Справа № 640/11615/16-ц
н/п 2/640/268/17
12 грудня 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Шмадченко С.І.,
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє також і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру часток у спільній сумісній власності на квартиру, визначення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, яка діє також і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 про встановлення компенсації за ? частини квартири та визнання права власності на ? частини квартири, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просить суд визначити належність їй ? частки квартири АДРЕСА_1, придбаної під час шлюбу з ОСОБА_3 за договором міни квартири від 11.06.2004 р. Визначити порядок володіння та користування спірної квартири, а саме: виділити їй у володіння та користування житлову кімнату площею 10,4 кв. м., ОСОБА_3 кімнату 17,2 кв. м. з балконом та кімнату площею 12.7 кв. м. Залишити у спільному користуванні сторін кухню - 6,0 кв. м., вбиральню - 1,0 кв. м., ванну кімнату - 2,0 кв. м, коридор - 5,1 кв. м., вбудовану шафу - 1,0 кв. м.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач є її колишнім чоловіком, шлюб між ними розірвано рішенням суду від 08.09.2014 р. Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у них народилась донька ОСОБА_2, яка проживає разом із нею.
11.06.2004 р. між нею та батьками відповідача був укладений договір міни її квартири, згідно якого вона передала у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожному по ? частини двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, ця квартира знаходилась у спільній сумісній власності з ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2001 р., у свою чергу батьки відповідача передали їй у власність частину квартири АДРЕСА_3. Після розірвання шлюбу відповідач почав чинити перепони у користуванні спірною квартирою, що змусило її деякий час проживати у її батьків. У зв'язку з тим, що вона не може вільно розпоряджатись своєю часткою, вимушена звернутись до суду із цим позовом.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 направив до суду зустрічний позов, яким просив встановити матеріальну компенсацію за ? частки квартири АДРЕСА_4, визнати за ним право власності на квартиру у розмірі 1/1. На підтвердження своїх вимог зазначив, що після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 за своєю ініціативою разом із донькою виїхала із вказаної квартири у добровільному порядку, при цьому він пропонував залишитися разом із ним, у неї завжди був вільний доступ до квартири, вона регулярно її відвідувала. На даний час у кожного з них є особисте життя, спільно користуватися однією квартирою вважає неможливим.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3, ОСОБА_7 зустрічний позов підтримав, заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 проти задоволення зустрічного позову заперечували.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.317 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 29.09.1995 р. знаходилися у шлюбі. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі рішення Київського районного суду від 08.09.2014 року шлюб між сторонами розірваний.
Ще знаходячись у шлюбі з відповідачем, ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5, яка належала їй на праві власності, згідно договору міни від 11.06.2004 р. передала у власність в рівних частках батьками відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4, при цьому отримавши у власність ? частину спірної квартири АДРЕСА_6 (а.с.18).
Відповідно до витягу ХМБТІ від 30.06.2004 р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.04.2016 р. ОСОБА_1 на праві власності належить ? частина квартири АДРЕСА_6 на підставі договору міни від 11.06.2004 р. (а.с.19,47).
Як убачається з технічного паспорту, спірна квартира складається з 3-х кімнат житловою площею 40,3 кв.м. у тому числі кімнати площею 10,4 кв.м, кімнати площею 12,7 кв.м., кімнати площею 17,2 кв.м., кухні площею 6,0 кв.м., вбиральні площею 1,0 кв.м., ванної кімнати площею 2,0 кв.м., коридору 5,1 кв., вбудованої шафи 1,0 кв.м. Квартира обладнана балконом 2,8 кв.м., згальна площа квартири 56,2 кв.м.
Позивачка ОСОБА_1 просить визначити їй ? частку спірної квартири, посилаючись на те, що дану квартиру відповідач разом зі своїми батьками приватизував про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 04.09.1998 р. (а.с.21)
В ході розгляду справи була проведена судова оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса за № 11677/1710 від 27.02.2016 р. (а.с.70-88)
Згідно висновку експертизи на ? частку спірної квартири ОСОБА_1 припадає 14,05 кв.м. загальної площі приміщень квартири, в тому числі: житлові приміщення площею 10,075 кв.м, підсобні приміщення площею 3,975 кв.м. Встановити порядок користування спірною квартирою у відповідності до ? частки з технічної точки зору не надається можливим. Ринкова вартість спірної квартири складає 776877 грн. Сума матеріальної компенсації за ? частку спірної квартири складає 194219 грн.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
ОСОБА_1 просить визначити ? частку спірної квартири, але ж вимог визнання за нею права власності на вказану частку не заявила, тому суд не знаходить підстав для задоволення її позову.
Суд вважає, що відмова у позові ОСОБА_1 не порушує її права як власника майна, оскільки на даний час за нею на праві власності зареєстрована ? частка спірної квартири.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 суд зазначає:
У відповідності до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припиненим за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. За правилами ст.365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.
ОСОБА_3 суду не надав заяви про те, що він бажає на депозит суду внести грошову суму за ? частку спірної квартири. За таких підстав суд відмовляє йому у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.317, 358,365,391 ЦК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє також і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 про визначення розміру часток у спільній сумісній власності на квартиру, визначення порядку користування квартирою відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про встановлення компенсації за ? частини квартири та визнання права власності на ? частини квартири - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд протягом 10днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя