Справа №712/9939/17
Провадження №2/712/2390/17
22грудня 2017 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Шмагайло Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
Позивач 07.08.2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що26 червня 2015 року відповідач керуючи автомобілем НОМЕР_1 по а/д Канів-Чигирин-Кременчук, не впевнившись в безпечності руху та скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, внаслідок чого власник ОСОБА_2 зазнала матеріальної шкоди. На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2015 року. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до заключення експерта складає 116821,89 грн. Оскільки шкода, завдана внаслідок ДТП не була відшкодована відповідачем потерпілій особі, останній звернувся до МТСБУ з відповідною заявою. Так, за вказаною заявою МТСБУ було виплачено потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 50 000 грн. Додатково МТСБУ понесено витрати на оплату юридичних послуг у розмірі 2000 грн. та витрати на аварійного комісара в розмірі 740,00 грн. Тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат 50 000 грн., витрати по сплаті вартості наданої правової допомоги в розмірі 2000 грн., витрати на аварійного комісара в розмірі 740,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1600 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте скерував до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, із заявами до суду не звертався.
Дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог установив наступне.
Відповідно до п-п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26 червня 2015 року о 15 год. 40 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 по а/д Канів-Чигирин-Кременчук, не впевнившись в безпечності руху та скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, внаслідок чого власник ОСОБА_2 зазнала матеріальної шкоди.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.(а.с. 9)
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винуватцем ДТП, яка трапилась 26.06.2015 року за участю автомобілів НОМЕР_3 та «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_4,є водій автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_1.
Внаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди автомобільНОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику вказаного транспортного засобу, становить116 821,89 грн., що підтверджується висновком за результатами експертного автотоварознавчого дослідження № 518 від 21липня 2015 року. (а.с. 13-20)
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля НОМЕР_2 була застрахована у СК «Глобус» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5725681. Термін дії полісу з 06.05.2015 року по 05.05.2016 року. У свою чергу, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля НОМЕР_3 застрахована не була. (а.с. 6)
У судовому засіданні було встановлено, що збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою не були відшкодовані потерпілій особі особисто винуватцем пригоди, яким є ОСОБА_1
Пунктом 39.2.1 ст.39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Згідно з п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.
06 серпня 2015 року ОСОБА_3, скориставшись своїм правом передбаченим ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулася до МТСБУ з заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної їй в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26 червня 2015 року. (а.с. 5)
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ відповідно до наказу від 14 вересня 2015 року № 4590 здійснило ОСОБА_3 виплату страхового відшкодування як особі, яка потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 50000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 4590рв від 15.09.2015 року. (а.с. 12)
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 38.2.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки позивачем сплачено потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 26 червня 2015 року, страхове відшкодування у сумі 50000 грн., право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1, у сумі 50000 грн. перейшло до МТСБУ.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 50000 грн. на відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування.
Крім того, підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення судових витрат, оскільки згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому до стягнення з відповідача на користь МТСБУ підлягає понесений ними і документально підтверджений судовий збір в розмірі 1600 грн.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн. та витрат на аварійного комісара в сумі 740 грн., то дані позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2017 рік було установлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.
Разом із тим, відповідно до п. 3 роз. II «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 1 січня 2017 року) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.
Отже, компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду не надано жодних підтверджуючих документів. Ухвалою суду від 03.10.2017 року МТСБУ зобов'язано надати документи в обґрунтування розміру правової допомоги, однак позивачем дана ухвала не виконана.
Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.
З урахуванням вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку, що вимога щодо стягнення витрат на аварійного комісара не відноситься до судових витрат, визначених ст. 133 ЦПК України, тому суд відмовляє МТСБУ у її відшкодуванні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.1191 ЦК України,ст.ст. 22, 38-41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регрессу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, 14.03.1946р.н., на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий: Т.Є. Троян