Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
14 грудня 2017 р. Справа № 820/5395/17
Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
суддів - Мороко А.С., Панова М.М.,
при секретарі - Шаталовій Н.В.,
за участі представників:
позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "НТК", з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 194852/32760550 від 29.09.2017 року та № 207594/32760550 від 05.10.2017 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 46 від 13.09.2017 року, № 34 від 11.09.2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. З боку ТОВ "НТК" на користь ПП "Полетта" було виписано рахунок СФ-000473 від 01.09.2017 року на виготовлення та поставку товарів. ПП "Полетта" за вказаним рахунком здійснило передоплату згідно платіжного доручення № 48 від 11.09.2017 року. 17.12.2015 року між ТОВ "НТК" та ТОВ "ІВЦ "Вектор" було укладено договір поставки №17/12-15, за яким ТОВ "НТК" "Постачальник" а ТОВ "ІВЦ "Вектор" "Покупець". На виконання умов вказаних договорів та відповідно до положень ст. ст. 187, 201 ПК України ТОВ "НТК" було складено податкові накладні № 34 від 11.09.2017 року, та №46 від 13.09.2017 року. Проте, рішеннями комісії Державної фіскальної служби України №194852/32760550 від 29.09.2017 року та №207594/32760550 від 05.10.2017 року відмовлено в реєстрації податкових накладних № 34 від 11.09.2017 року та №46 від 13.09.2017 року, оскільки позивачем надано копії документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішень про реєстрацію податкових накладних.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, а рішення комісії ДФС України №194852/32760550 від 29.09.2017 року та рішення №207594/32760550 від 05.10.2017 року є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність будь - яких доказів порушення підприємством податкового законодавства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача - Державної фіскальної служби України, проти задоволення вимог адміністративного позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях (а.с. 170 - 173), зазначивши, що дії ДФС обґрунтовані, а оскаржувані рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, є законними, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановила наступні обставини.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "НТК" (код ЄДРПОУ 32760550), зареєстрований в якості юридичної особи. Позивач перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що з боку позивача на користь ПП "Полетта" було виписано рахунок СФ-000473 від 01.09.2017 року на загальну суму 782 005,43 грн. (в т.ч. ПДВ) на виготовлення та поставку товарів: сандвіч панель АлюТерм кровельна К 150МВ 9003/9003; стрічка 8АТІТАРЯ 15ммх 1,5/20ммх60м.; саморіз 5,5x6,3x230-12 оц; саморіз 5,5x6,3x200 КАЬ 9010; добірні елементи; транспортні послуги (а.с. 34).
За рахунком СФ-000473 від 01.09.2017 року "Полетта" здійснило передоплату на суму 782 005,43 грн. згідно платіжного доручення № 48 від 11.09.2017 року.
За результатом першої події (отримання оплати), 11.09.2017 ТОВ "НТК" виписало податкову накладну № 34 на загальну суму 782 005,43 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с. 35).
Матеріалами справи також підтверджено, що між ТОВ ІВЦ "Вектор" ("Покупець") та ТОВ "НТК" "Постачальник", було укладено договір поставки № 17/12-15 від 17.12.2015 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця сендвіч - панелі будівної серії "АлюТерм", профнастил та комплектуючі до них, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар. Згідно Специфікації від 04.09.2017 року до договору № 17/12-15 від 17.12.2015 року, вартість товару у загальному розмірі 4 293 686,16 грн. Умови оплати у два етапи: 1) 80% від вартості товару, вказаній у Специфікації, 2) 20% від вартості кожної партії товару вказаної Специфікації (а.с. 118 - 123).
13.09.2017 року ТОВ ІВЦ "Вектор" згідно платіжного доручення № 597 частково сплатило товар на суму 2 934 950,00 грн. (в т.ч. ПДВ).
13.09.2017 ТОВ "НТК" також виписало податкову накладну № 46 на загальну суму 2 934 950,00 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с. 142).
Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Судом встановлено, що ТОВ "НТК" виписано та подано на реєстрацію в ЄДР податкову накладну № 34 від 11.09.2017 року та податкову накладну № 46 від 13.09.2017 року (а.с. 35, 142). ДФС України повідомило позивача про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних.
На підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 46 від 13.09.2017 року, реєстрація якої зупинено, ТОВ "НТК" 28.09.2017 року було подано до ДФС України повідомлення, в якому зазначено, що ТОВ "НТК" 13.09.2017 року отримав попередню оплату від ТОВ "ІВЦ "Вектор" по договору постачання сендвіч - панелей № 17/12-15 від 17.12.2015 року згідно платіжного доручення № 597 від 13.09.2017 року, які були виготовлені з власної сировини ТОВ "НТК" силами "ТОВ Н-ТК", який не є платником ПДВ згідно договору на переробку давальницької сировини № 13/02 від 13.02.2017 року. Повідомив, що наразі вказані сендвіч - панелі не вироблялись. Орієнтований термін початку поставки сендвіч - панелей - з 10.10.2017 року (а.с. 177).
На підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 34 від 11.09.2017 року, реєстрація якої зупинено, ТОВ "НТК" 22.09.2017 року було подано до ДФС України повідомлення, в якому зазначено, що ТОВ "НТК" отримано попередню оплату від ПП "Палетта" згідно рахунку № 473 від 01.09.2017 року за сендвіч - панелі, кріплення та транспортні послуги. Договір не вкладався. Сендвіч - панелі та дрібні елементи будуть виготовлені силами ТОВ "Н-ТК" з власної сировини ТОВ "НТК" згідно договору на переробку давальницької сировини. На даний час продукція не виготовлена. Саморізи та стрічка є товарами для ТОВ "НТК", які закуплені у постачальників (а.с. 175).
Проте, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 194852/32760550 від 29.09.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 11.09.2017 року та рішення та №207594/32760550 від 05.10.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 13.09.2017 року, оскільки, як зазначено в рішеннях, позивачем надано копії документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с. 42, 142).
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Як підтверджено матеріалами справи, позивачем до комісії ДФС було подано дві скарги на рішення комісії ДФС: 1) скарга від 09.10.2017 року на рішення Комісії ДФС №194852/32760550 від 29.09.2017 року 2) скарга від 12.10.2017 року на рішення Комісії ДФС № 207594/32760550 від 05.10.2017 року (а.с. 44 - 50, 153 - 157).
В скарзі ТОВ "НТК" від 09.10.2017 року на рішення Комісії ДФС № 194852/32760550 від 29.09.2017 року зазначено, що ТОВ «НТК» орендує виробниче приміщення у ТОВ «НТК ТД» за договором оренди № 17/06-2015-ап від 17.06.2015 року. Виробниче приміщення знаходиться за адресою: м. Зміїв, вул. Залізнодорожна, 115. Сандвіч-панелі кровельні К150МВ (КАЬ 9003/9003) були виготовлені з власної сировини ТОВ «НТК» силами та виробничими засобами ТОВ «Н-ТК» (який не І платником ПДВ) по Договору надання послуг по переробці давальницької сировини №13/02-1 від 13.02.17 р. ОСОБА_3 були виготовлені частково в кількості 653,1 кв.м. та відвантажені кількості 530 м.2. Щодо підтвердження природи виникнення давальницької сировини, за рахуй-якої були виготовлені кровельні сандвіч-панелі, зазначено, що сталь оцинкована з полімерним покриттям 0,5x1100 КАЬ 9003 була отримана ТОВ «Северсталь Дистрибуція» відповідно до видаткової накладної № 1098 від 19.06.20 року. Сталь оцинкована з полімерним покриттям 0,5x1100 КАЬ 9003 була доставлена залізничним транспортом на станцію «Харків-Ліски Півд», відповідно до Дорожньої відомості № 23458680. Перевозка сталі від залізничної станції до адреси виробника ТОВ «Н-ТК» здійснив ТОВ «НТК ТД» власними силами. Мінеральна вата ІSOVAN 110 сандвич була отримана від ТОВ «ОБЮ». Дан факт підтверджується видатковою накладною №4203 від 03.07.2017. Доставка мінеральної вати була здійснена грузоперевізником ФОП Васильчук, що підтверджується ТТН №Р4203 від 03.07.2017 року, ТТН № Р4202 від 03.07.17 року, ТТН № Р4223 від 04.07.17 року, ТТН №Р4357 від 07.07.17 року. Клей був отриманий від ТОВ «Малакіон» відповідно до видаткової наклади: №709 від 05.09.2017 року. Доставку клею здійснив вантажоперевізник ТОВ "НТК" згідно з ТТН № Р709 від 05.09.17 року. Сталь оцинкована з полімерним покриттям 0,5x1250 КАЬ 9003 отримана від ТОВ «Северсталь Дистрибуція», про що свідчить видана видаткова накладна №2189 20.12.2016 року. Поставку сталі оцинкованої з полімерним покриттям 0,5x1250 КАЬ 90С здійснив вантажоперевізник ТОВ «ТЕК ОМЕГА». За Договором надання послуг з переробки давальницької сировини № 13/02-1 е 13.02.17 року. ТОВ «Н-ТК» надало наступний об'єм послуг: 1. Звіт про перероблену сировину № 220 від 26.09.2017 року. Окрім сандвіч-панелей ТОВ «НТК» здійснило поставку наступних елементів, необхідних для монтажу сандвіч панелей, які є для ТОВ «НТК» придбаними та котрі обліковуються на рахунку 281 «Товари». На сьогоднішній день, ТОВ «НТК» відвантажило на адресу ПП «Полетта» по рахунку № СФ-473 від 01.09.2017 року певну продукцію: згідно з видатковими накладними №568 від 26.09.2017, №576 від 27.09.2017, № 573 від 27.09.2017. Станом на 06.10.2017 року ТОВ «НТК» відвантажило продукції, товарів та послуг на адресу ПП «Полетта» на загальну суму 431825,33 грн. Кредиторська заборговані. ТОВ «НТК» перед ПП «Полетта» складає 350 180,1 грн. (а.с. 44 - 50).
Проте, за результатом розгляду скарги, комісією з питань розгляду скарг прийняте рішення №20811/32760550 від 25.10.2017р. про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС України №194852/32760550 від 29.09.2017 року без змін (а.с. 163).
В скарзі ТОВ "НТК" від 12.10.2017 року на рішення Комісії ДФС на рішення Комісії ДФС №207594/32760550 від 05.10.2017 року зазначено, що 17.12.2015 року між ТОВ "НТК" та ТОВ "ІВЦ "Вектор" було укладено договір поставки №17/12-15, за яким ТОВ "НТК" "Постачальник" а ТОВ "ІВЦ "Вектор" "Покупець", за яким здійснюється передача сендвіч - панелей будівної серії "АлюТерм", профнастилу та комплектуючих до них, які вироблені з власної сировини ТОВ "НТК" силами ТОВ "Н-ТК". Зазначено, що наразі продукція не виготовлялась. Орієнтовний термін початку виробництва продукції: з 17.10.2017 р. У скарзі позивач також зазначив, що продукція буде вироблятися та відвантажуватися партіями. Термін поставки продукції до 30.12.2017 р. Основні матеріали, які будуть використані для виробництва сандвіч-панелей та добірних елементів є: сталь цинкована з полімерним покриттям, мінеральна вата, клей, плівка захисна. Основним постачальником сталі є ТОВ «Северсталь Дистрибуція» згідно з договором № 8268 від 28.11.2016 р. Основним постачальником мінеральної вати є ТОВ «ОБЮ» згідно з договором № 07-02-14/пв-41 від 07.02.2014р. Основним постачальником клею є: ТОВ «Малакіон» згідно виставлених рахунків - фактур. Компанія Хантсман Холланд БВ», Нідерланди згідно з контрактом від 25.04.2016р. Основним постачальником плівки захисної є ТОВ «ХАСК» згідно з договором № 03І021/2012/ЗП від 03.02.2012 р. Окрім того, також зазначено ТОВ «НТК» орендує виробничі приміщення за адресою: Харківська обл., м. Зміїв. вул. Залізнична 115, згідно договору оренди № 17/06-2015 від 17.06.2015 р. За даною адресою зберігаються матеріали, що використовуються для виробництва. Окрім того, ТОВ «НТК» постійно отримує матеріали від основних постачальників та використовує їх на виробництві продукції. Таким чином, на балансі ТОВ «НТК» постійно враховуються залишки матеріалів. Окрім договору на поставку сандвіч-панелей та добірних елементів ТОВ «НТК» уклало наступні договори з ТОВ «ІВЦ ОСОБА_2»: договір №05/09-1711 від 05.09.17 р., договір 11/09-17П від 11.09.17р., договір №12/09-2017 М-МК від 12.09.17р., договір № 05/09-2017М-СП від 12.09.17 р. Дані договори є постійно діючими, відповідно до яких ТОВ «НТК» увесь час отримує матеріали для виробництва (а.с. 153 - 157).
Проте, за результатом розгляду скарги, комісією з питань розгляду скарг прийняте рішення №20041/32760550 від 24.10.2017 р. про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС №207594/32760550 від 05.10.2017 року без змін (а.с. 162).
Відповідно до абз. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 року (далі за текстом - Постанова №190), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацем 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".
Окремо слід зауважити, що на підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "НТК" з ТОВ "ІВЦ "Вектор" та ПП "Валетта" щодо виготовлення та поставки товарів, позивачем разом зі скаргами до ДФС України було надано копії всіх документів, на які позивач посилався у скаргах. Так само копії доданих до скарг документів (договори, специфікації, акти надання послуг, видаткові, податкові, накладні, ТТН, звіти, банківські виписки, рахунки на оплату, ін.) також містяться в матеріалах справи.
Проте, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.
Отже, на думку суду, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Колегія суддів також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 34 від 11.09.2017 року та № 46 від 13.09.2017 року.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.
В запереченнях на адміністративний позов представник відповідача вказав на те, що позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних № 34 від 11.09.2017 року та № 46 від 13.09.2017 року, є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу (а.с. 171 - 173).
Колегія суддів критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_4 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Так, відповідно до частини першої статті 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних № 34 від 11.09.2017 року, № 46 від 13.09.2017 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, колегія суддів, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №194852/32760550 від 29.09.2017 року та №207594/32760550 від 05.10.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №46 від 13.09.2017 року, №34 від 11.09.2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НТК" (код ЄДРПОУ 32760550) сплачену суму судового збору в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2017 року.
Головуючий суддя О.В.Шевченко
Судді А.С.Мороко
ОСОБА_3