Справа№ 640/19794/17
н/п 1-кп/640/1074/17
26.12.2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні м. Харкова кримінальне провадження № 42017220750000017 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Батьово Берегівського району Закарпатської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
12 травня 2015 року ОСОБА_4 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу і направлений на навчальні збори. В подальшому направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , де наказом командира вказаної частини за № 161 від 02.06.2015 р. призначений на посаду гранатометника 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 8 роти оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 35 від 19.02.2016 р. ОСОБА_4 вибув у щорічну відпустку терміном на 7 діб з 19 лютого 2016 р. по 12:00 год. 26 лютого 2016 р.
ОСОБА_4 достовірно знаючи про свої обов'язки та маючи можливість належно їх виконувати свідомо допустив їх порушення і тимчасово ухилився від проходження військової служби під час мобілізації на особливий період.
Так, 26.02.2016 р. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір в умовах особливого періоду не з'явився вчасно без поважних причин з відпустки до місця служби - військової частини НОМЕР_1 та до 02.05.2017 р. до місця служби не повертався. 03.05.2017 р. ОСОБА_4 повернувся до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини № 88 від 03.05.2017 р. ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас.
ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні винним себе визнав повністю, щиро покаявся. Заявив клопотання про застосування у відношенні нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно без поважних причин до військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової військової служби).
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні виду й міри покарання ОСОБА_4 суд враховує те, що він раніше не судимий, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності суверенітету та територіальної цільності України в районі проведення в с. Тепле Луганської області, за місцем служби характеризувався позитивно, сам в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 407 ч. 4 КК України.
Суд задовольняє клопотання ОСОБА_4 про звільнення його від покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 року" та зазначає наступне:
Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч.2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" - установивши на стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 не віднесений до категорії умисних злочинів, які є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та злочинами проти життя, здоров'я особи, тобто згідно ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 року" на нього поширюється вказаний закон.
У силу ст. 2 вказаного Закону звільняються від відбування покарання особи визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень Закону України "Про амністію у 2016".
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.2 Закон України "Про амністію у 2016" - звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя