06 грудня 2017 року 810/1059/17
Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі: головуючого - судді - Брагіної О.Є.; суддів Василенко Г.Ю.; Лапія С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства доходів та зборів України про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки за період з 19.01.2017 р. по 16.02.2017 р. у розмірі 6777,12 грн. Позовні вимоги аргументовані незаконністю дій відповідача щодо несвоєчасної видачі трудової книжки без встановлених законом підстав.
У призначений для розгляду справи час позивач до суду не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача не заперечував проти проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.
На підставі ч.6 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, встановивши фактичні обставини спору, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог, з огляду на таке:
з 24.04.2013 р. по 09.03.2016 р., ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді заступника начальника управління - начальника відділу організації взаємодії та супроводження митних спорів у судах управління правового забезпечення митних спорів Департаменту правової роботи Міністерства доходів та зборів України.
09.03.2016 р., наказом Міністерства №21-о із змінами від 21.12.2017 р. №37-о був звільнений із займаної посади на підставі ч.3 ст.38 КзППУ у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог законів про працю з виплатою вихідної допомоги у розмірі 26 112,12 грн. В день звільнення ОСОБА_1 на роботі був відсутній, у зв'язку з чим 18.01.2017 р. звернувся до Голови комісії з реорганізації Міністерства доходів та зборів із заявою, яка зареєстрована за вхідним номером відповідача 532/і, про направлення йому трудової книжки на поштову адресу.
Трудова книжка була направлена 16.02.2017 р., що підтверджується вхідним штемпелем оператора поштового зв'язку разом із супровідним листом датою підписання 15.02.2017 р. №2289/з/99-99-04-01-01-14.
Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
На думку відповідача ані Кодексом законів про праці, ані постановою КМУ від 27.04.1993 р. не встановлені строки направлення трудової книжки звільненому працівнику, а відтак податковий орган застосував строки, визначені Законом України "Про звернення громадян", тому жодних порушень прав свого бувшого працівника не допустив.
У зв'язку з викладеним, суд звертає увагу на таке:
згідно ст. 47 КзпПУ у день звільнення власник або уповноважений ним орган, тобто роботодавець, зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у встанов лені строки.
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням, виготовленням, постачанням і обліком, регламенту ються постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книж ки працівників» від 27.04.1993 р. №301, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністер ства юстиції України та Міністерства соціального захисту населен ня України від 29.07.1993 № 58 із змінами та доповненнями та іншими актами законодавства.
Відповідно до Постанови № 301 трудові книжки зберігають на підприємствах, в установах, організаціях як до кументи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під підпис у журналі обліку. Відповідаль ність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника закладу.
Пунктом 4.1 Інструкції № 58 передбачено, що роботодавець зобов'язаний видати трудову книжку працівникові в день звільнен ня із внесеним до неї записом про звільнення. Одержавши трудову книжку у зв'язку зі звільненням, працівник ставить підпис в осо бовій картці (типова форма № П-2, затверджена наказом Держав ного комітету статистики України, Міністерства оборони України від 25.12.2009 № 495/656) та у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (типова форма № П-10, затверджена наказом Мі- ністерства статистики України від 27.10.1995 № 277, із змінами).
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, відпо відно до пункту 4.2 Інструкції №58 у цей день роботодавець має надіслати працівнику поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.
Пересилання трудової книжки поштою допус кається лише за наявності письмової згоди працівника.
Оскільки позивач у день його звільнення за місцем проходження служби був відсутній і це не заперечується відповідачем, останній повинен був надіслати на його адресу відповідне поштове повідомлення, що зроблено не було.
Трудова книжка з належно оформленим записом видається працівникові у день звільнення. Днем звільнення працівника вважається останній день роботи (ч. 2 п. 2.26 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників»).
При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Як слідує із поданої позовної заяви позивач надав розрахунок його середнього заробітку з урахуванням норм тривалості робочого часу, який визначений виходячи із розміру посадового окладу за два календарних місяці (листопад та грудень), які передували початку перебігу строку затримки видачі трудової книжки (6375,00 грн.+6375,00 грн.):(22 роб.дні+22 роб.дні)=289,77 грн. Одночасно, позивачем застосовано при розрахунку п.10 Порядку підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, установі організації.
У відповідності до постанови КМУ від 18.01.2017 р. №15 посадовий оклад позивача підвищено до 7.100, 00 грн. Коефіцієнт підвищення посадового окладу складає 7100грн.:6375,00 грн. =1,1137 грн. Середньоденний заробіток, скоригований на коефіцієнт становить 289,77 грн.*1,1137,00 грн.=322,72 грн. Приймаючи до уваги період затримання 21 робочий день виплаті підлягає 322,72 грн.*21=6777,12 грн.
Розрахунок, зроблений позивачем колегією перевірено.
Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими розділом III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Саме про таке застосування положень частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядку зазначено у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2011 року (справа № 6-87цс11), 16 грудня 2015 року (справа № 6-648цс15).
Отже, колегія суддів вважає правильним розрахунок середнього заробітку, зроблений позивачем за період з 19.01.2017 р. по 16.02.2017 р. у розмірі 6777,12 грн., а суму 6777,12 грн. такою, що підлягає стягненню з Міністерства доходів та зборів України на користь ОСОБА_1.
Одночасно, суд не приймає до уваги твердження податкового органу про відсутність у нього обов'язку у певний термін направити працівнику трудову книжку, оскільки пунктом 4.2 Інструкції №58 передбачено, що у разі відсутності працівника на роботі у день його звільнення роботодавець має надіслати працівнику в цей же день поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Таке повідомлення відповідачем надіслане не було, тому обов'язок щодо своєчасної видачі трудової книжки не виконано. Судом встановлено, що трудова книжка на адресу позивача була направлена лише після його письмового звернення до Голови комісії з реорганізації міністерства 18.01.2017 р. із затримкою майже в один місяць.
Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою роботодавець не отримав, або рекомендований лист повернувся (працівник відмовився від отримання листа або змінив місце проживання і не надав відповідної інформації), то згідно п. 6.2 Інструкції № 58, трудові книжки та їх дублікати повинні зберігатися на підприємстві протягом двох років у кадровій службі окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі.
У випадку неотримання працівником трудової книжки з причини його відсутності на роботі у день звільнення та нез'явлення за трудовою книжкою після вручення йому поштового повідомлення про необхідність одержати трудову книжку, рекомендоване повідомлення де вказано про необхідність отримання трудової книжки, мало б бути документальним підтвердженням факту нез'явлення за трудовою книжкою у спірних відносинах, що виникли між сторонами.
Ураховуючи вищевикладене та, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2017 р. по 16.02.2017 р. у сумі 6777,12 (шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн.12 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий - суддя Брагіна О.Є.
Судді: Василенко Г.Ю.
Лапій С.М.