справа №622/320/15-к
провадження №1-кп/619/106/17
іменем України
26 грудня 2017 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220310000111 від 27.02.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 20.06.2003 року Золочівським районним судом Харківської області за ст. 15 - 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік; 23.11.2004 року Золочівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України на підставі ст. 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 23.10.2006 року за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова умовно-достроково на 5 місяців 10 днів; 18.03.2009 року Золочівським районним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 20.07.2012 року за постановою Балаклійського районного суду Харківської області умовно-достроково на 7 місяців 12 днів,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася с. Довжик Золочівського району Харківської області, громадянки України, навчається у Харківському швейному професійному ліцеї хутряного виробництва, не одруженої, маючої середню освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
законного представника
неповнолітньої обвинуваченої - ОСОБА_10
встановив:
На початку лютого 2015 року, точної дати під час судового розгляду встановити не представилося можливим, приблизно в період часу з 22 год. до 00 год. ОСОБА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, прийшов до території центрального складу СТОВ «Довжик», розташованого згідно технічної документації під № 9 на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області за межами населеного пункта (зі сторони АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_3 , користуючись тим, що вказана територія не огороджена парканом, охорона території центрального складу СТОВ «Довжик» не здійснювалася, стіна складу частково зруйнована з отвору якої на землю висипалося зерно кукурудзи шляхом вільного доступу викрав зерно кукурудзи загальною вагою 1280 кг., після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Згідно довідки наданої СТОВ «Довжик» вартість 1 тони зерна кукурудзи складає 3900 грн. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 СТОВ «Довжик» заподіяв матеріальну шкоду в сумі 4992 грн.
В середині лютого 2015 року, точної дати під час судового розгляду встановити не представилося можливим, приблизно в період часу з 22 год. до 00 год. ОСОБА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, прийшов до території центрального складу СТОВ «Довжик», розташованого згідно технічної документації під № 9 на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області за межами населеного пункта (зі сторони АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_3 , користуючись тим, що вказана територія не огороджена парканом, охорона території центрального складу СТОВ «Довжик» не здійснювалася, стіна складу частково зруйнована з отвору якої на землю висипалося зерно кукурудзи шляхом вільного доступу викрав зерно кукурудзи загальною вагою 1275 кг., після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Згідно довідки наданої СТОВ «Довжик» вартість 1 тони зерна кукурудзи складає 3900 грн. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 СТОВ «Довжик» заподіяв матеріальну шкоду в сумі 4972 грн. 50 коп.
Крім того, 27 лютого 2015 року приблизно в період часу з 22 год. до 00 год. ОСОБА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, прийшов до території центрального складу СТОВ «Довжик», розташованого згідно технічної документації під № 9 на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області за межами населеного пункта (зі сторони АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_3 , користуючись тим, що вказана територія не огороджена парканом, охорона території центрального складу СТОВ «Довжик» не здійснювалася, стіна складу частково зруйнована з отвору якої на землю висипалося зерно кукурудзи шляхом вільного доступу викрав зерно кукурудзи загальною вагою 1280 кг., після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Згідно довідки наданої СТОВ «Довжик» вартість 1 тони зерна кукурудзи складає 3900 грн. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 СТОВ «Довжик» заподіяв матеріальну шкоду в сумі 4992 грн.
Крім того, 02 березня 2015 року ОСОБА_3 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_5 в період часу з 22 год. до 00 год., маючи спільний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, прийшли до території центрального складу СТОВ «Довжик», розташованого згідно технічної документації під № 9 на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області за межами населеного пункта (зі сторони АДРЕСА_1 ), після чого розподіливши між собою обов'язки та залишивши неповнолітню ОСОБА_5 неподалік складу для спостереження та попередження у разі виникнення небезпеки.
ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою та користуючись тим, що вказана територія не огороджена парканом, охорона території центрального складу СТОВ «Довжик» не здійснювалася, стіна складу частково зруйнована з отвору якої на землю висипалося зерно кукурудзи, шляхом вільного доступу стали набирати у мішки зерно кукурудзи, а неповнолітня ОСОБА_5 продовжувала спостерігати за сторонніми особами та у разі виникнення небезпеки повинна було повідомити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак свій умисел ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5 до кінця не дрвели з причин, що не залежали від їх волі, не вчинивши всіх дій, які вважали еобхідними для доведення злочину до кінця, а саме будучи затриманими на місці скоєння злочину співробітниками міліції.
Згідно довідки наданої СТОВ «Довжик» станом на 02 березня 2015 року вартість 1 тони зерна кукурудзи складає 3900 грн. У зв'язку з вищевикладеними протиправними діями СТОВ «Довжик» могло бути заподіяно матеріальну шкоду на суму 4875 грн.
Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент скоєння кримінального правопорушення була неповнолітньою, шляхом переконання втягнув останню у злочинну діяльність, в результаті якої ними було спільно вчинено корисливий злочин, а саме закінчений замах на крадіжку зерна кукурудзи з центрального складу СТОВ «Довжик», розташованого згідно технічної документації під № 9 на території Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялися, підтвердили факт і обставини вчинення злочинів так, як це зазначено вище.
Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинувачених та дослідженням доказів, які характеризують їх особи.
Вина обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні вищезазначених злочинів доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченими не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодами подій початку лютого 2015 року, середини лютого 2015 року, 27 лютого 2015 року, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за епізодом подій від 02 березня 2015 року, які виразилися в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 2 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодом подій від 02 березня 2015 року, які виразилися в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 2 КК України та за подіями від 02 березня 2015 року, які виразилися у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 304 КК України.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 , які виразилися в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 2 КК України.
При вирішенні питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує щире каяття обвинуваченого, що відповідно до ст. 66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При вирішенні питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує щире каяття обвинуваченого, що відповідно до ст. 66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При вирішенні питання про вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує щире каяття обвинуваченої та її неповнолітній вік, що відповідно до ст. 66 КК України визнаються судом обставинами, які пом'якшують її покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, має на утриманні неповнолітню доньку та шістьох неповнолітніх дітей співмешканки ОСОБА_10 .
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей.
Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судима, під час скоєння злочину мала неповнолітній вік.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кожним злочину, особу кожного обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання кожного обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченим та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кожним злочину, які наведено вище, ставлення винних до скоєного, дані про їх особу і конкретні обставини справи, суд вважає за можливе застосувати до обвинувачених Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року та звільнити кожного від відбування покарання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:
а) які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;
в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на момент скоєння злочину вона була неповнолітньою і звернулася до суду з відповідним клопотанням про застосування до неї ст. 1 п. «а» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Обвинувачений ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню доньку, а також шістьох неповнолітніх дітей співмешканки ОСОБА_10 , що підтверджується довідкою № 2032 від 05.10.2017 року Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області, тому звернувся до суду з відповідним клопотанням про застосування до нього ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. Доказів про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав суду не надано.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
На день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій, що підтверджується наданими суду даними довідки від 30 вересня 2016 року за № 2\1030, тому ОСОБА_4 звернувся до суду з відповідним клопотанням про застосування до нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
За таких обставин суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, так як судом не встановлено обмежень, передбачених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, для застосування звільнення від призначеного покарання стосовно всіх обвинувачених.
Цивільний позов представником потерпілого не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 304 КК України у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
ОСОБА_5 визнати виннною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання на підставі ст. 1 п. «а» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1