ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9454/17
провадження № 2/753/4974/17
"12" грудня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Заболотній Л.Г.
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів,
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09.02.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу з розтермінуванням оплати № 55, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль НОМЕР_1, колір білий, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 27 570 доларів США, позивач зобов'язався сплатити початковий внесок 5 970 доларів США та кожного 09 числа поточного місяця сплачувати плату за користування автомобілем у розмірі 900 доларів США протягом 24 місяців від дня підписання договору. Вказує, що вказаний договір нотаріально не посвідчувався, а також не проводилась державна реєстрація транспортного засобу у відповідному територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. Зазначає, що на виконання даного договору, в день його підписання, позивачем було сплачено початковий внесок в сумі 6 000 доларів США та місячний платіж за користування автомобілем в розмірі 900 доларів США. 18.03.2016 року на картковий рахунок відповідача було внесено місячний платіж за користування автомобілем в сумі 24 400 грн., що за курсом НБУ станом на день сплати еквівалентно 900 доларів США. Вказує, що 10.05.2016 року автомобіль НОМЕР_1 був вилучений у нього особами, серед яких знаходились двоє осіб, які були присутніми під час укладання зазначеного договору, з посиланням на наявність заборгованості по оплаті вартості автомобіля. На даний час ні автомобіль, ні сплачені кошти відповідачем не повернуто, у зав'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позов в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 207 072 грн. 72 коп.
В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за допомогою оголошення у друкованому засобі масової інформації, а саме в газеті "Урядовий кур'єр" від 06.12.2017 року за № 230 (6099).
Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі ненадання фізичними особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою її місця проживання або місця реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.
Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.02.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу з розтермінуванням оплати № 55, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль НОМЕР_1, колір білий, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 27 570 доларів США, позивач зобов'язався сплатити початковий внесок 5 970 доларів США та кожного 09 числа поточного місяця сплачувати плату за користування автомобілем у розмірі 900 доларів США протягом 24 місяців від дня підписання договору. (а.с.8-12)
Як вбачається із матеріалів справи, договір купівлі продажу з розтермінуванням оплати № 55 нотаріально не посвідчувався, а також не проводилась державна реєстрація предмету даного договору, вказаного транспортного засобу у відповідному територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
На виконання вказаного договору, 09.02.2016 року позивачем було сплачено ОСОБА_3 початковий внесок в сумі 6 000 доларів США та місячний платіж за користування автомобілем в розмірі 900 доларів США, що підтверджується копією розписки відповідача. (а.с. 13)
18.03.2016 року на картковий рахунок відповідача було внесено місячний платіж за користування автомобілем в сумі 24 400 грн., що за курсом НБУ станом на день сплати еквівалентно 900 доларів США. (а.с. 14)
Як вбачається із пояснень позивача, 10.05.2016 року автомобіль НОМЕР_1 був вилучений у нього особами, серед яких знаходились двоє осіб, які були присутніми під час укладання зазначеного договору, з посиланням на наявність заборгованості по оплаті вартості автомобіля. На даний час ні автомобіль, ні сплачені кошти відповідачем не повернуто.
Відповідно до п.п. 12, 17 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1200, Оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.
Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відпоідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК ( 435-15 ) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року № 9, відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК ( 435-15 ) тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 ) не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Таким чином, сплачені позивачем кошти на користь ОСОБА_3, а саме: 6 000 доларів США, 900 доларів США, 24 400 грн., були набуті останнім безпідставно.
Станом на 13.05.2017 року сума вказаних коштів за курсом НБУ складає 207 072 грн. 67 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів в розмірі 207 072 грн. 67 коп.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позов задовольняється, з Відповідача на користь позивача повинна бути стягнена сума сплаченого судового збору в розмірі 2 070 грн. 72 коп.
Керуючись ст.209, ч.3 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 207 072 грн. 72 коп. в рахунок стягнення безпідставно набутих коштів, 2070 грн. 72 коп. судового збору, а всього 209 143 грн. 44 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачем.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :