Справа № 626/1966/17
Провадження № 2/626/908/2017
Іменем України
22.12.2017 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Рибальченко І.Г.
за участі секретаря Скачко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування будинком , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування будинком, розташованим за адресою: Харківська область, Красноградський район, с.Піщанка, вул. Широка, б.39, власником якого він є та зняття їх з реєстраційного обліку.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до договору дарування від 29.07.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, позивачу належить будинок, розташований за адресою: вул. Широка,б.39, в с.Піщанка, Красноградського району Харківської області. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент укладення договору дарування вже були зареєстровані за вказаною адресою, але в будинку не проживали. За таких обставин, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особами, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: вул. Широка,б.39, в с.Піщанка, Красноградського району Харківської області.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача. Не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з"явилися до суду, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.
З письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини: позивач ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований за адресою: вул. Широка, б.39, в с.Піщанка, Красноградського району, Харківської області на підставі договору дарування від 29.07.2005 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Згідно довідки ( акту обстеження), складеного депутатом Піщанської сільської ради Слюсарчуком М.П.18.11.2017 року, за адресою: вул. Широка, б.39, с.Піщанка, Красноградського району, Харківської області зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але фактично по вул.Широкій,б.39, в с.Піщанка, Красноградського району відповідачі не проживають з 2005 року.
З довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні № 4517 від 24.11.2017 року, виданої Піщанською сільською радою Красноградського району позивачу встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до положень ч.1 ст.383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім"ї, інших осіб. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член власника сім"ї втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В правових позиціях, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від.12.04.1985 року з наступними змінами "Про деякі питання,що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", у справах про визнання наймача або членів його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є її відсутність в житловому приміщенні протягом року без поважних причин .
Із змісту позову вбачається, що відповідачі не проживають в спірному будинку з 2005 року з власної волі, їх речі за місцем проживання відсутні, а позов пред'явлено до суду у листопаді 2017 року. Відповідачі не проживають у будинку позивача більше року з власної волі, а своєю реєстрацією у житлі порушують права позивача як власника на користування та розпорядження майном, захист, якого передбачений ст. 391 ЦК України.
Згідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Щодо вимог позивача про зобов'язання зняти відповідача з реєстраційного обліку, то суд вважає ці вимоги передчасними, оскільки за вимогами ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року N 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органами реєстрації, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням, а тому в даному випадку вирішення цього питання взагалі не потребує судового втручання і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання ОСОБА_3. та ОСОБА_2 особами, якій втратили право користування житловим приміщенням, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 319,321,391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування жилим будинком, розташованим за адресою: Харківська область, Красноградський район, с.Піщанка,вул.Широка, б.39.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Красноградським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя