ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року № 826/9795/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СК Інжиніринг»
до Головного управління ДФС у місті Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Інжиніринг» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.04.2016 № 1032615141, № 1042615141.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні сум податкового кредиту, податкового зобов'язання з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємствами, яке, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентом є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту та витрат. Крім того, контролюючий орган посилається на те, що позивачем занижено суму податку на додану вартість за наслідками господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які знаходяться в АР Крим. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
За клопотанням сторін в судовому засідання 07.09.16 р. справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Співробітниками Головного управління ДФС у місті Києві проведено планову виїзну документальну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р.
За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки № 26/26-15-14-01-03/36442723 від 22.03.2016 р. (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: пп. 138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 229518,00 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік в сумі 139018,00 грн за 2014 рік в сумі 90500,00 грн.; п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.3, п. 198.4, п.198.6, ст.198 п.201.10 , ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014 у сумі 63374,00 грн. та заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1390305,00 грн., у тому числі по періодах: за травень 2013 р. на суму 1100,00 грн., за серпень 2013 р. на суму 136874,00 грн., за жовтень 2013 р. на суму 73333,00 грн., за грудень 2013 р. на суму 116290,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 53170,00 грн., за грудень 2014 р. на суму 1072912,00 грн.; п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, пп. «е» 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, - пп.168.1.1, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст.168, п.п. «а» 171.2. ст,.171 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб на суму 1125,64 грн.; пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, та п. 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 та затверджений МФУ наказ від 21.01.2014 р. №49 щодо подання не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 4 кв. 2012р. - 2 кв.2014, 4 кв. 2014р.
Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки, Позивачем подано до Контролюючого органу заперечення на Акт перевірки, Листом від 07.04.2016 р. №8282/10/26-15-14-01-03 Контролюючий орган повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін.
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 12 квітня 2016 р.: №1032615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 344277 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 229518 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 114759 грн; №1042615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податок на додану вартість в сумі 2085458 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1390305 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 695153 грн.
Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та звернувся до Суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з Акту перевірки та письмових заперечень Відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах: 1) відсутності об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість при взаємовідносинах Позивача з ТОВ «Східопт Трейд» і ТОВ «Альфа-Київбуд»; 2) неправомірного зменшення податкових зобов'язань з ПДВ по ТОВ «Фамед Україна» (АР Крим) без наявності зареєстрованих розрахунків коригування податкових зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2013 між Позивачем і ТОВ «Східопт Трейд» виникли господарські взаємовідносини, в рамках яких ТОВ «Східопт Трейд» поставило товар - домкрат кабельний механічний в кількості 1 шт. за ціною 6600 грн, в т.ч. ПДВ - 1100 грн., за усним договором.
В підтвердження виконання умов Договору (усного) Позивачем надано Суду наступні документи: видаткової накладної №65 від 15.05.2013, довіреності №17 від 15.05.2013 на отримання товару, оформленої ТОВ «СК Інжиніринг» на начальника відділу логістики ОСОБА_2, рахунком на оплату № 60 від 14.05.2013, платіжного доручення, податкової накладної, які Судом оглянуто та копії залучено до матеріалів справи.
Оприбуткування вказаного товару підтверджується копіями відомостей обліку основних засобів та нарахування амортизації.
До того ж, під час перевірки Відповідачем встановлено зміни в бухгалтерському обліку Позивача за наслідками придбання домкрату.
Посилання Контролюючого органу на відсутність об'єктів оподаткування по вказаним взаємовідносинам з підстав не надання до перевірки сертифікатів, посвідчень якості, документів страхування, судом відхиляються, адже дані документи в розумінні ст. 44 ПК України не є документами, що підтверджують правомірність формування показників податкової звітності. При цьому, в Актів перевірки не зазначено, якою нормою керувався Відповідач, зазначаючи про обов'язок позивача/контрагента здійснювати страхування даного товару.
Твердження суб'єкта владних повноважень з приводу не надання Позивачем до перевірки документів щодо відрядження ОСОБА_2 до м. Дніпропетровська для отримання товару - домкрату, не заслуговують на увагу, адже як зазначив Позивач та не було спростовано представником Відповідача, ОСОБА_2 відбув до м. Дніпропетровська на власному транспортному засобі, що було обумовлено невеликими габаритами товару та, як наслідок, відсутністю необхідності оформлення перевезення товару іншими особами. З цих самих підстав твердження Відповідача про ненадання до перевірки ТТН, також є необґрунтованими.
До того ж, зазначаючи в Акті перевірки про відсутність товарно-транспортних накладних (ТТН), як підставу для не включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та відсутність у Позивача права на формування витратної частини, посадовими особами контролюючого органу залишено поза увагою Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, якими передбачено обов'язковість ТТН для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. При цьому такий обов'язок не поширюється на Позивача, оскільки позивач не укладав жодного договору перевезення.
Крім того, наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.
Посилання контролюючого органу в акті перевірки на Наказ Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996, на думку Суду, є безпідставними, оскільки придбаний Позивачем домкрат не є сировиною чи матеріалом.
Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Альфа-Київбуд» (Постачальник), з іншої сторони, укладено договір поставки №П-298/2013 від 29 серпня 2013 р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю інсталяційний кабель для будівництва багатофункціональних інженерних систем, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар.
Поставка товару здійснюється на умовах EXW, на товар постачальник зобов'язаний видати видаткову накладну.
Передача товару постачальником та прийняття його покупцем здійснюється в місці поставки товару: м. Донецьк, вул. Ревякіна, 24г.
В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: специфікацію, видаткову накладну №300830 від 30.08.2013, платіжні доручення № 346 від 04.08.2013 та № 568 від 20.12.2013 на загальну суму 480240 грн, в т.ч. ПДВ 80040,00 грн., які Судом оглянуто та копії залучено до матеріалів справи.
Оприбуткування даного товару підтверджується карткою рахунку №281 за період 30.08.2013-31.12.2014, яка наявна в матеріалах справи. До того ж, під час перевірки Контролюючим органом зафіксовано відповідні зміни в бухгалтерському обліку Позивача за наслідками даної господарської операції.
При цьому, слід зазначити, що оскільки кабель не використовувався позивачем протягом перевіряємого періоду за призначенням, то витрати в сумі 400200 грн. не відображались ТОВ «СК Інжиніринг» в податковому обліку у складів витрат, натомість Позивачем було віднесено суму в розмірі 80040,00 грн. до податкового кредиту.
В підтвердження існування місця зберігання товару Позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірену копію договору суборенди нежитлового приміщення №11ДР від 17.05.2013 терміном дії до 31.05.2014р.
Щодо безтоварності господарських операцій з наступними контрагентами: ТОВ «Інап і К» з ТОВ «Антека», ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «СКС ЛТД», ТОВ «Інвест Трейд Груп», ТОВ «Ідеал Інвест», ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», ПП «Хімінвест», ТОВ «Проттрансмаш», Суд погоджується з обґрунтованістю зазначених доводів суб'єкта владних повноважень, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач в перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Антека» відповідно до договорів купівлі-продажу № 11/08-2014 від 11.08.2014 року, № 02/10-2014 від 02.10.2014 року, № 27/10-2014 від 27.10.2014 року, № 28/10-2014 від 28.10.2014 року, № 29/10-2014 від 29.10.2014 року, № 30/10-2014 від 30.10.2014 року, № 24/11-2014 від 24.11.2014 року, № 25/11-2014 від 25.11.2014 року, № 18/12-2014 від 18.12.2014 року, №19/12-2014 від 19.12.2014 року, №22/12-2014 від 22.12.2014 року, №23/12-2014 від 23.12.2014 року, №24/12-2014 від 24.12.2014 року. №29/12-2014 від 29.12.2014 року, №30/12-2014 від 30.12.2014 року, №01/12-2014 від 01.12.2014 року, за умовами яких ТОВ «Антека» (Продавець) зобов'язувався продати товар (бетоніт, полімерні добавки, апаратні затискачі, блок-рубильники, вимикачі автоматичні, вакуумні вимикачі, трансформатори, катки, труби гнучкі двошарові, коробки клемні, контактор), а позивач (покупець) зобов'язувався прийняти товар і сплатити за нього на умовах договору.
Податковий кредит був сформований позивачем на підставі наступних податкових накладних на товар: від 29.08.2014 року № 63 на суму 753 108.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 125 518.00 грн.), від 02.10.2014 року № 83 на суму 51 360.00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 560.00 грн.), від 31.10.2014 року № 223 на суму 57 250.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 541,67 грн.), від 31.10.2014 року № 226 на суму 56 600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 433,33 грн.), від 31.10.2014 року № 224 на суму 19 073,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 178,91 грн.), від 31.10.2014 року № 225 на суму 57 850,00 грн. (у т.ч. ПДВ -9 641,67), від 28.11.2014 року № 133 на суму 132 820,01 грн. (у т.ч. ПДВ - 22 136,67 грн.), від 28.11.2014 року № 109 на суму 60 667,61 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 111,27 грн.), від 30.12.2014 року № 161 на суму 13 452,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 242,00 грн.), від 29.12.2014 року № 160 на суму 59 198,40 грн. (у т.ч. ПДВ 9 866.40 грн.), від 24.12.2014 року № 157 на суму 59 198,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 866.40 грн.), від 23.12.2014 року № 156 на суму 59 198,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 866,40 грн.), від 22.12.2014 року № 155 на суму 59 198,40 грн. (у т.ч. ПДВ 9 866,40 грн.), від 19.12.2014 року № 154 на суму 59 198,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 866,40 грн.), від 18.12.2014 року № 153 на суму 41 198,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 6 866,40 грн.).
На підтвердження фактичності виконання умов зазначених вище договорів позивачем до матеріалів справи надано копії відповідних видаткових накладних.
Крім того, Судом встановлено, що взаємовідносини Позивача з ТОВ «Антека» ґрунтувалися також на договорах про надання послуг автотранспорту, послуг будівельних машин та механізмів №25/12-2014 від 25.12.2014 року, № 26/12-2014 від 26.12.2014 року, за умовами яких Позивач, як замовник, замовляє, а ТОВ «Антека», як виконавець при наявності надає автотранспорт, будівельні машини та механізми для виконання робіт на об'єкті замовника.
На підтвердження виконання умов зазначених договорів про надання послуг, Позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні: від 26.12.2014 року № 159 на суму 57 768,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 628.12 грн.), від 25.12.2014 року № 158 на суму 58 231,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 705.31 грн.) та акти здачі приймання робіт (надання послуг)
Також на підставі усної домовленості ТОВ «Антека» в адресу позивача виписано рахунок-фактуру, на основі якої виписано податкову накладну № 24 на листи х/к на суму 115 420,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 236.80 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Крім того, Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Грант Буд», які ґрунтувалися на договорі підряду № 47 від 02.09.2014 року, за умовами якого ТОВ «Грант Буд» (підрядник) зобов'язувався за завданням позивача (замовник), на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до наданої замовником проектної документації і здати замовнику виконані роботи на об'єкті.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору, ТОВ «Грант Буд» виписало на адресу позивача податкову накладну (роботи з влаштування інженерних мереж та розробки ґрунту і відновлення благоустрою) від 30.09.2014 року № 123 на суму 570 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 95 000,00 грн.). Крім того, в підтвердження фактичності виконання робіт зазначеним контрагентом, позивачем до матеріалів справи долучено копії довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати, а також копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, жоден з яких не містить в собі зазначення дати підписання. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Також, Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «СКС ЛТД», яким оформлено на адресу позивача наступні податкові накладні на підставі рахунків-фактур на товар (люк важкий, ключ до замикаючого пристрою люка, скоба ходова, лита чавунна, люк каналізаційний): від 02.12.2014 року № 552 на суму 20 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 3 333,33 грн.), від 04.12.2014 року № 556 на суму 68 960,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 11 493.33 грн.), від 18.12.2014 року № 585 на суму 2 772,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 462,00 грн.), від 18.12.2014 року № 584 на суму 120 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 20 000,00 грн.), від 20.01.2015 року № 18 на суму 40 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 6 666, 67 грн.), від 26.02.2015 року № 77 на суму 36 952,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 6 158,67 грн.), від 16.02.2015 року № 64 на суму 47 232,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 7 872,00 грн.), від 05.02.2015 року № 48 на суму 27 768,00 (у т. ч. ПДВ - 4 628.00 грн.), від 16.03.2015 року № 106 на суму 24 336,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 4 056,00 грн.), від 12.03.2015 року № 100 на суму 3 048,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 508,00 грн.).
Крім того, в підтвердження правомірності формування спірних показників податкової звітності позивачем до матеріалів справи долучено копії відповідних видаткових накладних. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Інвест Трейд Груп», які ґрунтувалися на договорах купівлі-продажу № 08/12-2014 від 08.12.2014 року, № 10/12-2014 від 08.12.2014 року, № 26/01-15 від 26.01.2015 року, № 28/01-15 від 28.01.2015 року, за умовами яких ТОВ «Інвест Трейд Груп» (продавець) зобов'язувався продати позивачу (покупець) товар (будівельні матеріали), а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
На підтвердження виконання умов зазначених договорів, позивачем надано копії видаткових накладних та наступні податкові накладні: від 23.12.2014 року № 13 на суму 115 600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 266,67 грн.), від 23.12.2014 року № 12 на суму 95 323,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 15 887,27 грн.), від 27.01.2015 року № 9 на суму 255 316,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 42 552,80 грн.), від 30.01.2015 року № 17 на суму 255 461,28 грн. (у т.ч. ПДВ 42 576,88 грн.) від 16.02.2015 року № 6 коригування на суму 66 859,60 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Також, Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Ідеал Інвест», які ґрунтувалися на договорах купівлі-продажу № 15/12-2014 від 15.12.2014 року, № 5/03-2015 від 05.03.2015 року, № 2/04-2015 від 02.04.2015 року, № 26/05-2015 від 26.05.2015 року, № 25/05-2015 від 25.05.2015 року, за умовами яких ТОВ «Ідеал Інвест» (продавець) зобов'язувався продати позивачу (покупець) товар (будівельні матеріали), а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано наступні податкові накладні: від 16.02.2015 року № 75 на суму 401 157,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 66 859,60 грн.), від 10.03.2015 року № 5 на суму 207312,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34552.00 грн.), від 09.04.2015 року № 7 на суму 255600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 42600,00 грн.), від 29.05.2015 року № 262 на суму 1195200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 199200,00 грн.), від 31.05.2015 року № 305 на суму 71712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11952,00 грн.), від 31.05.2015 року № 306 на суму 140472,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23412,00 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Крім того, Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ССК «Укрконсалтинг», які ґрунтувались на договорі оренди автотранспорту, будівельних машин і механізмів від 01.01.2015 року № 01/15/1, за умовами якого ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» (орендодавець) передає у строкове платне користування позивачу (орендар) техніку відповідно до специфікації погодженої сторонами, що є невід'ємною частиною договору, а орендар зобов'язаний прийняти технічку та проводити розрахунок з орендодавцем відповідно до специфікації вартості техніки.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано наступні податкові накладні: від 28.02.2015 року № 3 на суму 53857,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 8976,22 грн.), від 20.02.2015 року № 2 на суму 101893,26 грн. (у т.ч. ПДВ - 16982.21 грн.), від 10.02.2015 року № 1 на суму 76643,18 грн. (у т.ч. ПДВ 12773.86 грн.) та копію специфікації та актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Укр Сервіс Груп», які ґрунтувалися на договорі підряду №49 від 03.11.2014 року, за умовами якого ТОВ «Укр Сервіс Груп» (підрядник) зобов'язувався за завданням позивача (замовник) на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю роботи з влаштування інженерних мереж та розробки ґрунту, відповідно до проектної документації, здати замовнику виконані належним чином роботи.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано податкову накладну № 187 на суму 868408,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 144734,76 грн.). Також позивачем до матеріалів справи долучено копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В. Жоден з актів приймання виконаних робіт не містить в собі дати його підписання.
Також, взаємовідносини позивача з ТОВ «Укр Сервіс Груп» ґрунтувалися на договорах купівлі-продажу від 18.03.2015 року № 18/03-2015, від 27.04.2015 року № 27/04-2015, згідно яких ТОВ «Укр Сервіс Груп» (продавець) зобов'язується продати позивачу (покупцю) товар (будівельні матеріали), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
На підтвердження виконання умов зазначених договорів, ТОВ «Укр Сервіс Груп» виписало на адресу позивача наступні податкові накладні: № 242 на суму 104400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 87000.00 грн.), № 515 на суму 50959.80 грн. (у т.ч. ПДВ - 42466,50 грн.).
Крім того, між позивачем (замовник) з ТОВ «Укр Сервіс Груп» (підрядник), укладено договір підряду № 08/04 від 08.04.2015 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язувався виконати роботи з улаштування зовнішніх мереж об'єкту архітектури «Індивідуальна котеджна забудова і головний сервіс селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі «Оболонь» на вул. Богатирській на північ від затоки «Верблюд» в Оболонському районі м. Києва».
На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивач надав копії податкової накладної № 514 на суму 139669,34 грн. (у т.ч. ПДВ -116391,11 грн.) та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Також, Позивач (замовник) мав взаємовідносини з ТОВ «Хімінвест» (підрядник), які ґрунтувалися на договорі підряду № 12-21/05 від 21.05.2015 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по ямковому ремонту асфальтобетонного покриття на території Київського заводу шампанських вин «Столичний» по вул. Сиренькій, 27 в м. Києві відповідно до кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано копії податкової накладної від 29.05.2015 року № 169 на суму 24351,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 4058,60 грн.) та акту приймання виконаних будівельних робіт. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Позивач (покупець) мав взаємовідносини з ТОВ «Проттрансмаш» (постачальник), які ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу № 14/5-2015 від 14.05.2015 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати позивачу (покупцю) товар (бетоніт, полімерні матеріали) відповідної якості, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано податкові накладні від 19.05.2015 року № 1802 на суму 140472,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23412,00 грн.), від 18.05.2015 року № 1702 на суму 71712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11952,00 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
Суд звертає увагу на те, що жодних інших документів на підтвердження правомірності формування показників податкової звітності по взаємовідносинам з зазначеними вище контрагентами, Позивачем не надано під час розгляду справи.
Так, зі змісту наданої позивачем документації по взаємовідносинам з ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Хімінвест», вбачається, що дані контрагенти фактично є субпідрядниками, а позивач є підрядником, адже об'єкти, на яких виконувались роботи (канал між вулицями Богунська та Маяковського в м. Бровари; Індивідуальна котеджна забудова і головний сервісний селекційно-технологічний центр по конярству та кінному спорту в урочищі «Оболонь» на вул. Богатирській на північ від затоки «Верблюд» в Оболонському районі м. Києва; територія Київського заводу шампанських вин «Столичний» по вул. Сирецькій, 27 в м. Києві) не належать позивачу на праві власності чи праві користування.
Тобто, є можливим дійти висновку, що первинні замовники, інформації про яких матеріали справи в собі не містять, заключали відповідні договори підряду з позивачем, а позивач, на власний розсуд, в подальшому, укладав договори з ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Хімінвест» на виконання будівельних робіт, які мав виконати самостійно.
При цьому, позивач не надав до матеріалів справи договорів та актів приймання будівельних робіт, що підписані між ним та первинними замовниками, внаслідок чого суд приходить до переконання, що фактично будівельні роботи були виконані самим позивачем, а не ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Хімінвест».
Крім того, акти приймання виконаних будівельних робіт підписані між позивачем і ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп» по договору №49 від 03.11.2014 року не містять в собі дат їх складання (підписання), внаслідок чого відхиляються судом як неналежний доказ, адже в такому випадку зазначені документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині дати вчинення господарської операції.
Представником позивача не наведено суду причину відсутності дат в актах виконаних будівельних робіт, що, на думку суду, свідчить про те, що дані акти виконаних робіт були складені після дат підписання актів виконаних робіт між позивачем і первинними замовниками будівельних робіт.
Тобто, Суд приходить до висновку, що будівельні роботи насправді були виконані власними силами ТОВ «Інап і К» без фактичного залучення до виконання таких робіт спірних контрагентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Укладеним між позивачем і ТОВ «Укр Сервіс Груп» договором № 08/04 від 08.04.2015 про виконання робіт не обумовлено за рахунок якої із сторін договору та з чиїх матеріалів виконуватимуться визначені цими договорами роботи, не встановлено договором також і порядку передачі-отримання сторонами договору будь-яких товарно-матеріальних цінностей з метою виконання визначених робіт.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про фактичне переміщення між позивачем і ТОВ «Укр Сервіс Груп» будь-яких товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання субпідрядником визначених договором підряду робіт.
Також позивачем до матеріалів справи не надано проектно-кошторисної документації, що стосується ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Хімінвест», та не надано доказів передачі об'єктів (будівельних майданчиків) спірним контрагентам.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підрядні роботи, які ніби то виконувались ТОВ «Грант Буд», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Хімінвест», документально не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Стосовно товарності договору №25/12-2014 про надання послуг автотранспорту, що укладений між позивачем і ТОВ «Антека», суд зазначає наступне.
Зі змісту даного договору видно, що він підписаний між сторонами 25.12.2014.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що виконані роботи приймаються замовником шляхом складання акту виконаних робіт, що підписується уповноваженими сторонами.
В матеріалах справи наявний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 158/12, який також датований 25.12.2014.
Тобто, є можливим дійти висновку, що оскільки договір та акт датовані однією датою - 25.12.2014, то роботи за даним актом були виконані ТОВ «Антека» протягом одного дня.
Разом з тим, зі змісту акту здачі приймання виконаних робіт судом встановлено, що роботи молотка відбійного пневматичного при роботі від пересувних компресорних станцій тривали 1235,9 годин, а роботи зі згоряння (тиск 6876 кПа, подача 2,2 куб. метри/хвилину) тривали 310 годин.
Враховуючи те, що доба складається з 24 годин, то суд приходить до висновку, що протягом дня 25.12.2014 контрагентом ТОВ «Антека» не могли бути виконані зазначені в акті № 158/12 роботи, отже даний документ містить недостовірні відомості та не сприймається судом як належний доказ правомірності формування спірних показників податкової звітності.
Суд також приходить про безтоварність договору між позивачем і ТОВ «ССК «Укрконсалтинг» оренди автотранспорту, будівельних машин і механізмів від 01.01.2015 року № 01/15/1, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами підписано 01.01.2015, а останній акт здачі-приймання робіт датований 28.02.2015.
Тобто оренда позивачем автотранспорту тривала 2 місяці.
Однак, Позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу проведення робіт по періодичному технічному обслуговуванню техніки, поточному ремонту техніки, понесення витрат, пов'язаних із користуванням технікою, забезпеченням ПММ, забезпечення техніки водіями та машиністами відповідних категорій, внаслідок чого дана операція розцінюється судом лише як така, що оформлена документально.
З приводу купівлі позивачем у ТОВ «АНТЕКА», ТОВ «СКС ЛТД», ТОВ «Інвест Трейд Груп», ТОВ «Ідеал Інвест», ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Проттрансмаш» на підставі відповідних договорів, що зазначались вище, суд зазначає наступне.
Так, на підтвердження фактичності виконання договірних зобов'язань позивачем до матеріалів справи надавались копії видаткових накладних.
Сам по собі документ під назвою «видаткова накладна», навіть за умови його складення у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», не може бути безумовним та виключно - достатнім доказом фактичності вчинення господарської операції, як то постачання товару, адже обставина руху товару між суб'єктами господарювання тягне за собою наслідком внесення змін до відповідних регістрів бухгалтерського обліку, на підставі яких власне і формуються в подальшому відповідні показники податкової звітності.
Тобто, в разі фактичного виконання господарської операції у формі поставки товару, вбачається за можливе прийти до висновку про обов'язковість причинно-наслідкового зв'язку між оформленням видаткової накладної, змінами в бухгалтерському обліку підприємства на підставі такої видаткової накладної та подальшим відображенням матеріальних показників господарської діяльності підприємства в його (підприємства) податковій звітності.
Наполягаючи на фактичності виконання поставок товару з боку зазначених вище контрагентів, позивач до матеріалів справи не надає жодного належного та допустимого письмового доказу відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку підприємства станом на дати, зазначені в видаткових накладних.
Представник позивача не пояснив суду, яким чином обліковувалось надходження та подальший рух придбаного товару виключно на підставі видаткових накладних.
За таких обставин, надані до матеріалів справи копії видаткових накладних відхиляються судом як доказ поставки (в т.ч. перевезення товару), адже за умови відсутності доказів змін в активах підприємства, дані документи не є належними доказами правомірності формування показників бухгалтерського обліку в частині податкового кредиту.
Не надано позивачем в якості опосередкованих доказів товарно-транспортних накладних.
За таких обставин, суд відзначає, що наявність законодавчо визначених документів для формування податкового кредиту, зокрема, наявність податкових, видаткових накладних, актів здачі приймання виконаних робіт, виписаних платником податку, є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності формування платником податку показників податкової звітності за умови, якщо судом буде встановлено, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.
Суд відхиляє твердження позивача про те, що наявність доказів оплати є достатнім доказом правомірності віднесення сум до податкового кредиту та витрат, адже, як зазначено вище, первинні бухгалтерські та податкові документи є підставою для змін в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, виключно за умови фактичного вчинення господарської операції.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2008 за результатами розгляду скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд» до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Тобто, наявність самих лише обставин укладання цивільно-правового договору, формальних доказів про його виконання, не є безумовним свідченням правомірності здійснення змін у податковому обліку такого платника податку.
За таких обставин Суд погоджується з доводами Контролюючого органу, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за вказаний період, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Аналогічна позиція також викладена в постанові ВАСУ від 20.02.2013 по справі №2а-4458/12/2670.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя А.Б. Федорчук