№10-9-2009
Головуючий в суді першої інстанції: підполковник юстиції Новіков О.М.
Доповідач : підполковник юстиції Ткачук О.С.
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі:
Головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С.,
Суддів - полковника юстиції ПОЛОСЕНКА B.C. і підполковника юстиції ТКАЧУКА
О.С.,
при секретарі БАРДАКОВУ Є.В.,
за участю прокурора - старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального
регіону України підполковника юстиції КОНЕЦУЛА P.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прапорщика запасу
ОСОБА_7 на постанову військового місцевого суду
Черкаського гарнізону від 2 березня 2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги
заявника про скасування постанови військового прокурора Кіровоградського гарнізону від
5 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_7, -
ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою в котрій поставив вимогу скасувати постанову військового прокурора Кіровоградського гарнізону від 5 лютого 2009 року, якою було порушено кримінальну справу стосовно заявника за ч.1. ст. 190 та ч.3 ст. 358 КК України.
Свою скаргу заявник підтримав в судовому засіданні та просив суд взяти до уваги те, що на час винесення постанови про порушення кримінальної справи прокурор не мав ні приводів, ні підстав для прийняття такого рішення.
На думку ОСОБА_7, яку він відстоював у суді першої інстанції, в постанові про порушення кримінальної справи безпідставно вказано, що він використовуючи підробне посвідчення учасника бойових дій незаконно користувався пільгами, які передбачені законом для учасників війни, і заподіяв державі шкоду у розмірі більше десяти тисяч гривень.
Залишаючи без задоволення скаргу, суддя військового місцевого суду гарнізону у своїй постанові зазначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочинів знайшла підтвердження у документах зібраних прокурором в ході перевірки додержання службовими особами Кіровоградського об'єднаного міського військового комісаріату та Кіровоградського обласного військового комісаріату вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи, що прокурор безпосередньо виявив ознаки злочинів і, відповідно до ч. 1 ст. 97 КПК України, прийняв рішення про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції, зважаючи на вимоги ст. 94 КПК України, прийшов до висновку про достатність
приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_7.
Заявник з обгрунтованістю постанови суду першої інстанції не погодився і оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляції він навів ті ж аргументи, котрі доводив у суді першої інстанції і, крім того, заявив про однобічність і неповноту судового розгляду його скарги, в наслідок чого, на думку ОСОБА_7, суду гарнізону не вдалося з'ясувати, всі обставини справи. Зважаючи на це, заявник просив апеляційний суд постанову місцевого суду скасувати і задовольнити його вимоги.
Заслухавши доповідача, а також думку прокурора, який вважав необхідним постанову військового місцевого суду Черкаського гарнізону залишити без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши подані органами досудового слідства матеріали та обміркувавши твердження, викладені в апеляції, військовий апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кримінально-процесуальним законодавством України (ст.94 КПК України) чітко визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи, а також компетенцію відповідних державних органів з цього питання (ст.ст. 97, 98 КПК України). У той же час Закон покладає на прокурора, слідчого і орган дізнання обов'язок в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання (ст.4 КПК України).
Таким чином, в даному випадку, твердження суду першої інстанції, що прийшов до висновку про правомірність дій прокурора, котрий безпосередньо виявивши ознаки злочинів порушив кримінальну справу, є обґрунтованими.
Що стосується пояснень ОСОБА_7 про супереч.1ивість доказів, якими прокурор доводив підстави для порушення кримінальної справи, то ці питання належить вирішувати, в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України, відповідним органам в ході досудового слідства. Стадія порушення кримінальної справи з'ясування таких питань не передбачає, оскільки для прийняття рішення на цьому етапі процесу потрібні лише приводи і підстави, що передбачені у Законі.
Зважаючи на вищенаведене, військовий апеляційний суд регіону прийшов до висновку, що постанова судді військового місцевого суду Черкаського гарнізону, а також постанова військового прокурора Кіровоградського гарнізону про порушення кримінальної справи стосовно прапорщика запасу ОСОБА_7 ухвалені з дотриманням кримінально-процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд
Апеляцію ОСОБА_7 на постанову військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 2 березня 2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги про скасування постанови військового прокурора Кіровоградського гарнізону від 5 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно прапорщика запасу ОСОБА_7, - залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.