про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2017 року справа № 823/2182/17
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України - ОСОБА_2 Рева про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
21.12.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (с. Озірне, Звенигородського району, Черкаської області) з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України - ОСОБА_2 Рева (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), в якому просить:
-визнати і захистити законні права особи з науковим ступенем кандидата сільськогосподарських наук на зарахування до стажу наукової роботи, роботи за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей «Агрономія» галузі сільського господарства в колгоспах та інших формуваннях сільськогосподарського спрямування, незалежно від посад, а також державної служби і праці на виборних посадах;
-визнати і захистити право особи на зарахування до стажу наукової роботи, праці на посаді проректора з наукової роботи вищого навчального закладу комунальної власності в 1993-1994 роках, без визначення рівня акредитації закладу, на підставі того, що визначення рівня акредитації стало можливим лише 12.02.1996, а зміни до діючих Законів і Постанов КМУ зворотньої дії у часі не мають;
-зобов'язати Міністерство соціальної політики України, як суб'єкта владних повноважень вчинити дії, спрямовані на встановлення справедливості та усунення дискримінаційних перешкод, що мати незаперечну можливість реалізації прав вченого.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як встановлено, позивачем не зазначено власний поштовий індекс, а також ідентифікаційний код відповідача і повне ім'я та по батькові відповідача та не вказано про відсутність відомостей щодо коду ЄДРПОУ відповідача, а також не зазначено номер засобу зв'язку, адреси електронної пошти позивача та не зазначено відомостей щодо їх відсутності і не зазначено адресу електронної пошти відповідача та не зазначено чи така інформація відома позивачеві.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Позивач повинен зазначити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. (п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Згідно адміністративного позову, позивач просить, зарахувати до його стажу наукової роботи, оскільки він є кандидат сільськогосподарських наук, роботи за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей «Агрономія» галузі сільського господарства в колгоспах та інших формуваннях сільськогосподарського спрямування, а саме на посаді проректора з наукової роботи вищого навчального закладу комунальної власності в 1993-1994 роки та врахувати стаж на виборній посаді.
Як вбачається з аналізу обгрунтувань позовної заяви, позивач хоче зобов'язати Міністерство соціальної політики України, вчинити дії, для внесення змін до Постанови КМУ від 4 березня 2004 № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"».
Тобто, обгрунтування адміністративного позову, стосується оскарження нормативно-правового акта Кабінету ОСОБА_2 України.
При цьому, ч. 1 ст. 27 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету ОСОБА_2 України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Однак, згідно перешого абзацу позовної зави, позивач встановлює бездіяльність Міністерства, шляхом порушення ЗУ «Про звернення громадян».
Таким чином, для приведення адміністративного позову до вимог п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачу необхідно здійснити обгрунтування своїх вимог щодо порушення прав передбачених ЗУ «Про звернення громадян» (не надання відповіді) та здійснити уточнення прохальної частини, або ж щодо порушення прав нормативно-правовими актами з урахування визначення належного відповідача, ким вони вчинені.
У відповдності до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі заволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
В даному контексті суд зазначає, що при уточненні прохальної частини позову, позивачу необхідно враховувати приписи ст. 245 КАС України.
Позивач також повинен зазначити, в позові у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. ч. 5 ст. 160 КАС України).
Матеріали позову, згідно даних обгрунтувань, не містять пояснень співвідношення відповіді Міністерства соціальної політики України та не зарахуванням до наукового стажу позивача, роботи у вищому навчальному закладі і на виборних посадах.
Згідно вимоги п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем, письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 1 ст. 161 КАС України унормовано, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Матеріали адміністративного позову не містять додатків (надані в 1 екземплярі), визначених позивачем для відповідача.
Також, суддя зазначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. (ч. 2 ст. 94 КАС України).
Позивачем же надано до суду не завірені копії.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2017 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1600 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви з трьома вимогами немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити 1920 грн.
При цьому, суддя вважає, що вказані позовні вимоги мають самостійний характер.
Натомість, в матеріалах позову міститься копія квитанції № 29 від 20.12.2017 про сплату судового збору лише в розмірі 640 грн.
Суддя звертає увагу позивача на те, що ксерокопія/фотокопія квитанції не може свідчити про належність сплати судового збору, оскільки з урахуванням ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати 640 грн. (оригінал квитанції № 29 від 20.12.2017) та доказ доплати (перерахування) судового збору в розмірі 1280 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України - ОСОБА_2 Рева про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.Г. Паламар