Справа №635/3502/17
Провадження №2/635/219/2017
19 грудня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Панас Н.Л.
при секретарі - Крилєвській І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що перебуває з відповідачем в юридичному шлюбі, який був зареєстрований 22 липня 2005 року Відділом рестрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Харкова за актовим записом №322. Від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбні відносини з відповідачем припинені у січні 2017 року, з цього часу спільне господарство не ведуть, мешкають окремо. Вважає, що подальше збереження родини недоцільне, а тому просив їх шлюб розірвати.
У вересні 2017 року позивач уточнив свої позовні вимоги та зазначав, що під час шлюбу ними була придбано домоволодіння №73 «А» по вулиці Транспортній в смт.Пісочин Харківського району Харківської області, який оформлений на відповідача. Просив їх шлюб розірвати та розділити зазначене спільне майно подружжя, визнавши за ним право власності на 1/2 частку спірного домоволодіння за вищевказаною адресою.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року заяву було прийнято до провадження суду і призначеного до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 вересня 2017 року.
26 вересня 2017 року позивач надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та задовольнити позов у повному обсязі.
15 грудня 2017 року відповідач надала до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, проти задоволення позову і розірвання шлюбу не заперечувала. Просила залишити після розірвання шлюбу прізвище - ОСОБА_4.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
Позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22 липня 2005 року, від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу та копіями свідоцтв про народження (а.с.4-6).
Згідно з вимогами ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до статті 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поміж сторонами відсутня згода щодо перебування у шлюбі, їхня сім'я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, інтересам дітей, а тому шлюб слід розірвати.
Також судом встановлено, що під час шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 14 липня 2009 року за реєстровим №624, сторони придбали будинок №73 «А» по вулиці Транспортній в смт.Пісочин Харківського району Харківської області, який був оформлений на відповідача (а.с.13).
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з вимогами ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім"ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні дочка, син, за умови, що розмір аліментів, які вони одержуть, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Згідно правової позиції викладеної у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, суду необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Враховуючи те, що в період придбання спірного будинку, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, несли спільні витрати на його придбання, суд приходить до висновку, що сторони набули право спільної сумісної власності на зазначений будинок.
Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презумується, доки інший з подружжя не довів іншого, тобто діє презумпція спільного майна подружжя.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Оскільки в ході розгляду справи відповідачем не надано заперечень проти способу поділу майна, запропонованого позивачем, суд погоджується з таким способом розподілу майна, при цьому, суд враховує, що частки сторін при такому поділі будуть рівні.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме - з відповідача на користь позивача покладаються витрати по оплаті судового збору у розмірі 1840 грн.
На підставі викладеного, ст.ст.60, 63, 69, 70, 104, 105, 110, 112, 157, 160 СК України, керуючись ст.ст.7, 8, 9-11, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Транспортна, 73 "а" та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Федорова) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Транспортна, 73 "а", зареєстрований 22 липня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Харкова за актовим записом №322.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачеві прізвище ОСОБА_1.
Після набрання рішенням законної сили надіслати копію рішення до відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області для відома.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Транспортна, 73 "а", право власності на 1/2 частку будинку №73 "а" по вулиці Транспортній у смт.Пісочин Харківського району Харківської області.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Транспортна, 73 "а", право власності на 1/2 частку будинку №73 "а" по вулиці Транспортній у смт.Пісочин Харківського району Харківської області.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Транспортна, 73 "а" на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Транспортна, 73 "а" судовий збір у розмірі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн.
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом тридцяти днів зі дня складання повного текста рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2017 року.
Суддя Н.Л.Панас