Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
18 грудня 2017 р. № 820/5277/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Самігулліній К.В.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Акціонерної компанії "Харківобленерго"
до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкових повідомлень-рішень ,
Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №0002105008 та від 27.07.2017 року №0002135008, видані Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права позивача.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача, згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017р. №0002105008 (а.с. 6) позивачу нараховано штраф у сумі 43747,66 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств. Згідно податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017р. №0002135008 (а.с. 8) позивачу нараховано штраф у сумі 87495,33 грн. за затримку у сплаті грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 04.07.2017р. №702/28-10-50-08-12/700131954 "Про результати камеральної перевірки АК "Харків обленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток підприємства за період з 29.05.2017р. по 30.06.2017р. (а.с. 10-12), згідно з висновками якого контролюючим органом встановлено затримку сплати АК "Харківобленерго" узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за період з 29.05.2017р. по 30.06.2017р.
04.08.2017р. позивач направив скаргу за № 01-13/4663 до Державної фіскальної служби України про перегляд вищевказаних податкових повідомлень-рішень, яка рішенням від 05.10.2017р. за №22284/6/99-99-11-03-01-25 була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
В зв'язку з наведеним позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Судом встановлено, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, про що вказано у додатках до оскаржуваних рішень, які оформлені таблицею (а.с. 7,9,13), однак погодитися з такими висновками не можна.
Зокрема, зазначені платежі сплачувались позивачем у рахунок погашення розстроченого зобов'язання з податку на прибуток, що виникло станом на 31.08.2016р., на підставі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016р. у справі №820/1291/16, а не за податковою декларацією з податку на прибуток за І квартал 2017 року, про що свідчить роздруківка платежів, надана позивачем до матеріалів справи, яка містить відповідне призначення платежу (а.с. 32).
З наведеної ухвали Харківського окружного адміністративного суду встановлено, що нею було розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення з позивача податкового боргу у сумі 46372711,37 грн. (34560842,16 грн. з податку на додану вартість та 11811869,21 грн. з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн. (1280031.19 грн. з податку на додану вартість та 437476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн. (1280031,22 грн. з податку на додану вартість та 437476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку
сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового
боргу;
-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку
сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового
боргу.
Крім того, платник податків відповідно до підп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України має право за наявності обставин, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2010 № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Відповідно до ст. 32 Податкового кодексу України строк сплати податку може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк у разі відстрочки та розстрочки сплати податку.
Загальний порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) визначено ст. 100 Податкового кодексу України та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 "Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі - Порядок №574).
Згідно з п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 3.1 Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), у якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
-переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення
податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
-аналізу фінансового стану;
-графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
-розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Заперечуючи проти позовних вимог в даній справі, відповідач зазначає, що несвоєчасність здійснення позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток встановлена актом камеральної перевірки від 04.07.2017р. №702/28-10-50-08-12/00131954 та вказані суми не мають відношення до сум, що були визначені до стягнення судовим рішенням у справі №820/1291/16 та сплата яких була розстрочена судом. Проте доказів на обґрунтування цієї правової позиції відповідачем до суду не надано.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 наведеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведених норм, суд доходить висновку, що при їх прийнятті відповідачем не було дотримано приписи чинного законодавства при невірному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим обґрунтованими вбачаються позовні вимоги про скасування таких рішень.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 7, 19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №0002105008 та від 27.07.2017 року №0002135008, видані Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно зі ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 22 грудня 2017 року.
Суддя О.В. Панченко