Справа №1-35/09
09 грудня 2009 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Савранського О.А.
за участю - секретаря Порпленко Л.Є.
прокурора - прокурора району молодшого радника юстиції Яценка В.С.
захисника - ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_4
представника потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, тимчасово проживаючий в АДРЕСА_2, громадянин Росії, з неповною середньою освітою, не одружений, утриманців не має, не працюючий, не військовозобов'язаний, не судимий, обраний запобіжний захід - тримання під вартою
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.152 КК України, суд
Підсудний ОСОБА_6 являючись громадянином Росії, проживаючи в АДРЕСА_4 в квітні місяці 2008 року приїхав до своєї бабусі, яка проживає АДРЕСА_3 19 травня 2008 року, перебуваючи на центральному ринку м. Черкаси, в денний час, знайшов паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, виданий 20.07.2000 року Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області, що посвідчує його особу та підтверджує громадянство України, який власником було втрачено. Маючи намір виїхати з території України до Росії та не маючи паспорта, що робить не можливим купівлю квитка в касі залізничного вокзалу, він, з метою підроблення документа, взяв знайдений ним паспорт, з якого умисно видалив фотографію власника та вклеїв туди свою фотографію.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_6 використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України, з метою перетинання державного кордону України, 19 травня 2008 року, в денний час надав його касирам квиткової каси Київського залізничного вокзалу і придбав квиток до м. Санкт - Петербурга. Рухаючись в потягу, 20 травня 2008 року, о 14 год. 30 хв. на території Добрянської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, під час прикордонного контролю потяга № 53 сполученням «Київ - Санкт - Петербург», він пред'явив працівникам митної служби підроблений ним паспорт,але був ними затриманий і знятий з потяга.
Крім цього, ОСОБА_6, знаючи, що відносно нього слідчим відділенням Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області порушено кримінальну справу, приїхав до м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, де став проживати в своєї баби ОСОБА_10 по вул. Росьова,100. 04 листопада 2008 року, перебуваючи в центрі м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, та будучи в стані алкогольного сп'яніння, близько, 18 год. на перехресті вулиць Леніна - Шевченка, з метою знайомства та задоволення своєї статевої пристрасті, підійшов до неповнолітньої ОСОБА_3 і попросив її мобільний телефон під приводом необхідності зателефонувати. Потім відмовився його повертати, ввівши в оману ОСОБА_3, що необхідний номер телефону, на який йому потрібно зателефонувати, знаходиться в його автомобілі, що стоїть за багатоповерховими будинками по вул. Шевченка, змусивши її йти за ним в сторону греблі Корсунь-Шевченківської ГЕС. Коли потерпіла ОСОБА_3 переконалась у відсутності автомобіля і запідозрила обман, відмовилась продовжувати рух в сторону греблі та стала просити повернути їй телефон. На це, підсудний, продовжуючи свої злочинні наміри, рукою взяв її за горло, спричинивши при цьому фізичний біль, та застосовуючи погрози щодо застосування фізичного насильства, змусив неповнолітню ОСОБА_3 продовжити рух до р. Рось. Спустившись стежкою на берег річки в районі вул. Комсомольська біля греблі Корсунь-Шевченківської ГЕС, близько 18 год. 30 хв. та стягнувши з потерпілої штани разом з нижньою білизною, проти її волі, використовуючи свою фізичну перевагу здійснив з нею природній статевий акт. Через декілька хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, підсудний проти волі потерпілої, застосовуючи погрози вбивством, знову вступив з нею в статевий акт. Згідно висновку судово-медичної експертизи на тілі потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна спини та двох розривів дівочої пліви, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_6 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, за ч. 3 ст. 152 КК України вину не визнав та показав, що на початку травня 2008 року разом із своїми знайомими поїхав на роботу до м. Черкаси, де працював на будівництві. На той час йому стало відомо, що помер його батько, який проживав у м. Волхов. А тому, він мав намір їхати до Росії, але не міг придбати квиток на потяг, так як не мав паспорта. 19 травня 2008 року, перебуваючи на центральному ринку м. Черкаси, знайшов паспорт громадянина України, яким вирішив скористатись для виїзду до Росії. З цією метою він вклеїв свою фотографію в паспорт і поїхав до м. Києва, де придбав квиток на потяг до м. Санкт - Петербурга і виїхав до Росії. Наступного дня, під час митного контролю, він пред'явив підроблений ним паспорт і військовий квиток, в якому було записано його дійсні анкетні дані. У зв'язку з цим був знятий з потяга. Після цього його було доставлено до митного поста в м. Чернігів і до Ріпкинського райвідділу міліції, де було порушено кримінальну справу за фактом використання підробленого документа. Запобіжний захід було обрано підписку про невиїзд на адресу його бабусі АДРЕСА_5. Деякий час ОСОБА_6 проживав в смт. Ріпки, а згодом поїхав до посольства Росії в м. Києві, щоб йому допомогли виїхати до Росії, але в допомозі ОСОБА_6 було відмовлено, тому він поїхав до м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області до своєї бабусі.
04 листопада 2008 року він, близько, 17-18 год. перебуваючи в центрі міста, придбав в магазині пляшку горілки 0,33 л., апельсини, сигарети, сірники, води і в одному з дворів багатоповерхівок сів за столик. Випивши частину горілки він пішов до зали гральних автоматів, який знаходився неподалік. Сівши на камінну клумбу на перехресті вулиць став курити. Згодом помітив поруч дівчину. Він вирішив познайомитись з нею, і при можливості провести з нею вечір. Підійшовши до дівчини (ОСОБА_3 як стало потім відомо) познайомився з нею і вони розговорились. Він попросив у неї її мобільний телефон, оскільки мав намір зателефонувати, куди саме не пам'ятає. Взяв телефон, але не телефонував і повернув та запропонував пройтись, на що дівчина погодилась.Через двори багатоповерхівок пішли в напрямку школи. По дорозі їм зустрічалось досить багато людей. Вийшовши на берег р. Рось він обійняв дівчину і вона його поцілувала. Потім спустились до дамби. Вони зайшли на площадку, а звідти по стежці на берег річки, де стали обійматись та цілуватись. В нього виникло бажання вступити з дівчиною в статевий зв'язок, про що він їй повідомив, а вона відразу погодилась. Він зняв з себе куртку, постелив на землю та вони вдвох сіли на неї. Ласкаючи один одного лягли. Він ліг зверху на дівчину та відразу в нього відбувся акт еякуляції. Після цього вони сіли на куртку обнялись, поцілувались. В нього знову виникло бажання вступити в статевий зв'язок. Після статевого акту вони підвелись, одяглись та мали намір йти додому. Але дівчина сказала, що вона загубила гроші. Він став палити сірники і шукати гроші, але не знайшли. Після цього вони вдвох вийшли до греблі, і він щоб заспокоїти дівчину сказав, що здатен заради неї на любий чинок. Дав свою куртку, пішов на греблю та перелізши через перила сказав, що стрибне у воду. Дівчина попросила цього не робити. Він переліз через перила, одягнув на неї свою куртку і вони вдвох пішли по вулиці в напрямку центру міста. Проходячи повз школи дівчина розповідала де проживає. В цей момент у дівчини задзвонив телефон і вона його вимкнула. Вони пішли до центру міста по протилежні стороні дороги від школи. На перехресті вул. Леніна - Шевченка вона йому на долоні написала два номери мобільних телефонів, та розписалась. Потім вони попрощались і вона пішла в напрямку перехрестя.
Вину свою підсудний визнає повністю у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, щиро кається у їх вчиненні, а тому суд дослідив докази в порядку ст.299 КПК України стосовно вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України. Суть такого порядку та оскарження при такому розгляді справи, йому роз'яснені і зрозумілі, а саме, що при не дослідженні доказів стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, підсудний і інші учасники розгляду справи позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Він правильно розуміє зміст цих обставин, його позиція добровільна та істинна. Прокурор та інші учасники не заперечують проти такого розгляду справи.
Незважаючи на не визнання вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, вина підсудного ОСОБА_6 стверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що 04 листопада 2008 року, близько, 17 год. 30 хв. вона домовилась зустрітися зі своєю знайомою ОСОБА_11 і разом піти до магазину. Коли чекала знайому біля камінної клумби на перехресті вулиць Шевченка - Леніна, що біля залу ігрових автоматів, до неї підійшов підсудний ( якого вона раніше не знала) і попросив у неї телефон, щоб зателефонувати. Вона дала йому телефон, а він став розпитувати як її звати, звідки вона та інше. Телефон він тримав в руці і нікуди не телефонував. На запитання чому він не телефонує, підсудний відповів, що забув номер телефону і потрібний номер записаний в записнику, який знаходиться в автомобілі, який стоїть за будинком. Підсудний сказав, щоб вона зачекала його, а він піде до автомобіля та візьме номер телефону. Коли вона на це заперечила, підсудний сказав, щоб вона пішла з ним. Так як в даному будинку, біля якого нібито стояв автомобіль, проживає досить багато знайомих вона не сильно злякавшись пішла за ним. Коли вони йшли людей ніде не було. Зайшовши за будинок вона запитала у підсудного де його автомобіль. Той відразу повернувся до неї і схопив за горло та став кричати, що вона його нервує, чому вона кричить, говорив, що вирве «кадик» та уб'є її. Вона робила спроби закричати, але так як він тримав за горло крикнути не змогла. Після цього підсудний її відпустив і вже спокійним голосом сказав, що вона піде з ним до річки, де стоїть його автомобіль, він там зателефонує і потім віддасть телефон. Коли вона запитала, чому автомобіль стоїть так далеко підсудний відповів, що нещодавно забрав автомобіль з міліції і він переховується, так як його розшукують. Коли вони йшли до річки підсудний сказав, що нижче по вулиці проживає його знайома, і що коли вона не відповість на дзвінок, то щоб вона зайшла і покликала її. Вона відмовилася. Після цього, підсудний вхопив її правою рукою за горло так сильно, що в неї підкосились ноги і вона стала на коліна. Він став кричати на неї і сказав що вона піде з ним, щоб викликати його знайому. Потім підсудний взяв її за одяг на грудях та поставив її на ноги, вийняв з кишені сигарету, підкурив її сірниками, та в світлі сірника оглянув її шию, говорячи, що не хоче, щоб у неї були синяки, і що вона хороша дівчина. Потім він зняв у неї з плеча сумку та запитав скільки їй років, коли вона відповіла, що 14, він не повірив. Дійшовши до повороту вулиці підсудний зупинився, сказав, що десь в цьому районі проживає його дівчина, і щоб вона покликала її. Після цього він сказав, щоб вона пішла з ним і він покаже камінці біля яких він її чекатиме. Коли вони прийшли до камінців, підсудний постелив свою куртку, і сказав їй лягати. Потім підсудний зняв з неї штани та плавки. Вона благала її не чіпати і відхилялася від нього, але він на це не реагував. Коли все відбулося, вона піднялася, сходила в туалет, і потім все почалося спочатку. Після всього цього підсудний підвівся та став одягатись. Вона запитала, чи можна одягтись їй, і підсудний дозволив. Вона одяглась взяла телефон та сумку, які лежали поруч на камінці, і вони пішли. По дорозі, коли вони підіймались по стежці до плотини, підсудний говорив, що з першого погляду її покохав, а вона не відповідає йому взаємністю. Вийшовши до плотини він сказав, що заради неї кинеться з мосту. Підійшовши до перил мосту він переліз через них, став з іншого боку на краю. Побачивши це вона побігла по вул. Комсомольській до центру міста. По дорозі вона ввімкнула телефон і в цей час зателефонувала мама з телефону знайомої. Вона все відразу сказала мамі, що з нею трапилось та сказала, що біжить до неї. Мама зі своєю знайомою йшли на зустріч, і вони зустрілись на перехресті вулиць Леніна - Шевченка і вони відразу пішли до райвідділу міліції.
- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 04 листопада 2008 року,близько, 17 год. 30 хв. її донька пішла до центру міста. Через деякий час вона стала турбуватись, що доньки довго не має додому. Вона пішла шукати доньку до музею Корсунь - Шевченківської битви , але не знайшла. Побігла додому, звідки зателефонувала до своєї куми ОСОБА_9 та попросила її допомогти знайти доньку. Зустрівшись з кумою пішли до центру міста. ОСОБА_9, декілька раз набирала номер мобільного телефону ОСОБА_3, але телефон був відключений. Близько, 21 год. 15 хв. кума зі свого мобільного телефону знову зателефонувала до доньки, і коли ОСОБА_3 відповіла, вона взяла телефон та почула, що донька плаче і повідомила, що її зґвалтував невідомий чоловік. Вони зустріли дитину на перехресті вулиць Леніна - Шевченка, вона йшла зі сторони районного будинку культури і плакала. Вони відразу пішли до райвідділу міліції;
- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 04 листопада 2008 року, близько, 20 год. 30 хв. до неї зателефонувала ОСОБА_4 і попросила піти з нею пошукати її доньку ОСОБА_3, яка вийшла з дому, близько, 18 год. і не повернулась. Вона набрала мобільний номер дитини, але телефон був вимкнутий. Після цього, вони пішли до центру міста, але там її не знайшли. Мати була дуже схвильована, говорила, що у неї не спокійно на душі. Потім, вони знову набрали номер ОСОБА_3 і вона взяла телефон. Коли вони зустрілися, ОСОБА_3 в сльозах розповіла, що «трапилось» і вони пішли до райвідділу міліції;
- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 являється ученицею класу, де вона є класним керівником. У неї звичайна підліткова поведінка, вона нічим не відрізняється від інших учнів, в оточені друзів вона поводить себе добре. По інтелектуальному розвитку дівчина розуміє значення свої вчинених дії;
- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_3 була бувшою ученицею гімназії, де він раніше працював і був класним керівником. Зі її сторони обману ніколи не було, завжди товаришувала з учнями, які мали позитивну поведінку. Дівчина довірлива, негативної поведінки з її сторони не було. Завжди розуміла значення своїх дій, але в екстремальних ситуаціях не могла прийняти вольове рішення;
- показаннями експерта ОСОБА_11 про те, що на тілі ОСОБА_3 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна спини та двох розривів дівочої пліви, садна спини утворилось незадовго до проведення обстеження, і воно могло утворитися від дії будь-якого тупого предмету, від дій підсудного чи при ударі об тупий предмет. На момент проведення експертизи потерпіла досягла статевої зрілості. При огляді шиї, потерпілої ОСОБА_3, тілесних ушкоджень виявлено не було. Але при цьому не завжди можуть бути тілесні пошкодження, так як це залежить від сили вдавлення, тривалості і особливостей організму;
- даними протоколу огляду місця події від 04 листопада 2008 року, згідно якого оглянуто частину території берега р.Рось прилеглу до греблі Корсунь-Шевченківської ГЕС. На місці огляду виявлено місце з прим'ятою травою. На цьому ж місці виявлено та вилучено дві грошові купюри номіналом по 10 грн. кожна, залишки сигаретної пачки, напів згорілі сірники (т.1 а.с.11);
- даними протоколу явки з повинною від 05 листопада 2008 року, згідно якого ОСОБА_6 зізнався в тому, що він 04 листопада 2008 року на березі р. Рось зґвалтував невідому йому дівчину (т.1 а.с.31);
- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 06 листопада 2008 року в ході якої потерпіла ОСОБА_3 вказала, що саме сидячий перед нею чоловік 04 листопада 2008 року силою та погрозами змусив її йти за ним на берег р.Рось, де її зґвалтував. При цьому, ОСОБА_6 вказав, що статева близькість між ними була за спільною згодою (т.1 а.с.71-72);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06 листопада 2008 року з участю ОСОБА_6 в частині якого він підтвердив свої показання про знайомство з потерпілою та про місце , де між ними відбувся статевий акт (т.1 а.с.73-74);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11 листопада 2008 року з участю потерпілої ОСОБА_3 в частині якого вона вказала місце, де до неї підійшов не знайомий їй чоловік, шлях яким вони йшли до річки, місця, де він їй погрожував та спричиняв фізичний біль, а також місце на березі р.Рось де її було зґвалтовано (т.1 а.с.109-113);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 251 від 26 листопада 2008 року в частині про те, що на тілі ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох розривів дівочої пліви, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. У вмісті піхви ОСОБА_3 знайдено поодинокі головки сперматозоїдів. На час обстеження ОСОБА_3 досягла статевої зрілості (т.1 а.с.56);
- відеокасетою з зафіксованим відтворенням обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_3 та приєднаною до справи в якості речових доказів (т.1 а.с.115);
- двома грошовими купюрами номіналом по 10 грн. кожна (АЦ 5736485 та БК 3287901), залишками сигаретної пачки «Прилуки», трьома сірниками, поліетиленовим пакетом з-під сигаретної пачки, які були виявлені під час огляду місця події та приєднаними до матеріалів справи в якості речових доказів (т.1 а.с.121);
- курткою та жіночими плавками потерпілої, в яких вона була одягнута на час злочину і приєднаними до справи в якості речових доказів (т.1 а.с.151);
- плавками підсудного, в яких він був одягнутий на час вчинення злочину приєднаними до справи в якості речових доказів (т.1 та.с.156);
- даними висновку судово-біологічної експертизи № 316 від 09.12.2008 року про те, що на плавках потерпілої виявлено кров, яка могла походити від неї та сперма, яка може походити від обвинуваченого ОСОБА_6.Антигени виявлені в слідах сперми виявленої на куртці ОСОБА_3, могли походити за рахунок вагінальних виділень потерпілої та за рахунок сперми обвинуваченого (т.1 а.с.177-181);
- даними висновку судово-цитологічної експертизи № 212 від 22.12.2008 року про те, що антигени виявлені в слідах на плавках ОСОБА_6 можуть походити за рахунок клітин піхвового епітелію жінки видільника антигенних властивостей з групою крові В (ІІІ). Походження від потерпілої ОСОБА_3 не виключається (т.1 а.с.187-189);
- даними перевірки за фактами незаконного дізнання та слідства, згідно яких до підсудного такі заходи працівниками Корсунь-Шевченківського РВ УМВС не застосовувались.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_6 обвинувачення повністю доказане.
Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення посвідчення або іншого документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи з метою використання його підроблювачем і який надає права, за ч.3 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа та за ч.3 ст.152 КК України, як зґвалтування неповнолітньої, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування.
Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_6 в не визнанні ним вини у зґвалтуванні, що потерпіла добровільно вступила з ним в статеві стосунки, так як відповідно до висновку експертизи на тілі потерпілої ОСОБА_3 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді двох розривів дівочої пліви. Суд вважає показання потерпілої правдивими і відповідаючим встановленим фактичним обставинам вчинення злочину, оскільки в совокупності з показаннями самого підсудного, свідків та дослідженими доказами співпадають, послідовні і логічні. Так, фізичним насильством, передбаченим диспозицією ст. 152 вважається умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи. Такий вплив може виражатись саме у здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, тощо. Погрозою застосування фізичного насильства як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи слід вважати залякування її застосуванням такого насильства до неї, яке може полягати у висловлюваннях, жестах, демонструванні зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю, чи інших діях. Погроза застосування фізичного насильства повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластись враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано. При цьому, така погроза може сприйматися потерпілою особою як реальна, виходячи з часу, місця та обстановки, що склалася ( глухе і безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити в статеві зносини тощо).
Як встановлено в суді, злочин вчинений восени, в холодну пору року, оскільки потерпіла і підсудний були одягнуті у куртки, в вечірній час, в темному безлюдному місці на березі річки біля, на траві, потерпіла і підсудний не знайомі. Як показала потерпіла, підсудний схопив її за горло та став кричати, що вона його нервує, чому вона кричить, говорив, що вирве «кадик» та уб'є її. Вона робила спроби закричати, але так як він тримав за горло крикнути не змогла. Підсудний вхопив її правою рукою за горло так сильно, що в неї підкосились ноги і вона стала на коліна. Він став кричати на неї і сказав що вона піде з ним, щоб викликати його знайому. Потім підсудний взяв її за одяг на грудях та поставив її на ноги, вийняв з кишені сигарету, підкурив її сірниками, та в світлі сірника оглянув її шию, говорячи, що не хоче, щоб у неї були синяки, і що вона хороша дівчина. Потім він зняв у неї з плеча сумку та запитав скільки їй років, коли вона відповіла, що 14, він не повірив. Дійшовши до повороту вулиці підсудний зупинився, сказав, що десь в цьому районі проживає його дівчина, і щоб вона покликала її. Після цього він сказав, щоб вона пішла з ним і він покаже камінці біля яких він її чекатиме. Коли вони прийшли до камінців, підсудний постелив свою куртку, і сказав їй лягати. Потім підсудний зняв з неї штани та плавки. Вона благала її не чіпати і відхилялася від нього, але він на це не реагував…
Суд зазначає, що свідок ОСОБА_13 показав, що потерпіла ОСОБА_3 в екстремальних ситуаціях не може самостійно прийняти вольове рішення.
Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які показали, що 04 листопада 2008 року у вечірній час, коли вони знаходились в залі ігрових автоматів, зайшов підсудний ОСОБА_6 і попросив ручку, щоб щось записати, але що писав підсудний, вони не бачили, оскільки дані показання не впливають на обставини справи.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, два із яких класифікується як злочини невеликої тяжкості, а один як особливо тяжкий; позитивну характеристику по місцю проживання та думку потерпілої про міру покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_6 суд визнає: молодий вік.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6 суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_6 можливе з відбуванням покарання у виді позбавленні волі за сукупністю злочинів та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування ст.69 КК України не має.
Враховуючи, що ОСОБА_6 перебуває під вартою, на підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє ув'язнення з 05 листопада 2008 року день за день.
Цивільний позов по справі, пред'явлений законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином на суму 10000 грн. підлягає до повного задоволення в силу наступного.
Суд вважає, що діями підсудного неповнолітній потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, які їй довелося перенести у зв'язку з вчиненим проти неї злочину про ти її статевої недоторканості, в приниженні її честі та гідності, порушення стосунків з оточуючими людьми та інші негативні явища, які є сукупністю всіх факторів і вплинуть в подальшому на життя і нормальний психологічний розвиток.
При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню в розмірі 10 000 грн..
Суд стягує з підсудного ОСОБА_6 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Чернігівській області судові витрати по справі в сумі 486 грн. 78 коп. за проведення техніко-криміналістичного дослідження і судову-технічної експертизи.
Речові докази:
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 та паперовий конверт з відеокасетою, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи - залишаються в справі;
- плавки і куртку потерпілої ОСОБА_3, які знаходиться в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - підлягають знищенню;
- плавки підсудного, залишки сигаретної пачки «Прилуки» червоного кольору, три сірники, поліетиленовий пакет з-під сигаретної пачки, два паперові конверти із зразками крові та слини на марлі, які знаходяться в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - підлягають знищенню;
- дві грошові купюри номіналом по 10 грн. кожна (АЦ 5736485 та БК 3287901), які знаходяться в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України - підлягають поверненню власнику, підсудному ОСОБА_6;
- скляний медичний флакон із зразками крові потерпілої ОСОБА_3, марлевий тампон із зразками слини потерпілої ОСОБА_3, скляний медичний флакон зі зразками крові підсудного ОСОБА_6 та марлевий тампон із зразком слини підсудного ОСОБА_6 - використані під час проведення судово-цитологічної та судово - біологічної експертиз.
Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.152 КК України.
Призначити засудженому ОСОБА_6 за ч.1 ст. 358 КК України з урахуванням ст.61 цього Кодексу покарання у виді обмеження волі на строк три роки, за ч.3 ст.358 КК України покарання у виді обмеження волі на строк два роки, за ч.3 ст.152 КК України з урахуванням ст. 63 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_6 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_6 попереднє ув'язнення день за день.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою в СІЗО №30 УДДУ ПВП в Черкаській області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з часу затримання, тобто з 05 листопада 2008 року.
Відбування покарання засудженому ОСОБА_6 оприділити у кримінально-виконавчій установі.
Задовольнити повністю пред'явлений законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 позов до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_3, тимчасово проживаючого в м. Корсунь - Шевченківський Черкаської області вул. Росьова,100, не працюючого (інші відомості про особу суду невідомі):
- на користь НДЄКЦ при УМВС України в Чернігівській області код 25575078 на рахунок 35220001000564 банк одержувача УДК в Чернігівській області МФО 853592 судові витрати в сумі 486 грн. 78 коп. за проведення техніко-криміналістичного дослідження і судову-технічної експертизи;
- на користь законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, жительки м. АДРЕСА_4 (інші відомості про особу суд невідомі) завдану злочином моральну шкоду в сумі 10 000 грн..
Речові докази:
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 та паперовий конверт з відеокасетою, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи - залишити в справі;
- плавки і куртку потерпілої ОСОБА_3, які знаходиться в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - знищити;
- плавки підсудного,залишки сигаретної пачки «Прилуки» червоного кольору, три сірники, поліетиленовий пакет з-під сигаретної пачки, два паперові конверти із зразками крові та слини на марлі, які знаходяться в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського районного суду - знищити;
- дві грошові купюри номіналом по 10 грн. кожна (АЦ 5736485 та БК 3287901), які знаходяться в кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України - повернути засудженому ОСОБА_6.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий - підпис