ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2017 року № 826/14065/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом:ОСОБА_1
до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про скасування постанови,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2017 року ВП №54763212 щодо стягнення з позивачки виконавчого збору у сумі 618 900,70 грн.
Суть доводів позивача зводиться до того, що державний виконавець відкрив виконавче провадження за виконавчим документом, за яким сплив строк пред'явлення до виконання.
Ухвалою від 20.11.2017 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 12.12.2017.
У судове засідання 12.12.2017 сторони не з'явилися. У зв'язку з неявкою позивача розгляд справи було відкладено на 19.12.2017. Відповідачем повістка отримана 14.12.2017, тобто у строк, достатній для прибуття до суду.
Між тим, відповідач не надав заперечень проти позову, як і не зазначив поважних причин ненадання відзиву/заперечень.
Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідач у судове засідання 19.12.2017 не з'явився, доказів поважності неприбуття у судове засідання не надав, як і завчасного повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судове засідання. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 250 КАС України (в редакції від 15.12.2017) ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження з урахуванням положень 287 КАС України.
Розглянувши подані позивачем/представником документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Т.О. прийнято постанову від 02.03.2017 ВП № 49536032 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 618 900,70 грн. Стягувач - держава в особі ГТУЮ у м. Києві. Зазначено у постанові, що постанова набирає чинності з моменту її винесення; строк пред'явлення до виконання - три місяці.
У свою чергу, 04.10.2017 старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу ДВС міста Києві ГТУЮ у м. Києві Костенко А.О. прийнято постанову ВП № 54763212 про відкриття виконавчого провадження за постановою № 49536032 від 02.03.2017 про стягнення з позивачки виконавчого збору.
Вказана постанова отримана позивачкою 18.10.2017. Позов надіслано поштовим зв'язком 30.10.2017, з урахування того, що закінчення десятиденного строку звернення до суду припадало на суботу, тобто позивачкою дотримано строк звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон) до виконавчих документів віднесено постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, що відноситься до розглядуваних спірних відносин.
За загальним правилом відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону (в редакції на час прийняття спірного рішення) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З наведеного у сукупності вбачається, що отримавши до виконання виконавчий документ, пред'явлений до виконання з явним пропуском строку, державний виконавець був зобов'язаний за встановленою процедурою, яка діяла на той час, повернути виконавчий документ стягувачу та не мав будь-яких підстав та повноважень для відкриття виконавчого провадження, тобто діяв у порушення встановленої Законом процедури.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем не доведено законності прийняття оскаржуваної постанови та за вищенаведеними висновками суду встановлена протиправність оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим та враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.
При цьому, судом враховується, що під час розгляду справи, з урахуванням призначення двох судових засідань, відповідачем не надано доказів отримання виконавчого документу про стягнення виконавчого збору у строк, встановлений для пред'явлення його до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України позивачці підлягає відшкодування сума сплаченого судового збору.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко А.О. від 04.10.2017 ВП № 54763212 про відкриття виконавчого провадження.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДР 34999049; адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри 9) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; адреса: 03142, АДРЕСА_1) 640 (шістсот сорок) гривень на відшкодування судового збору, сплаченого за квитанцією № 66 від 16.11.2017.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення з урахуванням положень, встановлених ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.А. Кармазін