про залишення позовної заяви без руху
16 серпня 2017 року № 810/2788/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Укртрансбезпека звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 7043, 00 грн.
Відповідно до ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу положень ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається із поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не сплачено судовий збір.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач за подання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду судовий збір не сплатив.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 106 КАСУ, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Зазначені документи додаються в оригіналі. Відомості про представника зазначаються у позовній заяві, коли він підписує позовну заяву від імені позивача. Якщо представник подає позовну заяву, підписану особисто позивачем, відомості про представника у позовній заяві не зазначаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 КАСУ, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Частиною 1 та 3 ст. 58 КАСУ встановлено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Позовна заява Укртрансбезпеки підписана представником ОСОБА_2 До позовної заяви додано не засвідчену в належний спосіб копію довіреності від 20.12.2016 № 3880/05/14-16. В порушення вимог ч. 1 ст. 58 та ч. 5 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви не додано оригінал довіреності. Суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено подання суду оригіналу довіреності, засвідчена підписом судді копія з неї, долучається до справи.
Згідно зі ст. 99 КАСУ, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 99 КАСУ).
Зі змісту позовної заяви встановлено, що 18.10.2016 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_3 з причепом марки САМ, д.н.з. НОМЕР_2. За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 1/П про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.10.2016, на підставі яких проведено розрахунок від 18.10.2016 плати за проїзд.
Відповідно до п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Згідно з п. 41 Порядку № 879, дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
У позовній заяві зазначено, що відповідачем розрахунок від 18.10.2016 плати за проїзд не оскаржений, заборгованість в межах строку, передбаченого п. 31-1 Порядку № 879, до державного бюджету не спрямована. Виходячи з викладеного, строки набуття статусу заборгованості перед державним бюджетом, мають обчислюватися з наступного дня після сплину 30-тиденного терміну на добровільне її погашення, оскільки з тверджень позивача, така заборгованість перевізником-власником транспортного засобу не була оскаржена.
Таким чином, з урахуванням наявної у позовній заяві інформації, яка має бути підтверджена певними засобами доказування, обставини, які дають право позивачу на звернення до суду з даним позовом, мають обчислюватися з 17.11.2016. Строк звернення до суду з даним позовом, з урахуванням встановлених обставин, сплинув 17.05.2017.
З даним позовом позивач звернувся до суду лише 14.08.2017, тобто, з пропущенням шестимісячного строку на звернення до суду.
В свою чергу, позивач у тексті позовної заяви зазначає про пропущення строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку, посилається на те, що аналогічний позов вже пред'являвся до Київського окружного адміністративного суду, проте ухвалою суду від 11.07.2017 був повернутий позивачеві на підставі п. 3 ч. 1 ст. 108 КАСУ, на підтвердження чого надав незасвідчену в належний спосіб копію зазначеної ухвали у справі № 810/1907/17, роздрукованої з ЄДРСР.
З цього приводу суддя звертає увагу позивача, що адміністративний позов в межах справи № 810/1907/17, який зареєстрований в суді 01.06.2017, виходячи із повідомлених позивачем фактичних обставин виникнення підстав даного позову, про які наголошено у позовній заяві № б/н від 09.08.2017 (2-й аркуш, 4-а сторінка, 1-2 абз.) і на переконання позивача є аналогічними між собою, також вбачається пропущення шестимісячного строку звернення до суду.
Однак, зазначаючи про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивач у прохальній частині позовної заяви перед судом такого прохання не ставить. Також, будь-яких заяв чи клопотань з відповідними поясненнями, підтвердженими належним чином оформленими документальними доказами на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду або доказів щодо дотримання такого строку, в матеріалах адміністративного позову не виявлено.
Згідно з ч. 2 ст. 106 КАСУ, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Зі змісту позовної заяви № б/н від 09.08.2017 (2-й аркуш, 4-а сторінка, 1-2 абз.) встановлено, що 18.10.2016 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_3 з причепом марки САМ, д.н.з. НОМЕР_2. За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 1/П про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.10.2016, на підставі яких проведено розрахунок від 18.10.2016 плати за проїзд.
Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 106 КАСУ, позивачем не надані докази, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги, у тому числі, але не виключно й щодо фактичного здійснення заходів габаритно-вагового контролю зазначеного вище автомобіля, про які вказує у позові позивач. Так, зазначаючи про проведення саме 18.10.2016 перевірки та складання 18.10.2016 довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту № 1/П про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.10.2016, на підставі яких проведено розрахунок від 18.10.2016 плати за проїзд, належними та допустимими доказами вказані обставини не підтверджені, до матеріалів адміністративного позову перелічених документів не надано. Надані позивачем до адміністративного позову документи згідно переліку додатків, не відповідають фактичним обставинам, на які посилається позивач у позові.
Згідно ч. 3 ст. 106 КАСУ, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАСУ, позивачем не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ст. 108 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; оригіналу документа про сплату судового збору у відповідності до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»; оригіналу довіреності від 20.12.2016 № 3880/05/14-16 на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2; доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги та підтверджується кожна обставина справи, або зазначити причину неможливості їх подання, з урахуванням висновків суду; письмового клопотання з відповідними поясненнями, підтвердженими належним чином оформленими документальними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Усі вищевказані документи необхідно подати до суду в оригіналах (для огляду) та в копіях (для долучення до матеріалів справи), оформлених згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 (далі - ДСТУ 4163-2003) у придатному для читання вигляді.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАСУ, суддя
позовну заяву державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 30 листопада 2017 року.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.