ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
14 грудня 2017 року м. Київ№ 826/16235/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2) про:
- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. щодо не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та які знаходяться на рахунках НОМЕР_2 та НОМЕР_3, що відкриті на ім'я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у ПАТ «Банк Михайлівський»;
- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів які знаходяться на рахунках НОМЕР_2 та НОМЕР_3, що відкриті на ім'я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у ПАТ «Банк Михайлівський»;
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на повну суму коштів, які знаходяться на рахунках НОМЕР_2 та НОМЕР_3, що відкриті на ім'я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у ПАТ «Банк Михайлівський»;
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
20 червня 2017 року позивачем подано до суду заяву про відмову від позову, якою також просив вирішити питання про розподіл понесених ним витрат.
У судовому засіданні позивач подану заяву підтримав та просив її задовольнити, при цьому, зазначаючи, що під витратами мається на увазі судовий збір та витрати на правову допомогу.
Відповідач 1 та 2 у судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заперечення, в яких просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи , на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розглядуі вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
З огляду на те, що позивачем подано заяву про відмову від адміністративного позову та те, що ця відмова не суперечить чинному законодавству, не порушує охоронювані законом права та інтереси третіх осіб, суд дійшов висновку про необхідність прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене, заява позивача про повернення судового збору задоволенню не підлягає, з огляду на те, що закриття провадження у справі на підставі відмови від позову, виключає можливість повернення судового збору.
У той же час, відповідно до статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження є бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, яка полягає у не включенні позивача до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем надано до матеріалів справи відповідь відповідача 1 від 23.09.2016 року № 23.09.16/11-вих на адвокатський запит, відповідно до якої його не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав вставлення нікчемності правочину (транзакції) з перерахуванням коштів на два його поточних рахунки.
Втім, станом на час розгляду даної справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» надано суду Витяг від 24.11.2017 року з Переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, згідно з яким ОСОБА_1 включено до Переліку з сумою коштів, що підлягають до виплати у розмірі 52 229, 72 грн.
Окрім цього, суд зазначає, що в судовому засіданні позивачем надано докази отримання ним всієї суми, що підлягала до відшкодування, а саме заяви на видачу готівки № 1014373 від 04.04.2017 року на суму 52 229, 72 грн. та № 1090927 від 07.06.2017 року на суму 147 770, 28 грн.
Таким чином, відмова позивача від адміністративного позову ґрунтується саме на задоволенні відповідачем 1 - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», позовних вимог, яке відбулось вже після подання адміністративного позову та відкриття провадження у справі №826/16235/16, внаслідок чого понесені позивачем судові витрати суд присуджує з відповідача 1.
Відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції від 04.10.2016 року № 0.0.627981891.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 653, 63 грн., відтак, присудженню на його користь з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича підлягає сума саме у розмірі 1 653, 63 грн.
Одночасно, суд звертає увагу, що в силу положень п. 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за №1581/12/21893 визначено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
Таким чином, судові витрати підлягають стягненню за рахунок коштів ПАТ «Банк Михайлівський».
Водночас, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
На підтвердження звернення до Адвокатського бюро «Адвокатська фірма «Довжук та партнери» про надання правової допомоги позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2016 року № 54-2/16Д, Додаткову угоду № 1 від 17 вересня 2016 року та прайс на послуги АБ «Адвокатська фірма «Довжук та партнери». Втім, конкретної суми витрат на правову допомогу чи його розрахунку, позивачем не надано.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З огляду на викладене вбачається, що вказаним положеннями передбачено відшкодування витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Підготовка позову, надання консультацій, вивчення документів по справі в цілому під вказаний перелік не підпадає, а тому не підлягає компенсації згідно з положеннями даного Закону.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підтвердженням повного або часткового виконання цивільно-правового зобов'язання є первинні документи, зокрема акти виконаних робіт, банківські документи щодо розрахунку з замовником за виконання зобов'язань.
Підтвердженням повного або часткового виконання цивільно-правового зобов'язання є первинні документи, зокрема акти виконаних робіт, банківські документи щодо розрахунку з замовником за виконання зобов'язань.
Водночас доказів оплати витрат, які були сплачені за правову допомогу, по даній справі суду не надано, а тому такі обставини є недоведеними.
Відтак, заява в частині стягнення розміру судових витрат, які складають витрати на правову допомогу, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 87, 90, 95, 128, п. 2 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі № 826/16235/16 задовольнити частково.
2. Прийняти відмову від адміністративного позову у адміністративній справі № 826/16235/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
3. Провадження у адміністративній справі № 826/16235/16 закрити.
4. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок ПАТ «Банк Михайлівський» (код ЄДРПОУ 38619024) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 653, (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 63 коп.
5. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат з відповідачів відмовити.
6. Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати сторонам.
7. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
8. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя В.В. Амельохін