Справа № 640/9844/17
н/п 2/640/2576/17
15 грудня 2017 року
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Давіденко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з останнього 2550,07 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків та 5000 грн. в якості моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2017року ОСОБА_2 було визнано винним за ст..124 КУпАП, в наслідок зазначеного ДТП було спричинено механічні пошкодження автомобіля позивача та завдано матеріальних збитків на суму 17560,40 грн. ПрАт «СК «ЮНІВЕС» відшкодувало позивачу шкоду в сумі 15010,33 грн., а тому позивач просить стягнути залишок невідшкодованої шкоди сумі 2550,07 грн. Також позивач зазначає, що в наслідок пошкодження його автомобіля йому було спричинено моральну шкоду, яка полягала у негативних наслідках ДТП, а саме нервового стресу , а також відмова відповідача у відшкодуванні шкоди в добровільному порядку. Моральну шкоду позивач оцінює в 5000 грн.
В судовому засідання представник позивача адвокат Семеха Д.С. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, зазначив, що у нього відсутні кошти для сплати позивачу, крім того, всі матеріалі збитки позивачу відшкодовано страховою компанією, а моральні збитки взагалі відсутні оскільки пошкодження автомобіля були незначними. Від заявлення клопотання про призначення експертизи для визначення розміру збитків відмовився.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні докази приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2017року ОСОБА_2 було визнано винним у ДТП, яке сталося 22.12.2016року за участю автомобілів НОМЕР_1 під його керуванням та автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, сам факт ДТП, вина в ньому відповідача, встановлені постановою, яка набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобілю НОМЕР_3.
Згідно акту виконаних робіт вартість виконаних робіт з ремонту автомобілю склала 12100, 40 грн., згідно накладної № 00528 вартістю задньої двері на зазначений автомобіль склала 5460 грн., тобто вартістю відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю НОМЕР_3 склала 17560, 40 грн.
Таким чином, фактично позивачем витрачено на ремонт автомобіля, внаслідок ДТП, кошти в загальній сумі 17560, 40 грн.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті і порушення її цивільного право, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.9 ПП ВСУ «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену я усунути інші негативні наслідки неправомірних дій. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використав: я вузли, деталі, комплектуючи частини іншої модифікації, що випускаються взамін зняв виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Таким чином, в даному випадку збитки потерпілого повинні бути відшкодовані у вигляді реальних витрат, які зробив позивач для відновлення свого автомобілю в наслідок ДТП, що складає 17560, 40 грн.
Відповідно до ст..1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно меморіального ордеру № 13625 ПрАт СК «ЮНІВЕС» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 15010,33 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно правового висновку ВСУ у справі 6-2808цс15 право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Враховуючи фактичні витрати , які позивач поніс внаслідок неправомірних дій відповідача, які призвели до пошкодження автомобіля позивача, кошти , які виплатила позивачу страхова компанія та абсолютне право позивача, як потерпілого на вимагання від заподіювала спричиненої шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на корить позивача матеріальної шкоди в сумі 2550 грн. 07 коп.
Стосовно заявлених позивачем вимог, щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 5000грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Неправомірними діями відповідача у вигляді порушення правил дорожнього руху, що призвели до ДТП та пошкодження автомобіля позивача, останньому було завдано моральної шкоди, що виразилася у душевному стресі, глибоких переживаннях, відмові відповідача сплатити шкоду в добровільному порядку, а також в потраченому часі на відновлення автомобілю.
Таким чином, на думку суду, неправомірними діями відповідача позивачу дійсно була завдана моральна шкода, проте, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованою моральну шкоду у розмірі 1000 грн., яку стягує з відповідача на користь позивача.
Виходячи з вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 258, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1192, 1194 ЦК України,суд,-
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_4, виданий Київським РВ в Харківській області 16.03.1998 року) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) матеріальну шкоду в сумі 2550 грн. 07 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 26.12.2017року.
Суддя Н.М. Бородіна