вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.12.2017м. ДніпроСправа № 904/9203/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Фізичної особи-підприємця Дідик Марини Андріївни
про стягнення 22 402,41 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
при секретарі судового засідання Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Позивач просить стягнути з Відповідача 17 424,82 грн. - основного боргу, 2 393,89 грн. - індексу інфляції, 569,96 грн. - 3 % річних, 1 312,18 грн. - пені, 701,56 грн. - 7 % штрафу, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.
Позивач, у поясненнях щодо порядку обліку теплової енергії, поставленої Відповідачеві протягом спірного періоду зазначає, що у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку нарахування здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з опалення та гарячого водопостачання з урахуванням, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді, згідно з вимогами "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р.; КТМ 204 Україна 244-94-Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, Київ 1998р.; ДБН України В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" та "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні.
Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Відомості Верховної ради, 2017, № 48, ст. 436) цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим у газеті "Голос України".
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.17р. №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" Верховний Суд починає роботу з 15.12.2017.
Як зазначено у п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивача подав клопотання про розгляд справи без присутності представника Позивача за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.
Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення № 4903810498093 з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.
У судовому засіданні ухвалено рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
02.12.15р. сторонами укладено Договір №1716 купівлі-продажу теплової енергії (далі Договір), за п.1.1. якого Продавець-Теплопостачальна організація (Позивач) взяла на себе зобов'язання постачати Споживачеві-Покупцеві (Відповідачеві) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач-Покупець зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Теплова енергія постачається Споживачу-Покупцю в обсягах, визначених в Додатку 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;
- гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об'єму газу) (п.2.1. Договору).
Облік споживання Споживачем-Покупцем теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом (п.5.1. Договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається Споживачем-Покупцем, проводиться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Тариф на постачання теплової енергії з 01.05.15р. встановлено в розмірі 1 621,82 грн. за 1 Гкал з ПДВ (п.6.1. Договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2. Договору).
Оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від Споживача-Покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості Споживача-Покупця за цим Договором (п.6.3. Договору).
За порушення строків сплати Споживачем-Покупцем за отриману теплову енергію, з нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки (п.7.3. Договору).
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, за період з 01.12.15р. по 23.02.17р. борг Відповідача за спожиту теплову енергію становить 17 424,82 грн.
На підтвердження виконання договірних зобов'язань Позивач до матеріалів справи надав копії рахунки Позивача, виставлені Відповідачеві на оплату наданих послуг та копії доказів направлення Відповідачеві таких рахунків, щомісячні розшифровки нарахувань, довідки про середньодобову температуру повітря.
З посиланням на п.7.3. Договору, на прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував пеню у сумі 1 312,18 грн. за період прострочки з 21.12.16р. по 19.09.17р. та 701,56 грн. - 7 % штрафу за період прострочки з 21.12.16р. по 24.10.17р.
Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача за період прострочки з 21.01.16р. по 24.10.17р. Позивач нарахував 3 % річних - 569,96 грн. та за період прострочки з лютого 2016р. по жовтень 2017р. індекс інфляції - 2 393,89 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
З урахуванням наведених вище доказів, наданих Позивачем, доводи Позивача про наявність у Відповідача боргу за поставлену теплову енергію, суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що пеню на прострочений борг Позивач нарахував безпідставно, оскільки п.1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Як роз'яснено в абзацах 3,4 п.2.1 та п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише у разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім ч.2 ст.231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
У вчиненому сторонами правочині розмір нарахування пені не визначено, а зазначено лише загальну умову (п. 7.3 Договору) про те, що у випадках порушення терміну оплати за отриману теплову енергію, Споживач несе відповідальність у вигляді пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ. Однак, таке формулювання не означає встановлення договором права Позивача на нарахування пені у певному розмірі за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також при перевірці розрахунків Позивача, судом встановлено, що 3% річних проведені не правильно. За перерахунком суду 3% річних з простроченої суми становлять 481,51 грн., решта розрахунків проведено правильно.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що Відповідач порушив умови Договору щодо оплати за поставлену теплову енергію, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення підлягають 17 424,82 грн. - основного боргу, 481,51 грн. - 3% річних, 2 393,89 грн. - індексу інфляції, 701,56 грн. - штрафу, решта вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дідик Марини Андріївни, 50071, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1 (код 00130850) 17 424,82 грн. - боргу, 2 393,89 грн. - індексу інфляції, 481,51грн. - 3 % річних, 701,56 грн. - 7 % штрафу, 1 499,97 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 26.12.2017
Суддя С.Г. Юзіков