21 грудня 2017 року справа № 813/4043/17
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю побутового обслуговування «Полісандер» про стягнення заборгованості, -
Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю побутового обслуговування «Полісандер» заборгованості в сумі 5370,78 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період липень-жовтень 2017 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем підлягають відшкодуванню витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до п.п.«б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень-жовтень 2017 року. Загальна сума заборгованості ТзОВ побутового обслуговування «Полісандер» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 до Пенсійного фонду становить 5370,78 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив. У запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що не може виступати страхувальником по відшкодуванню витрат ПФУ на виплату та доставку пенсії спірного пенсіонера ОСОБА_3, оскільки на час набуття нею права на отримання пільгової пенсії відповідач не був ні роботодавцем, ні страхувальником вказаної особи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у п.п.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 6.4. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно п.6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п.6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається із матеріалів справи, ОУПФ у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень-жовтень 2017 року.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, заборгованість стосується виплати та доставки пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_3
З 16.03.1983 року та до 01.08.1997 року ОСОБА_3 працювала оздоблювальником меблів цеху №2 Львівської фабрики по виготовленню й ремонту художніх меблів (правонаступники - державне комунальне підприємство побутового обслуговування «Львівська меблева фабрика» та ТОВ).
01.08.1997 в результаті реорганізації ТОВ на базі цеху №2 шляхом виділення з ТОВ було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Самшит».
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, 29.07.1997 внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій запис про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит».
Згідно установчих документів ТзОВ «Полісандер» та статуту ТзОВ «Самшит», останнє утворене в результаті реорганізації шляхом виділення і є правонаступником ТзОВ «Полісандер».
Актом від 02.08.2017 року засвідчується проведення розподілу балансу ТзОВ «Полісандер» на баланс ТзОВ «Самшит» та передачу ТзОВ «Самшит» трудових книжок працівників, що працювали на ТзОВ «Полісандер».
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 липня 2016 року у справі №450/2886/15-а задоволено позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області щодо визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах, під час розгляду якої в якості третьої особи участь у справі брало Товариство з обмеженою відповідальністю «Самшит», яке не заперечувало проти задоволення відповідного позову, в тому числі і в частині набуття зазначеною особою пільгового стажу на цьому підприємстві.
Згідно ст.37 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на час реорганізації ТОВ), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб.
У відповідності до ст.19 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час реорганізації ТОВ) припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до правонаступників.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ТзОВ побутового обслуговування «Полісандер» не є страхувальником по відшкодуванню витрат ПФУ на виплату та доставку пенсії пенсіонера ОСОБА_3М, оскільки усі права та обов'язки відповідача перейшли внаслідок його реорганізації до правонаступника ТзОВ «Самшит».
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вищевказане, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору у даній справі не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 грудня 2017 року.