26 грудня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/1984/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Дочірнього підприємства «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгової пенсії,
05.12.2017 Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Новгород-Сіверське ОУ ПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівводбуд» (далі - ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд») про стягнення витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.10.2017 по 29.11.2017, у сумі 2313,68 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» зареєстровано в Новгород-Сіверському ОУ ПФУ як страхувальника, який сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах, і згідно з розрахунку управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.10.2017 по 29.11.2017 становить 2313,68 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судові документи повернулись до суду з відмітками “за адресою не проживає” та “за закінченням встановленого строку зберігання”.
У свою чергу, згідно з частиною 2 статті статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Оскільки, судові документи доставлені ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Щорса,30, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000), то повістка вважається врученою ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» належним чином.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» (код ЄДРПОУ 01037703) є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.12.2017 (а.с.35-39) та взято на облік до Новгород-Сіверського ОУ ПФУ з 04.07.2000 за реєстраційним номером 13.04.0047, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 04.07.2000, наявним у матеріалах справи (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, у ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» працював ОСОБА_1, якому призначено пільгову пенсію на підставі пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 11.02.2011.
Так, пунктами “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи.
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058 -IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Водночас, пунктами 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції).
На виконання вимог чинного законодавства, позивачем було надіслано ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно з даним розрахунком розмір заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.10.2017 по 29.11.2017 становить 2313,68 грн. (а.с.34,36,38).
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів оскарження ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» вищевказаного розрахунку, у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
За таких обставин та з урахуванням того, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної за пунктами “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за період з 01.10.2017 по 29.11.2017 у сумі 2313,68 грн. відповідачем, у встановлені законодавством строки, не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості, станом на день розгляду цього спору, не надано, суд вважає, що адміністративний позов Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд», у відповідності до норм чинного законодавства України, не звільнено від покладених на нього обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, у зв'язку із перебуванням останнього з 11.08.2014 у стані припинення, з огляду на наступне.
Так, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.12.2017 вбачається, що ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» з 11.08.2014 перебуває в стані припинення за рішенням засновників (а.с. 35-39).
У свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 33 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (далі - Закон №755-IV), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
При цьому, частина 2 статті 33 Закону № 755-ІV чітко визначає, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що саме запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а не запис про знаходження в стані припинення, є наслідком припинення юридичної особи.
Разом з тим, на час розгляду даної справи, відповідач перебуває у стані припинення, однак запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено, а тому фактично юридична особа - ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» на даний час не припинена (не ліквідована).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ДП «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» ВАТ «Чернігівводбуд» не звільнено від покладених на нього Законом № 1058-IV обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам товариства.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 06.06.2011 (справа №21-103а11).
У свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
При цьому, у відповідності до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241,243,244-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона 212» Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" (вул. Щорса, 30, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 01037703) на користь Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Соборна, 3, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, р/р 25608300037247, філія Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код ЄДРПОУ 40678696) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період за період з 01.10.2017 по 29.11.2017 у сумі 2313 (дві тисячі триста тринадцять) грн. 68 коп.
У відповідності до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Падій