Номер справи 623/2610/17
Номер провадження 2/623/1303/2017
іменем України
26 грудня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.
з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у житловому будинку № 26 по вулиці Сухо-Кам'янській в селі Кам'янка Ізюмського району Харківської області.
Позивач вказує на те, що їй на праві власності належить житловий будинок, № 26 по вулиці Сухо-Кам'янській в селі Кам'янка Ізюмського району Харківської області, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 10.05.1989 року Кам'янською сільською радою Ізюмського району за реєстровим номером 19.
В зазначеному житловому будинку зареєстрований відповідач, який не мешкає в ньому з липня 2015 року.
З вини відповідача позивач не може скористатися правом власника.
Позивач подала заяву про розгляд справи в заочному порядку у її відсутності, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.05.1989 року Кам'янською сільською радою Ізюмського району за реєстровим номером 19 належить будинок № 26 по вулиці Сухо-Кам'янській в селі Кам'янка Ізюмського району Харківської області. (а.с.6).
Відповідач в даній квартирі зареєстрований, але з липня 2015 року фактично не проживає. (а.с.7). Особистих речей відповідача в будинку позивача не має.
Конституція України у статті 47 закріплює, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Під правом власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність зобов'язує.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідач порушує право власності позивача, володіння та користування його майном.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Згідно ст. 71 ч. 1 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.
Статтею 72 ЖК України, встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 321, 391, 405 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у житловому будинку № 26 по вулиці Сухо-Кам'янській в селі Кам'янка Ізюмського району Харківської області.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М. О. Гуренко