про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2017 року № 810/3807/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди,
до суду звернувся військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 з позовом про скасування наказу від 13.05.2017 р. № 93 «Про результати службового розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб» в частині, що стосується позивача, в т.ч. п. 4 резолютивної частини наказу; стягнення з ВЧ НОМЕР_2 на користь грошового забезпечення у сумі 4588, 80 грн. та іншої суми, якщо така ще буде утримана у ВЧ НОМЕР_1 та стягнення з ВЧ НОМЕР_2 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20000, 00 грн.
Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу положень ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору, натомість зазначено підстави звільнення від такої оплати.
Так, позивач посилається на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
В свою чергу, предметом даного спору, відповідно до п. 1 прохальної частини позову, є незгода із прийнятим відповідачем рішенням (наказ № 93 «Про результати службового розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб» від 13.05.2017 р.), яке на думку позивача підлягає скасуванню, та, станом на день звернення з даним позовом, не є скасованим або визнаним незаконним. Рішення про визнання незаконним оскаржуваного наказу матеріали позову не містять, що свідчить про відсутність підстав для застосування положень п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір». Сама лише незгода позивача з оскаржуваним наказом, для суду не є наперед встановленим фактом його незаконності, що свідчить про безпідставності тверджень позивача про наявність у нього права на несплату судового збору згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону.
Крім того, ОСОБА_1 , посилається на п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Під час дослідження адміністративного позову суддею не встановлено обставин, які свідчили б, що позивач як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 у період виникнення спірних правовідносин був призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, що є обов'язковою умовою, в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», для звільнення від оплати збору.
Натомість, матеріалами позову свідчать, що позивач у період виникнення спірних правовідносин обіймав посаду старшого інструктора з практичного навчання групи забезпечення навчального процесу (обслуг автоматизованих систем управління і зв'язку) циклової комісії військово-спеціальних дисциплін (зенітних ракетних військ) ВЧ НОМЕР_2 , тобто, виконував функціональні обов'язки посадової особи військової частини, а не військовий обов'язок у зв'язку із призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Враховуючи викладене, позивач є платником судового збору і щодо нього не встановлено обставин, за яких судовий збір не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, враховуючи відсутність сплати судового збору у розмірі, що відповідає вимогам законодавства за одну вимогу немайнового характеру (п. 1 прохальної частини позову) та за вимоги майнового характеру (п. 2, 3, 4 прохальної частини позову), суддя дійшов висновку, що в даному випадку судовий збір позивачем не сплачено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 106 КАСУ, у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. В порушення цих вимог у позовній заяві ці відомості відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 106 КАСУ, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Частиною 1 ст. 70 КАСУ визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Позивачем не надано доказів, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не зазначено про причини неможливості їх подання.
Згідно зі ст. 99 КАСУ, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАСУ, військова служба відноситься до публічної служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАСУ, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З даним позовом позивач звернувся до суду 08.11.2017 р., в той час як оскаржуваний наказ № 93 «Про результати службового розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб» було винесено 13.05.2017 р., натомість доказів із ознайомленням позивача з наказом № 93 від 13.05.2017 р. матеріали позовної заяви не містять. Із листа т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 від 12.09.2017 р. № 987 вбачається, що на адресу позивача було скеровано, зокрема, витяг з оскаржуваного наказу, однак, доказів його одержання (фактичного ознайомлення) позивачем не надано та у позові про таке не зазначено. Будь-яких заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, у зв'язку із викладеними вище обставинами, позивач суду не надав.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, що вимагає КАСУ, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру та за вимоги майнового характеру; належним чином оформленої позовної заяви у кількості примірників, відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі (один з яких для суду), яка відповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАСУ, зокрема, із зазначенням засобів зв'язку і адреси електронної пошти відповідача ВЧ НОМЕР_1 ; доказів, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги або зазначити про причини неможливості їх подання; доказів, які підтверджують факт ознайомлення (отримання, доведення до відома) позивача з оскаржуваним наказом № 93 від 13.05.2017 р.; клопотання з документально підтверджуючими доказами в оригіналах (для огляду) та в копіях (для долучення до матеріалів справи) щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження наказу.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАСУ, суддя
позовну заяву військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 31 січня 2018 року.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.