Справа № 752/6353/17
Провадження № 2-а/752/269/17
14.12.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Якушко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії.
Відповідно до уточнених в ході розгляду справи позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача про відмову у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зобов»язати Правобережне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати позивачу довічне грошове утримання з 01.10.2016 р. по 01.01.2017 р. в розмірі 26298 гривень без будь-яких утримань до наступної зміни заробітної плати працюючого судді апеляційного суду, стягнути з відповідача на його користь 13194 гривні недоотриманого довічного грошового утримання судді за період з 01.10.2016 р. по 01.01.2017 р., стягнути з відповідача 8934,86 гривень протиправно, на думку позивача, утриманого податку та 759,29 військового збору, а також покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.09.2012 р. пішов у відставку з посади судді Київського апеляційного господарського суду, та він має стаж роботи на посаді судді 33 роки. Розмір його пенсії склав 16464 гривні.
В зв»язку із збільшення розміру заробітної плати працюючих суддів на підставі положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. йому було здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді по 01.10.2016 р., однак утримано податок з доходів в розмірі 8934,86 гривні та 759,41 військового збору.
12.12.2016 р. позивач звернувся до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді в зв»язку із збільшенням розміру заробітної плати працюючого судді, а також провести зазначений перерахунок без будь-яких утримань.
У здійсненні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.
Зазначені дії позивач вважає протиправними, такими, що не узгоджуються з положенням Закону Країни «Про судоустрій і статус судді» та рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р.
В ході судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на те, що дії відповідача щодо не здійснення йому щомісячного довічного грошового утримання судді в зв»язку із збільшенням розміру заробітної плати працюючого судді, без вирахування будь-яких податків є протиправними і порушують його право на отримання належного розміру грошового забезпечення судді у відставці.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що перерахунок довічного грошового утримання позивача був проведений відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 р. З 01.01.2017 р. позивачу був здійснений перерахунок довічного грошового утримання судді з врахуванням рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 р. Крім того, представник відповідача зазначила, що довічне грошове утримання позивача підлягає оподаткуванню за розміром ставки податку 18% та 1,5% військового збору відповідно до положень Податкового кодексу України, в зв»язку з чим дії Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві вважає правомірними.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує довічне грошове утримання з 10.04.2013 р., що було призначено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 р.
Правобережним об»єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді за період з 08.06.2016 р. по 01.10.2016 р. в зв»язку із збільшенням розміру грошового забезпечення працюючих суддів відповідно до довідки від 05.09.2016 р. № 07-19/184.
При здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді було здійснено відрахування податку з доходу фізичних осіб за ставкою оподаткування 18% та військового збору з розрахунку 1,5 %.
12.12.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об»єднаного управління пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в зв»язку із збільшенням розміру заробітної плати працюючих суддів, без будь яких обмежено та виплати утриманих податків при здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді 29.09.2016 р.
Відповідно до листа Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 19.01.2017 р. № 4553/05 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді в зв»язку з тим, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 р. втратив чинність.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У відповідності до ч.1 ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В силу вимог ст.126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією із гарантій незалежності і недоторканості суддів, що закріплені Конституцією України є право судді на відставку.
З системного аналізу законодавства зміст поняття «право на відставку» слід розуміти як одну із позитивних підстав припинення суддею своїх повноважень з одночасним гарантуванням отримання належного матеріального забезпечення після відставки, а тому право судді на відставку, передбачене Конституцією України, передбачає призначення належного матеріального забезпечення.
Довічне грошове утримання судді є гарантованою державою щомісячною грошовою виплатою, що служить забезпеченням належного матеріального утримання судді, яка призначається і нараховується державою за результатом багаторічної праці особи саме на суддівській посаді, виплачується лише за умови наявності встановленого законом стажу роботи на посаді судді та є складовою правового статусу судді, як фінансова гарантія незалежності суддів.
Пунктами 8, 11 ч.4 ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( в редакції, яка діяла на час призначення позивачу довічного грошового утримання судді) було передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням, а також правом судді на відставку.
У відповідності до ч.6 ст.48 вищезазначеного Закону при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.
Відповідно до положень ст. 141 Закону (в редакції від 07.07.2010 р.) позивач мав право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру грошового забезпечення працюючих суддів.
В подальшому, в зв»язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ в ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були внесені зміни, у т.ч., що стосувалось здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 визнано такими, що не відвідають Конституції України(є неконституційними) положення:
- частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ;
- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від02 березня 2015 року № 213 змін-УІІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 24 грудня 2015 року № 911-УІІІ;
- пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Як встановлено судом, з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України Правобережним об»єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві ОСОБА_1 був проведений перерахунок довічного грошового утримання судді за період з 08.06.2016 р. по 01.10.2016 р.
З 30.09.2016 р. набрала чинності редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 02.06.2016 р., згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 р. з відповідними змінами внесеними до нього згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ втратив чинність.
Питання щодо виплати довічного грошового утримання судді з 01.10.2016 р. регламентується положеннями ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 02.06.2016 р., відповідно до ч.4 якої у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Тобто, нормами зазначеного Закону також гарантовано право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди.
Пунктами 1.1, 1.4 Європейської хартії про Закон України «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, передбачено, що метою закону є забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості, на які законно розраховує кожна людина при зверненні до суду і до кожного судді за захистом своїх прав. Закон надає кожному судді, який вважає, що його права за законом або в більш широкому порозумінні його незалежності чи незалежності юридичного процесу так чи інше знаходиться під загрозою або не приймаються до уваги, можливість звернутися до такого незалежного органу, який володіє ефективними можливостями правового впливу або який може зарадити таку можливість.
Відповідно до п.1.6 вказаної хартії закон передбачає, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і які виконували суддівські повноваження протягом зазначеного терміну, повинні отримати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як найближче до рівня їх останньої заробітної плати в якості судді.
Згідно із п.54 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів від 17 листопада 2010 року №(2010) 12 оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.
Таким чином, гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних, про що неодноразово було наголошено Конституційним Судом України.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З урахуванням вищенаведеного, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за період з 01.10.2016 р. по 01.01.2017 р. протиправними та зобов»язання здійснити зазначений перерахунок є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недоотриманих сум щомісячного грошового утримання в розмірі 13194 гривні за період з 01.10.2016 р. по 01.01.2017 р., оскільки зазначені вимоги, на думку суду, є передчасними і розмір недоотриманих позивачем сум може бути визначений уповноваженим органом після здійснення відповідного перерахунку, а не судом на даній стадії.
Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сум утриманого податку при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 08.06.2016 р. по 01.10.2016 р. з огляду на наступне.
З 01.07.2016 р. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» внесено зміни до п.164.2.10 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Відповідно до зазначеного Закону до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до Закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із Законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача в 2016 р. перевищував суму 10740 гривень, відповідно зазначене утримання підлягало оподаткуванню.
З огляду на викладене, дії відповідача в цій частині є правомірними.
Враховуючи зазначені обставини позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст.3, 4, 11, 12, 19, 160-163 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді за період з 01.10.2016 р. по 01.01.2017 р.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахнок ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.10.2016 р. по 01.01.2017 р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївький районний суд м.Києва
У разі застосування судом положень ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя :