Справа № 752/9351/13-к
Провадження №: 1/752/11/17
27.11.2017 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
провівши в приміщенні суду в місті Києві попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 27 ч. 5, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, -
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вказана кримінальна справа, і в ході попереднього розгляду представник публічного обвинувачення - прокурор ОСОБА_3 зазначила, що вказана кримінальна справа підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, підстав для її закриття або зупинення немає, обвинувальний висновок складено відповідно до вимог КПК України 1960 року, підстав для зміни або скасування підсудним запобіжних заходів немає, будь-яких порушень вимог КПК України 1960 року під час порушення справи, провадження дідзнання та досудового слідства не було, а тому просила призначити дану кримінальну справу до судового розгляду.
Представник потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_14 підтримав думку прокурора щодо необхідності призначення даної кримінальної справи до судового розгляду.
Захисник підсудного ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти призначення даної кримінальної справи до судового розгляду та звернувся до суду з клопотанням про повернення даної справи прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, посилаючись на те, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2012 року дану справу вже було повернуто прокурору для організації проведення додаткового розслідування і у ній було визначено коло проблемних питань щодо неправильного застосування органом досудового слідства кримінально-процесуального закону, що підлягали усуненню саме в ході додаткового розслідування, однак вказане судове рішення на даний час не виконано, що унеможливлює призначення даної кримінальної справи до судового розгляду. Крім того, в ході досудового слідства даної кримінальної справи зізнавальні покази від його підзахисного - підсудного ОСОБА_11 - було отримано працівниками органу дізнання із застосуванням відносно нього фізичного насильства, усі процесуальні дії з ним було проведено без захисника і саме в той час, коли він, тобто підсудний ОСОБА_11 , перебував у лікарні. Вказані обставини є безумовною підствою для повернення даної кримінальної справи для організації проведення додаткового розслідування, оскільки досудове слідство визнається неправильним у разі, коли органом досудового слідства були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального закону.
Захисник підсудного ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 також заперечувала проти призначення даної кримінальної справи до судового розгляду і звернулася до суду з клопотанням про її повернення прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, посилаючись на ті ж самі підстави, що і захисник підсудного ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_5 в частині невиконання судового рішення - ухвали Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2012 року, якою дану справу вже було повернуто прокурору для організації проведення додаткового розслідування. Крім того, в обгрунтування свого клопотання про повернення кримінальної справи прокурору зазначила, що в ході додаткового розслідування у ній - 20.09.2012 року - було проведено слідчу дію з метою перевірки та уточнення показів ОСОБА_11 , а саме - відтворення обставновки та обставин події кримінального правопорушення - однак вказну слідчу дію було проведено з автомобілем марки "Mazda F", а не з автомобілем марки "Mazda С", який фактично перебував у користуванні ОСОБА_11 , а тому, оскільки вказані транспортні засоби за своєю конструкцією суттєво відрізняються один від одного, об'єктивне встановлення події одного з інкримінованих її підзахисному злочину неможливо, оскільки у автомобіля "Mazda С", який фактично перебував у користуванні ОСОБА_11 , не було об'єктивної можливості за своєю конструкцією одночасно перевозити і пасажирів, і велосипед марки "Silver 500 Korado", крім того, вказану слідчу дію слід провести з обов'язковою участю підсудного ОСОБА_12 , який би міг пояснити та продемонструвати, яким чином він міг перебувати у автомобілі "Mazda С" в той час, як у вказаному транспортному засобі перебував велосипед марки "Silver 500 Korado". Крім того, в обгрунтування свого клопотання зазначила, що згідно обвинувального висновку обвинувачений ОСОБА_12 обвинувачується у злочині, що вчинений ним у співучасті, однак у пред'явленому йому обвинуваченні не конкретизовано, які саме дії в якості пособника він вчинив, та не вказано зміст попередньої змови між ним та підсудним ОСОБА_9 і чи була така змова взагалі, як і не вказано, які конкретно дії були узгоджені між ними - підсудними ОСОБА_12 та ОСОБА_9 - як між співучасниками інкримінованого їм злочину. Також, в ході досудового слідства не було перевірено місце та час передачі ОСОБА_11 . ОСОБА_12 грошових коштів, отриманих в якості винагороди за умисне вбивство ОСОБА_13 , та не перевірено чи взагалі був факт передачі ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_12 . Крім того, в обвинувальному висновку не конкретизовано пред' явлене ОСОБА_12 обвинувачення за ст. 263 ч. 1 КК України в частині придбання, носіння, зберігання та передачі ним вогнепальної зброї без передбачного законом дозволу.
Захисник підсудного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 підтримала клопотання адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , просила повернути дану кримінальну справу прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, посилаючись на ті ж самі підстави, що і захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , крім того, зазначила, що вона та її підзахисний - підсудний ОСОБА_9 неодноразово звертались до суду з клопотаннями про повернення вказаної кримінальної справи прокурору для організації проведення додаткового розлідування, однак до будь-яких результатів це не призвело.
Захисник підсудного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання та думки адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо необхідності повернення даної кримінальної справи прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, посилаючись на ті ж самі підстави, що і вони, окремо зазначив, що невиконання органом дізнання ухвали Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2012 року є безумовною підствою для повернення справи прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Захисник ОСОБА_12 - ОСОБА_8 підтримала клопотання адвоката ОСОБА_6
Підсудні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали клопотання та думки своїх захисників.
Представник публічного обвинувачення категорично заперечувала проти клопотань захисників щодо повернення даної кримінальної справи прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність, крім того, зазначила, що додаткове розслідування даної кримінальної справи було проведено у відповідповідності з вимогами процесуального закону, тому підстави для її повернення прокурору міста Києва - відсутні.
Заслухавши клопотання захисників, з'ясувавши думки учасників процесу, суд надходить до висновку про те, що дана кримінальна справа підлягає поверненню прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, з наступних підстав.
Згідно обвинувального висновку підсудний ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України, а саме в тому, що він за попередньою змовою групою осіб організував умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, підсудний ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, а саме в тому, що він за попередньою змовою групою осіб вчинив замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення, а також придбав, носив, зберігав та передав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, підсудний ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, а саме в тому, що він за попередньою змовою групою осіб вчинив замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення, а також придбав, носив, зберігав та передав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, підсудний ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 27 ч. 5, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, а саме в тому, що він вчинив пособництво у замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, а також придбав, носив, зберігав та передав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Злочини, як вважає обвинувачення, було вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 в період часу з 26 квітня 2000 року по 18 березня 2009 року займав посаду проректора Національного авіаційного університету (в подальшому НАУ) з економіки та перспективного розвитку. За своїми функціональним обов'язками він здійснював контроль за діяльністю центральної бухгалтерії, фінансово-економічним управлінням та господарською діяльністю НАУ.
В 2008 році в НАУ відбувся перерозподіл функціональних обов'язків внаслідок чого функціональні обов'язки ОСОБА_9 перейшли до першого проректора НАУ ОСОБА_13 . Це викликало у ОСОБА_9 невдоволення та особисту неприязнь до ОСОБА_13 і з метою помсти у нього виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_13 , для реалізації якого він залучив до вчинення злочину ОСОБА_10 , тобто запропонував йому за грошову винагороду розробити план вчинення злочину, підшукати безпосередніх виконавців вбивства ОСОБА_13 , знаряддя злочину та зброю, на що останній погодився.
У грудні 2008 року ОСОБА_10 вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 щодо протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 на замовлення ОСОБА_9 , а саме - ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_10 повинні були розробити план вбивства ОСОБА_13 , вивчити спосіб його життя та розпорядок дня, а також підшукати місце вчинення злочину і прийняти безпосередню участь у позбавленні життя ОСОБА_13 , крім того, ОСОБА_10 повинен був забезпечити фінансування придбання вогнепальної зброї та витрат на виконання злочинного плану, отримавши грошові кошти від замовника - ОСОБА_9 , ОСОБА_11 в свою чергу повинен був отримати грошові кошти від замовника вбивства - ОСОБА_9 через ОСОБА_10 , придбати вогнепальну зброю, підготувати знаряддя злочину - автомобіль «Mazda-323», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував за дорученням, та залучити до участі у вчиненні злочину свого знайомого ОСОБА_12 .
В подальшому у грудні 2008 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вступили у злочинну змову з ОСОБА_12 з метою умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_13 і він, тобто ОСОБА_12 , погодився на пропозицію пропозицію ОСОБА_11 за грошову винагороду прийняти участь у вчиненні ряду злочинів, а саме - зберіганні вогнепальної зброї і боєприпасів без відповдіного дозволу, сприянні співучасникам - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - у вчиненні злочину шлчхом надання ОСОБА_11 порад щодо місця, часу, способів вчинення злочину, надання необхідних засобів і знарядь вчинення злочину, а також шляхом переховування злочинців та знарядь і засобів вчинення злочину, в тому числі вогнепальної зброї.
В період часу з грудня 2008 року по січень 2009 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_13 , з корисливих мотивів, діючи на замовлення ОСОБА_9 , вивчили спосіб життя потерпілого, його маршрути пересування і перебування, після чого вже спільно з ОСОБА_12 розробили план його вбивства і в кінці січня 2009 року ОСОБА_10 відзвітувався перед ОСОБА_9 щодо проведення ним усіх необхідних заходів щодо готування до вчинення злочину - вбивства ОСОБА_13 - і повідомив про необхідність його фінансування, після чого отримав від водія ОСОБА_9 - ОСОБА_15 пакунок із грошовими коштами в сумі 100 000 гривень, хоча ОСОБА_15 і не був обізнаний про вміст вказаного пакунку.
В подальшому, ОСОБА_10 , перебувачи по вулиці Ніжинській, 10 в місті Києві, в салоні автомобіля, «Mazda-323», реєстраційний номер НОМЕР_1 (в подальшому - автомобіль «Mazda-323»), яким користувався ОСОБА_11 , передав йому грошові кошти в сумі 80 000 грн. для придбання зброї та набоїв, а також в якості виплати їм, тобто ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , частини винагороди за вчинення ними злочинів.
Решту - 20 000 грн. - ОСОБА_10 залишив собі.
ОСОБА_11 , в свою чергу, частину коштів у невстановленому досудовим слідством розмірі передав ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_11 у невстановлений досудовим слідством час, перебувачи по АДРЕСА_1 , у невстановленої особи незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав за 2 500 доларів США вогнепальну зброю - пістолет-кулемет «Скорпіон», зразку 61, калібру 7,65 мм «Браунінг» з глушником і гільзоуловлювачем та 40 набоїв, які незаконно зберігав і носив при собі, крім того, згідно розробленого плану передав вказану вогнепальну зброю і 40 набоїв ОСОБА_12 , який незаконно зберігав їх за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 .
В кінці січня 2009 року ОСОБА_12 і ОСОБА_11 в лісовій зоні мікрорайону Пуща Водиця, неподалік будинку № 24 по вулиці Курортній в місті Києві випробували незаконно придбану вогнепальну зброю, вчинивши декілька пострілів.
5 лютого 2009 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи узгоджено з ОСОБА_12 , у якого ОСОБА_11 напередодні взяв вищевказані вогнепальну зброю та боєприпаси, на автомобілі «Mazda» прослідкували, що приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_13 вийшов з центрального корпусу НАУ та поїхав на автомобілі «Mercedes Benz S350», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 , в ресторан «Міміно», розташований по вулиці Спаській, 10-А в місті Києві.
Вони, тобто ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили чекати на ОСОБА_13 поблизу його будинку по вулиці Мостовій в місті Києві і коли приблизно о 20 годині 55 хвилин він повертався на автомобілі додому, ОСОБА_11 передав ОСОБА_10 придбаний для вбивства ОСОБА_13 пістолет-кулемет «Скорпіон». ОСОБА_10 направився в прохід між будинками №№ 7 та 9 по вулиці Круглій в місті Києві, який розташований перпендикулярно вулиці Мостовій, де став очікувати потерпілого. ОСОБА_11 поставив автомобіль «Mazda» посередині вулиці Мостової у напрямку вулиці Каменярів, приблизно напроти будинку № 9 по вулиці Круглій, відчинив передні ліві двері автомобіля, щоб його не зміг обминути автомобіль, в якому був ОСОБА_13 , і таким чином змусити зупинитися в місці, де знаходився ОСОБА_10 .
Водій автомобіля «Mercedes Benz S350» ОСОБА_16 , побачивши перепону для руху, почав гальмувати та практично зупинив автомобіль і в цей же час ОСОБА_10 , з метою умисного вбивства ОСОБА_13 , вистрелив в автомобіль, в якому знаходився потерпілий ОСОБА_13 , але влучив в стійку між правими передніми та задніми дверима, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з місця вчинення злочину зникли та з метою уникнення кримінальної відповдіальності і створення штучного алібі ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 зброю та потягом «Київ-Полтава» виїхав до міста Полтави, ОСОБА_11 в свою чергу відвіз вогнепальну зброю та їх з ОСОБА_10 одяг ОСОБА_12 за місцем його проживання у квартиру АДРЕСА_2 та переховувався у вказаній квартирі, ОСОБА_12 свою чергу - сприяв ОСОБА_11 у переховуванні його за місцем свого проживання, а також зберігав за місцем свого проживання вказану вогнепальну зброю та їх одяг, тобто ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В подальшому, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою унеможливлення їх викриття працівниками міліції та уникнення кримінальної відповідальності, в період часу з 05.02.2009 року по 15.03.2009 року обмежили контакти між собою засобами мобільного зв'язку та змінили картки мобільних операторів з метою конспірації, крім того, в один із днів у вказаний період часу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, у невстановлений досудовим слідством час ОСОБА_12 та ОСОБА_11 знову прибули приблизно на те ж місце в лісову зону мікрорайону Пуща Водиця та ще раз перевірили незаконно придбану вогнепальну зброю і впевнилися, що вона придатна для використання.
18 березня 2009 року на засіданні вченої ради НАУ, на якому головував ОСОБА_13 , було ухвалено рішення про виведення зі штатного розпису посади проректора з економіки та перспективного розвитку, яку займав ОСОБА_9 . Таке рішення ще більше спонукало ОСОБА_9 до умисного вбивства ОСОБА_13 , тому він почав наполягати на виконанні ОСОБА_10 його замовлення, тобто доведення до кінця їх злочинного плану по вбивству ОСОБА_13 , після чого з цією метою 22.03.2009 року ОСОБА_10 прибув з міста Полтави до міста Києва та зустрівся поблизу будинку №10 по вулиці Ніжинській в місті Києві з ОСОБА_11 , де вони розробили новий план по вбивству ОСОБА_13 на замовлення ОСОБА_9 . В подальшому у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_12 та обговорив з ним вказаний новий план вбивства ОСОБА_13 , а також роль ОСОБА_12 у ньому.
Таким чином вони, тобто ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погодили план дій, згідно з яким стріляти буде ОСОБА_11 , а після цього для відходу він використає велосипед ОСОБА_12
1 квітня 2009 року в ранковий час ОСОБА_12 і ОСОБА_11 прибули автомобілем «Mazda» на вулицю Михайла Донця в м. Києві. ОСОБА_11 припаркував автомобіль між будинками №№ 5 та 7, взяв з його салону рюкзак з вогнепальною зброєю та велосипед, на якому поїхав на територію до навчального корпусу № 6 НАУ, щоб вчинити вбивство. ОСОБА_12 , залишився очікувати його в автомобілі. ОСОБА_10 в цей час на автомобілі «Mercedes Benz S350» поїхав на вулицю Гарматну, де чекав приїзду в НАУ ОСОБА_13 , щоб по телефону попередити про це ОСОБА_11 .
Приблизно о 08 годині автомобіль, в якому був ОСОБА_13 , під керуванням водія ОСОБА_17 заїхав з вулиці Гарматної на територію НАУ, про що ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 , і коли автомобіль з потерпілим наблизився до навчального корпусу № 6 - ОСОБА_11 вчинив 9 пострілів автоматною чергою. При цьому декілька куль влучили не в автомобіль, а в будівлю навчального корпусу, що було небезпечним для життя багатьох осіб.
Після цього ОСОБА_11 , будучи впевненим, що він умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_13 , намагався залишити місце вчинення злочину на велосипеді, однак водій ОСОБА_13 - ОСОБА_17 на автомобілі наздогнав його та вдарив автомобілем по велосипеду, від чого ОСОБА_11 впав на землю та був затриманий працівниками міліції. В подальшому працівниками міліції були затримані ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Таким чином, відповідно до обвинувального висновку, підсудні ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою між собою та ОСОБА_9 , на його замовлення, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення спільного злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_13 , до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від їх волі, крім того, підсудні ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вчинили незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами.
Так, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2012 року дану кримінальну справу вже було повернуто прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, однак вказане судове рішення було виконано органом дізнання лише частково.
За змістом частини другої ст. 132 КПК України 1960 року при обвинуваченні особи у вчиненні декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей, однак у порушення цих вимог закону підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_12 при пред'явленні обвинувачення у придбанні, зберіганні, носінні та передачі вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, не зазначено, які конкретно дії вони вчинили, тобто, поза увагою органу дізнання залишилися положення ст. 263 КК України про те, що під незаконним придбанням вогнепальної зброї слід вважати дії, пов'язані з їх набуттям всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу, тощо, однак жодна з цих дій підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не інкримінована, крім того, у обвинувальному висновку не зазначено, у чому полягали дії підсудного ОСОБА_12 по незаконному носінню вогнепальної зброї та боєприпасів.
За змістом статтей 94 та 98 КПК 1960 року при винесенні постанови про порушення кримінальної справи щодо особи, слідчий повинен вказати приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, і згідно статті 132 КПК України 1960 року у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено, в тому числі обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
Відповідно до змісту пунктів 3, 11 частини 2 статті 370 КПК України 1960 року та рекомендацій, що містяться у пукнті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» підствою для повернення справи на додаткове розслідування є недодержання органами досудового слідства вимог ст. 132 КПК України 1960 року, тобто коли постанова про притягнення як обвинуваченого неконкретна.
Так, судом встановлено, що в ході додаткового розслідування даної кримінальної справи 17.09.2012 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_12 по факту носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, однак вже 18.09.2012 року йому, тобто ОСОБА_12 , було пред'явлено обвинувачення за ст. 263 ч. 1 КК України і кваліфікуючими ознаками цього злочину у пред'явленому йому обвинуваченні, окрім носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, додатково зазначено такі кваліфікуючі ознаки як придбання, зберігання та передача вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (т. 22 а.с. 86-94, 102-120).
Крім того, судом встановлено, що 19.09.2012 року слідчим, за участю понятих, було проведено відтворення обставки і обставин події з метою перевірки і уточнення показів підсудного ОСОБА_11 в частині можливості завантаження велосипеду «Silver 500 Korrado» до автомобіля «Mazda 323», а саме - відчинено багажник автомобіля «Mazda 323f» із кузовом хетчбек, складено його задні сидіння та поміщено до салону велосипед «Silver 500 Korrado», вказане стверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.09.2012 року та фото таблицею до нього (т. 19 а.с. 188-190).
За змістом ст. 194 КПК України 1960 року слідчий проводить відтворення обстановки і обставин події, а також умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися у дійсності, за участю понятих, а в необхідних випадках - за участю обвинуваченого.
У випадку, коли на результат відтворення впливають умови, за яких воно проводиться, то відтворення повинно бути здійснене у обстановці, що максимально наближається до тієї, у якій відбувалась досліджувана подія.
Однак, у порушення вимог процесуального закону вказана слідча дія - відтворення обстановки і обставин події - була проведена слідчим за відсутності, як самого ОСОБА_11 , покази якого слідчим і перевірялись, та і підсудного ОСОБА_12 , крім того, вказану слідчу дію дійсно було проведено за допомогою автомобіля «Mazda 323f», а не «Мазда 323», тобто відтворення було здійснене у обстановці, максимально ненаближеній до тієї, у якій відбувалась досліджувана слідчим подія.
Крім того, судом встановлено, що згідно пред'явленого ОСОБА_12 обвинувачення за ст. 15 ч. 2, 27 ч. 5, 115 ч. 2, п.п. 5, 6, 11, 12 КК України, ОСОБА_11 передав йому в якості винагороди частину коштів у невстановленому розмірі, однак обставини передачі підсудному цих грошових коштів органом дізнання як в ході досудового слідства, та і в ході додаткового розслідування даної кримінальної справи перевірені не були, а тому суд надходить до висновку про те, що пред'явлене йому обвинувачення в цій частині є неконкретним, оскільки у обвинувальному висновку фактично не зазначено його мотив на вчинення цього злочину.
У випадку неможливості встановлення обставин передачі грошових коштів ОСОБА_11 . ОСОБА_12 - про це потрібно зазначити у обвинувальному висновку.
Крім того, згідно обвинувального висновку ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення організатора злочину - ОСОБА_9 , дії якого кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України, за попередньою змовою з організатором та виконавцем злочину - ОСОБА_10 , дії якого кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12 КК України без посилання на частину 3 ст. 27 КК України, оскільки він був одним із виконавців діянь, що становлять об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 КК України, та пособником у вчиненні цього злочину - ОСОБА_12 , дії якого були кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, 27 ч. 5, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12 КК України, однак його дії, тобто дії ОСОБА_11 , були кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12 КК України без посилання на частину 2 статті 27 КК України, хоч згідно обвинувального висновку він був одним із виконавців замаху на вбивство ОСОБА_13 .
Крім того, судом встановлено, що в ході додаткового розслідування даної кримінальної справи 30.08.2012 року було додатково допитано обвинуваченого ОСОБА_10 і він пояснив, що 27.03.2009 року він не виїжджав з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою вбивства ОСОБА_13 до масиву «Совки», і його такі покази, за ствердженням ОСОБА_10 , стверджуються роздруківками з'єднань мобільного зв'язку (т. 21 а.с. 221-228).
Однак, вказане алібі ОСОБА_10 органом дізнання в ході додаткового розслідування перевірено не було.
Крім того, судом встановлено, що в ході додаткового розслідування даної кримінальної справи 11.09.2012 року було додатково допитано обвинуваченого ОСОБА_11 і він пояснив, що пістолет-кулемет «Скорпіон» він не купував, вказану зброю він отримав 31.03.2009 року від ОСОБА_18 на території НАУ. Крім того, 05.02.2009 року він дійсно перебував в районі масиву «Совки» з метою блокування дороги службовому автомобілю ОСОБА_13 , тобто він дійсно погодився на пропозицію ОСОБА_19 взяти участь у замаху на вбивство ОСОБА_13 , і в якості винагороди за це, ОСОБА_19 пообіцяв надати йому в оренду одне з приміщень НАУ і повідомив, що ОСОБА_13 сам, тобто особисто організовує інсценування замаху на своє життя (т. 22 а.с. 34-37).
Однак, обставини придбання ОСОБА_11 вогнепальної зброї, а також дійсні причини, через які він 05.02.2009 року перебував у районі масиву «Совки», органом дізнання в ході додаткового розслідування даної кримінальної справи перевірені не були.
Згідно ст. 6 п. 3 (а) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, обвинувачений у вчиненні злочину повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього, однак вказаний обвинувальний висновок, з урахуванням зазначених судом недоліків, робить його незрозумілим в першу чергу для самих підсудних.
Викладені вище порушення процесуального закону, допущені в ході досудового слідства та додаткового розслідування даної кримінальної справи, є такими, що унеможливлюють її призначення до судового розгляду, а тому суд надходить до висновку про те, що дану кримінальну справу слід повернути прокурору міста Києва для організації додаткового розслідування, в ході проведення якого слід об'єктивно і повно дослідити всі обставини справи та перевірити доводи підсудних щодо їх участі у вчиненні інкримінованих їм злочинів та у залежності від виявленого - вирішити питання про наявність або відсутність у її діях ознак злочину, пред'явити конкретне обвинувачення у точній відповідності до вимог процесуального закону та дати юридичну кваліфікацію діям винних осіб, або прийняти інше, передбачене процесуальним законом рішення.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_9 - підписку про невиїзд - слід залишити без змін.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_10 - підписку про невиїзд - слід залишити без змін.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_11 - підписку про невиїзд - слід залишити без змін.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_12 - підписку про невиїзд - слід залишити без змін.
Керуючись ст. 244 ч. 1 п. 6 КПК України 1960 року, -
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 27 ч. 5, 115 ч. 2 п. п. 5, 6, 11, 12; 263 ч. 1 КК України, повернути прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_9 - підписку про невиїзд - залишити без змін.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_10 - підписку про невиїзд -залишити без змін.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_11 - підписку про невиїзд -залишити без змін.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_12 - підписку про невиїзд - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1