Номер провадження: 22-ц/791/2003/2017 Єдиний унікальний номер справи: 662/1412/17
Головуючий в І інстанції Решетов В.В.
Доповідач Приходько Л.А.
20 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Приходько Л.А.,
суддів: Бездрабко В.О.,
Кузнєцової О.А.,
секретар Кутузова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року у справі
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Сиваська селищна рада Новотроїцького району Херсонської області про визнання заповіту недійсним,
09 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , за життя покійний вчинив заповіт посвідчений 06 лютого 2017 року секретарем виконавчого комітету Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, яким належну йому земельну ділянку розміром 4,76га, яка знаходиться на території Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, заповів відповідачці ОСОБА_2 Посилаючись на порушення вимог щодо форми та посвідчення заповіту, а саме, що в порушення вимог ст. 1253 ЦК України, заповіт підписаний у присутності свідків, які є близькими родичами спадкоємця за заповітом, просила визнати заповіт недійсним.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 від 06 лютого 2017 року, складений та посвідчений секретарем виконавчого комітету Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області ОСОБА_5, за реєстровим №09, щодо спадкування ОСОБА_2 земельної ділянки, розміром 4,76 га., згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, яка знаходиться на території Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні ОСОБА_2, та її представник ОСОБА_6, приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_3, яка приймала участь у розгляді справи в режимі відеоконференції,та її представник ОСОБА_7 зазначили, що на їх думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області ОСОБА_8, приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечуючи проти апеляційної скарги зазначив, що на його думку рішення суду є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 10 травня 2017 року, виданим Новотроїцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с.8).
За життя ОСОБА_4 вчинив заповіт, посвідчений 06 лютого 2017 року секретарем виконавчого комітету Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області ОСОБА_5, яким належну йому земельну ділянку розміром 4,76га згідно Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, яка знаходиться на території Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, заповів відповідачці ОСОБА_2 (а.с. 15-16).
Зі змісту заповіту вбачається, що у зв'язку з хворобою заповідача та неможливістю особисто підписати заповіт, на його прохання та в його присутності заповіт прочитано та підписано ОСОБА_10, та посвідчений секретарем виконкому Сиваської селищної ради ОСОБА_5 в присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та підписано ними.
Відповідно до вимог ст.ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Згідно зі ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 ЦК України.
Частиною 4 ст.207 ЦК України передбачено, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
За правилами ч.2 ст.1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст.1253 ЦК України).
Статтею 1253 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених абзацом 3 частини 2 статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою(ч.2). Свідками, відповідно до частини третьої цієї ж статті, можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю(ч.3). Свідками не можуть бути: 1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; 2) спадкоємці за заповітом; 3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; 4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт(ч.4). Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому(ч.5). У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків(ч.6).
Пунктами 1.8, 1.11 глави 3 «Посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування» розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено, що якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.
На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках. Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
Частиною 1 ст. 1257 ЦК України встановлено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Судом встановлено, що покійний ОСОБА_4 у зв'язку з хворобою (параліч) не міг особисто вголос прочитати та підписати заповіт 06 лютого 2017 року. Вказана обставина визнана сторонами у справі, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України в редакції чинній на час розгляду справи, доказуванню не підлягає.
Відповідно до вимог частини 2 ст. 1247 та ч.4 ст. 207 ЦК України оскаржуваний заповіт за дорученням ОСОБА_4 в його присутності та у присутності секретаря виконавчого комітету Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області ОСОБА_5, був підписаний ОСОБА_10 Підпис останньої у тексті заповіту засвідчений секретарем виконавчого комітету Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області ОСОБА_5 із зазначенням причин, з яких текст заповіту не міг бути підписаний заповідачем.
Заповіт, на виконання вимог ч.2 ст. 1248 ЦК України, був посвідчений в присутності запрошених свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11
ОСОБА_12, в присутності якого був посвідчений заповіт, є сином ОСОБА_2 яка є спадкоємцем за заповітом. Вказана обставина визнана учасниками справи, а тому, в силу вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, доказуванню не підлягає.
Отже встановивши, що заповіт був посвідчений, з порушенням вимог п.3 ч.4 ст. 1253 ЦК України в присутності особи, яка є близьким родичем (сином) спадкоємця за заповітом, а тому не може бути свідком, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що заповіт складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, а тому, в силу вимог ч.1 ст. 1257 ЦК України, є нікчемним.
Доводи апеляційної скарги про те, що крім ОСОБА_12, який є сином спадкоємця за заповітом, заповіт посвідчений в присутності ще двох свідків, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, які не є членами сім'ї чи близькими родичами ОСОБА_2, суперечать встановленим обставинам справи.
Як встановлено судом заповіт посвідчений в присутності двох свідків : ОСОБА_12 та ОСОБА_11
ОСОБА_10, відповідно до вимог ч.4 ст.207 та ч.2 ст. 1247 ЦК України, заповіт підписаний за дорученням ОСОБА_4 та у його присутності, який у зв'язку з хворобою не міг підписати його власноруч. Отже ОСОБА_10 не є свідком посвідчення заповіту.
Враховуючи, що ОСОБА_12 в силу п.3 ч.4 ст. 1253 ЦК України не може бути свідком при посвідченні заповіту, а ч.2 ст. 1248 та ч.2 ст. 1253 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків, посвідчення заповіту в присутності одного свідка є порушенням вимог щодо його посвідчення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що заповіт є недійсним як нікчемний правочин.
Разом з тим висновок суду, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 також є близькими родичами спадкоємця за заповітом не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Поняття близьких родичів та членів сім'ї визначено п.1 ст. 3 КПК України
Так, відповідно до вказаної норми близькими родичами та членами сім'ї є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Ні ОСОБА_10, ні ОСОБА_11 не відносяться до переліку осіб зазначених у вказаній нормі, а будь-які докази, що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки з відповідачем суду не надані.
Однак, помилковий висновок суду у цій частині не призвів до неправильного вирішення спору по суті, а тому не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до наданих ОСОБА_3 витягу з договору про надання правової допомоги №40 від 11.12.2017, квитанції про оплату за надання правової допомоги №22 від 11.12.2017 позивачем понесені витрати на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи у розмірі 2000грн.
Враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для сторони колегія суддів вважає , що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід зменшити до 1320грн.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 1320грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 26 грудня 2017 року.
Головуючий Л.А. Приходько
Судді: В.О. Бездрабко
О.А. Кузнєцова