи, та розглянуто останню за відсутності ОСОБА_2, чим позбавив його можливості реалізувати своє право на захист, зокрема, надати пояснення, заявляти клопотання про допит свідків. Вказує, що двічі подавав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв»язку із поганим станом здоров»я та необхідністю проходження медичного обстеження. Крім того, зазначає, що автомобіль використовується ОСОБА_2 у робочих цілях і позбавлення права керування ставить водія у луж скрутне становище, оскільки він не має можливості іншого заробітку для існування.
ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. (а.с. 49)
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин та з урахуванням розумних строків розгляду адміністративної справи, суд приходить до висновку щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_2
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, як відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп*яніння
Факт правопорушення і вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколів про адміністративне правопорушення серії БР №231580 від 23.09.2017 року та серії БР №201252 від 23.09.2017 року (а.с. 1, 3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 5-8), рапортом інспектора роти №6 батальйону №2 УПП в м. Харкові рядового поліції ОСОБА_7 (а.с. 10), відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції за 23.09.2017 року (а.с. 24, 26).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов»язки у правовому полі держави.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп*яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 ПДРУ, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 1.3. Інструкції ознаками сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Посилання апелянта на порушення районним судом вимог ст.. 268 КУпАП, а саме - відсутність належного повідомлення про час і місце розгляду справи та розгляд останньої за його відсутності є неспроможними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вживалися усі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_2, зокрема, шляхом направлення судових повісток за адресою, наявною у справі (а.с. 20-21, 30-37) та СМС-повідомлень (а.с. 14, 17). Крім того, як вказує сам апелянт, ним двічі направлялися до суду заяви про відкладення судового засідання, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 у повній мірі був обізнаний про стан розгляду справи, та на власний розсуд не скористався можливістю реалізувати своє право на захист. Своїм правом особисто відстоювати позицію в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 також не скористався.
Інших доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суддіЖовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року, є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_1