Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/6700/17
Провадження № 2/644/2737/17
19.12.2017
іменем України
19 грудня 2017 року м.Харків
Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого судді - Шевченка С.В., за участю секретаря - Голєніщевої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 21 230,32 грн., що еквівалентна 800 доларів США та сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що 27.07.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку №29 по вулиці Зеленій в смт.Печеніги Харківської області. Відповідно якого вона продала ОСОБА_2 вказаний будинок, але оскільки у відповідача не було достатньо коштів для розрахунку нею було написано розписку про те, що вона зобов'язується до 15.09.2017 року сплатити заборгованість в розмірі 800 доларів США, що станом на 17.10.2017 року відповідно курсу НБУ складає 21230,32 грн. В добровільному порядку заборгованість не погашена.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач надала суду заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала. Відповідач в судове засідання викликалася належним чином, шляхом направлення судових викликів зі зворотними повідомленнями, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст.280 ЦПК України.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд, приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.07.2017 року приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку №29 по вулиці Зеленій в смт.Печеніги Харківської області. Відповідно якого ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 житловий будинок №29 по вулиці Зеленій в смт.Печеніги Харківської області. 01.08.2017 року ОСОБА_2 було написано розписку про те, що вона зобов'язується до 15.09.2017 року сплатити позивачеві заборгованість в розмірі 800 доларів США, що станом на 17.10.2017 року відповідно курсу НБУ складає 21230,32 грн.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, застосування якої є обов'язковим в силу ст. 214-2 ЦПК України, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
У вказаній постанові Верховний Суд України також зазначив, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Позивачем надано суду оригінал боргової розписки, з якої вбачається, що ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 800 доларів США, які повинна була виконати до 15.09.2017 року.
Відповідно до ст.533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно офіційного курсу гривні по відношенню до основних іноземних валют станом на 17.10.2017 року сума заборгованості ОСОБА_2 в гривневому еквіваленті складає 21 230,32 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 640 грн., оскільки стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на користь позивача з відповідача необхідно стягнути суму боргу за договором позики в розмірі 21 230,32 грн. та сплачений судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 261, 526, 530-533, 610, 612, 615, 625-629, 1046-1048, 1050 ЦК України, ст.ст.141, 258,259,265, 280-285, 289, 354, 355 ЦПК,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса реєстрації: Харківська область, Печенізький район, смт.Печеніги, провулок Левадний, б.5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, суму боргу еквівалентну 800 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 17.10.2017 року складає 21230,32 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 640 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного судового рішення буде складений 22.12.2017 року.
Суддя С.В. Шевченко