61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
19.12.2017р. Справа №905/2661/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг”, м.Маріуполь
до відповідача 1. Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”,
м.Кам'янське
до відповідача 2. Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс”, м.Маріуполь
про стягнення 210011406,55 грн.
Суддя Г.В. Левшина
секретар судового засідання Бойчук Н.Р.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг”, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, м.Кам'янське, про стягнення курсової різниці в сумі 210001406,55 грн. та до відповідача 2, Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс”, м.Маріуполь, про стягнення курсової різниці в сумі 10000,00 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р., акт приймання-передачі оригіналів документів від 02.08.2017р., додаткову угоду №1 від 10.08.2017р., договір поруки №ПР-4371/17 від11.08.2017р., рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 01.12.2017р., 15.12.2017р.).
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.11.2017р.).
Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)” внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017р.
Згідно п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи предмет позовних вимог, обраний позивачем спосіб захисту, значення справи для сторін, суд розглянув справу в порядку загального позовного провадження.
При цьому, підстави для вчинення судом 19.12.2017р. процесуальної дії згідно ст.202 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
11.09.2017р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/1948/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг”, Донецька область, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, Дніпропетровська область, м. Кам'янське (відповідач 1) та Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс”, Донецька область, м. Маріуполь (відповідач 2) про стягнення заборгованості у розмірі 7519067522,99 грн. задоволено повністю: стягнуто з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. у розмірі 196607862,16 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 5011613246,21 грн., штраф у розмірі 98303931,08 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 2505806623,11 грн., а також три проценти річних у сумі 1647653,67 грн., судовий збір у розмірі 238600,00 грн. При цьому вказаним рішенням стягнуто з відповідача 2 на користь позивача три проценти річних у сумі 10000,00 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Згідно вказаного рішення суду встановлено, що 02.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг” (надалі - позивач) та Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” (надалі - відповідач 1) було укладено договір про відступлення права вимоги №1/020817/17-0540-01 (надалі - Договір).
Пунктом 1 договору було передбачено, що договір направлено на реалізацію цивільних правовідносин, які виникли через відступлення позивачем на користь відповідача 1 прав вимоги до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат ” (ідентифікаційний код 05441447) (надалі - ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”) за договором поставки №ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. (надалі - договір поставки).
Згідно із пунктом 2 договору позивач зобов'язався передати (відступити) відповідачу 1 усі права вимоги, які існували на дату укладання договору, або які можуть виникнути у майбутньому у позивача до ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” за договором поставки, або у зв'язку із ним, а також усі засоби захисту прав, які доступні позивачу (надалі - права вимоги), у тому числі право вимоги виконання грошових зобов'язань за договором поставки на загальну суму 5057639540,08 грн.
Відповідно до положень ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 12.2 договору поставки було встановлено, що жодна із сторін не має права передавати своїх прав та обов'язків, що виникають із даного договору, чи пов'язані із ним, на користь третіх осіб без письмового погодження на це іншої сторони договору поставки, за виключенням випадків, передбачених п.13.2 даного договору. Одночасно, пунктом 13.2 договору поставки було встановлено, що права та обов'язки позивача за даним договором повністю або частково можуть бути передані позивачем без попередньої згоди ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” будь-якому підприємству, що пов'язане відносинами контролю із позивачем у розумінні ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
З огляду на вказані раніше положення договору поставки, позивачем 02.08.2017р. було отримано письмову згоду від ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” на укладання договору, що підтверджується відповідним листом. Відповідно до вказаного листа, який було підписано генеральним директором підприємства, ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” не заперечує проти передачі (відступлення) позивачем на користь відповідача 1 усіх прав вимоги за договором постачання, включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань на загальну суму 5057639540,08 грн. Одночасно, вказаним листом ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” повідомив позивача про ту обставину, що станом на дату надання даного письмового погодження останнім було отримано усі корпоративні погодження та інші дозволи, які є необхідними задля надання згоди на укладення договору відступлення права вимоги між позивачем та відповідачем 1.
З огляду на положення ст.70 та ст.33 Закону України “Про акціонерні товариства” та ту обставину, що укладання договору для відповідача 1 є значним правочином, згода на його укладання була надана загальними зборами акціонерів ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, про що було зазначено у протоколі №21 від 02.08.2017р. Одночасно, вказаним протоколом генерального директора відповідача 1 було уповноважено на вчинення усіх необхідних дій з метою укладення договору.
Пунктом 3 договору було встановлено, що моментом переходу (відступлення) права вимоги від позивача до відповідача 1 є дата підписання даного договору, тобто 02.08.2017р.
Актом приймання-передачі документів за договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01, який було підписано повноважними представниками позивача та відповідача 1 02.08.2017р., підтверджується факт передачі позивачем, та отримання відповідачем 1 усіх оригіналів та/або засвідчених копій документів, що підтверджують право вимоги до ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” за договором поставки.
02.08.2017р. позивачем на адресу ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” було надіслано повідомлення щодо відступлення прав вимоги за договором поставки.
Пунктом 6 договору було передбачено, що у якості оплати за права вимоги відповідач 1, за умови передачі позивачем оригіналів документів, передбачених п.5 договору (підписання сторонами актів приймання-передачі оригіналів документів), зобов'язується перерахувати суму у розмірі 5057639540,08 грн. на поточний рахунок позивача, вказаний у договорі, упродовж 5 (п'яти) робочих днів від моменту укладання даного договору (тобто, по 09.08.2017р. включно).
Відповідно до пункту 4 додаткової угоди №1 до договору, яку було укладено між позивачем та відповідачем 1 10.08.2017р. (надалі - додаткова угода), було встановлено еквівалент боргу відповідача 1 в сумі 5057639540,08 грн. в іноземній валюті, а саме в доларах Сполучених Штатів Америки (англ. United States dollar). Еквівалент боргу в доларах Сполучених Штатів Америки на дату підписання додаткової угоди складає 196607862,16 доларів Сполучених Штатів Америки за офіційним курсом Національного банку України на 10.08.2017г. (2572,4503 гривень за 100 доларів). Сторони визначають еквівалент грошового зобов'язання відповідача 1 (боргу) як суму в іноземній валюті в розмірі 196607862,16 доларів Сполучених Штатів Америки.
Пунктом 5 додаткової угоди було встановлено, що відповідач 1 зобов'язався сплатити на користь позивача еквівалент грошового зобов'язання (боргу) у доларах Сполучених Штатів Америки протягом 5 (п'яти) днів з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди (згідно із п.8 додаткової угоди ця дата визначається датою підписання даної додаткової угоди уповноваженими представниками позивача та відповідача 1 та скріплення її печатками підприємства - тобто не пізніше 15.08.2017р.), шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок позивача, зазначений в договорі. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, має визначатися відповідачем 1 за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.
Положеннями п.6 додаткової угоди було передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за пунктом 5 додаткової угоди, відповідач 1 зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 50 % від суми невиконаного грошового зобов'язання (еквівалент боргу в доларах Сполучених Штатів Америки на дату підписання додаткової угоди), що становить гривневий еквівалент 98303931,08 доларів Сполучених Штатів Америки. Штраф визначається (розраховується) за формулою: еквівалент боргу в доларах Сполучених Штатів Америки в розмірі 196607862,16 доларів, який поділений на 100% (сто відсотків) і помножений на 50% (п'ятдесят відсотків). Відповідач 1 зобов'язаний самостійно сплатити штраф позивачу в день виникнення обставин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідача 1 за пунктом 5 додаткової угоди, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок позивача, вказаний в договорі. Сума штрафу, що підлягає сплаті у гривнях, визначається відповідачем 1 за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.
Проте, як було встановлено судом, свої зобов'язання відповідач 1 щодо здійснення розрахунків за отримане право вимоги до ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” не здійснив та, у зв'язку невиконанням з відповідачем 1 умов договору та додаткової угоди рішенням від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17 стягнуто з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. у розмірі 196607862,16 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 5011613246,21 грн., штраф у розмірі 98303931,08 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 2505806623,11 грн., а також три проценти річних у сумі 1647653,67 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань за договором, позивач уклав із відповідачем 2 договір поруки №ПР-4371/17 від 11.08.2017 року (далі - договір поруки), за умовами якого останній поручився перед позивачем за виконання зобов'язань за договором про відступлення у тому ж обсязі, що і відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, передбачених договором поставки.
Згідно з частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
За умовами п.2.3 договору поруки відповідальність відповідача 2 обмежена сумою 10000,00 (десять тисяч) гривень.
Таким чином, рішенням господарського суду від 11.09.2017р. також стягнуто з відповідача 2 на користь позивача три проценти річних у сумі 10000,00 грн., що забезпечені договором поруки №ПР-4371/17 від 11.08.2017р. за виконання зобов'язань відповідача 1 за договором про відступлення.
Рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1948/17 набрало законної сили 22.09.2017р.
Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ч.4 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17 встановлений факт неналежного виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. та наявністю боргу відповідача 1 перед позивачем у розмірі 196607862,16 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 19.08.2017р. становило 5011613246,21 грн. та встановлення поруки відповідача 2 за зобов'язання відповідача 1 за договором поруки №ПР-4371/17 від 11.08.2017р. в сумі 10000,00 грн., ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з ч.4 ст.18 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи зі змісту позовної заяви, після прийняття рішення, відповідачем 1 станом на 03.11.2017р. не виконанні зобов'язання щодо оплати за отримане право вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги № №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р.
Відповідно до вимог ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України відповідачем 1 доказів виконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. не надано.
Згідно зі ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Тобто, сторони мають право фактично зафіксувати ціну договору (зобов'язання) в доларах США, євро та іншій іноземній валюті.
Як встановлено вище, в даному випадку сторони використали це право.
Згідно з ч.1-2 ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями ч.2 ст.198 Господарського кодексу України.
Тобто, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Зважаючи на зазначене, якщо в договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті і передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором (що й стало підставою для звернення позивача з позовом за захистом свого права), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову (заяви про збільшення позовних вимог), а не на день платежу.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням обов'язку відповідача 1 зі здійснення розрахунків та враховуючи зміст положень договору про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р., позивач має право на стягнення курсової різниці.
Так, позивач розрахував курсову різницю за наступною формулою:
КПД-КДР=КР, де КПД - сума, що еквівалентна 196607862,16 доларів США відповідно до курсу Національного банку України станом на 03.11.2017р., дату підписання позову (2655,8575 грн. за 100доларів США); КДР - сума, що еквівалентна 196607862,16 доларів США відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р., за рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17 (2549,0401грн. за 100доларів США); КР - курсова різниця.
За висновками суду, розрахунок курсової різниці є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Відповідач 1 відзиву на позовну заяву, заперечень проти даних позовних вимог не надав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 курсової різниці в сумі 210011406,55 грн. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 курсової різниці в сумі 10000,00 грн. суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Як вказувалось вище, у забезпечення виконання зобов'язань за договором, позивач уклав із відповідачем 2 договір поруки №ПР-4371/17 від 11.08.2017 року (далі договір поруки), за умовами якого останній поручився перед позивачем за виконання зобов'язань за договором про відступлення у тому ж обсязі, що і відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, передбачених договором поставки.
Згідно з частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до п.2.3 договору поруки відповідальність відповідача 2 обмежена сумою 10000,00 (десять тисяч) гривень.
Як було встановлено вище, рішенням господарського суду Донецької області рішенням господарського суду від 11.09.2017р. стягнуто з відповідача 2 на користь позивача три проценти річних у сумі 10000,00 грн., що забезпечені договором поруки №ПР-4371/17 від 11.08.2017р. за виконання зобов'язань відповідача 1 за договором про відступлення.
Інших підстав, ніж договір поруки №ПР-4371/17 від 11.08.2017 року, для стягнення з відповідача 2 курсової різниці в сумі 10000,00 грн. позивачем не вказано, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи відсутність відповідних правових підстав для стягнення з відповідача 2 курсової різниці в сумі 10000,00 грн., позов в частині позовних вимог до відповідача 2 підлягає залишенню без задоволення.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача 1 повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг”, м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, м.Кам'янське про стягнення курсової різниці в сумі 210001406,55 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг” (87534, Донецька область, місто Маріуполь, просп.. Нахімова, буд. 116-А, код ЄДРПОУ 34093721) курсову різницю в сумі 210001406,55 грн., судовий збір в сумі 240000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест Холдинг”, м.Маріуполь до Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс”, м.Маріуполь, про стягнення курсової різниці в сумі 10000,00 грн.
В судовому засіданні 19.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 22.12.2017р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина