Справа №1-156/09
24 листопада 2009 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі
головуючого-судді Савранського О.А.
за участю - секретаря Порпленко Л.Є.
прокурора - помічника прокурора району Линдюка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_2 (раніше прізвище ОСОБА_1, свідоцтво про переміну прізвища, імені,по батькові НОМЕР_3 видане 17 квітня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області), ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця, жителя і зареєстрованого АДРЕСА_1 громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, невійськовозобов'язаного, не судимого, обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 29 серпня 2009 року, після обідню пору, в с.Заріччя Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, з метою крадіжки чужого майна - радіаторів опалення, прийшов до приміщення колишньої дитячої установи (садочка), яка перебуває на балансі Зарічанської сільської ради. По сходах піднявся на другий поверх, вийняв скло з вікна і проник в середину приміщення. Знаходячись в середині, він оцінив об'єм робіт, які необхідно виконати при демонтажі батарей опалення та потрібний для цього інструмент і тим же шляхом покинув приміщення прикривши вікно.
Потім, 31 серпня 2009 року, близько, 11 год. взявши з дому два слюсарні ключі, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на крадіжку чужого майна, знову прийшов до приміщення дитячого садка, де через вікно, яке він залишив прикритим, проник в середину приміщення і за допомогою ключів здійснив демонтаж п'яти опалювальних батарей, три батареї по 11 секцій ціною 220 грн. за одну на суму 660 грн. та дві батареї по десять секцій ціною 200 грн. за одну на суму 400 грн.. Після цього, маючи намір перенести їх до свого домоволодіння, свої злочинні наміри не довів до кінця з причин що не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення злочину був затриманий сільським головою ОСОБА_3 та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6.
Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_2 вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 29 серпня 2009 року він вирішив викрасти опалювальні батареї із дитячого садочка с. Заріччя, щоб встановити їх в себе вдома. Підійшов до приміщення і піднявся сходами до дверей другого поверху. Там він вийняв віконну шибку із правої сторони від дверей і заліз в середину. Потім спустився по сходах на перший поверх і побачив, що батареї в приміщенні на місці. Після цього, він відчинив вікно, через яке виліз, і через нього вирішив викрасти батареї. Потім, 31 серпня 2009 року, близько, 11год. він взяв вдома два ключі (газовий і гайковий), прийшов знову до приміщення садочка і заліз в середину через вікно, яке він залишив відкритим на першому поверсі. Будучи в приміщенні, він вийшов на другий поверх, за допомогою ключів відкрутив п'ять батарей, три батареї по 11 секцій і дві батареї по 10 секцій і положив їх на підлогу. Почувши, що відкриваються вхідні двері до приміщення, він заховався на горищі, але був затриманий сільським головою та жителями села.
Вину свою підсудний ОСОБА_2 визнає повністю, щиро кається у вчиненому і просить слухати справу у спрощеному порядку, суть якого як і порядок оскарження при такому розгляді справи, йому роз'яснені і зрозумілі, а саме, що при не дослідженні доказів стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, підсудний і інші учасники розгляду справи позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Він правильно розуміє зміст цих обставин, його позиція добровільна та істинна. Прокурор не заперечує проти такого розгляду справи.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення повністю доказане.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як вчинене особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі особи.
Кваліфікуючу ознаку ч.1 ст.15 КК України, вказану досудовим слідством, суд виключає як зайво включену, оскільки вона є загальним визначенням замаху на злочин і не впливає на дослідження доказів в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин; не судимий; негативно характеризується по місцю проживання.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття, молодий вік.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 суд не вбачає.
З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.
Суд стягує з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати по справі в сумі 234 грн. 60 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи.
Речові докази: п'ять чавунних радіаторів по 10 секцій - 2шт. та по 11 секцій - 3 шт., які належать Зарічанській сільській раді і знаходяться в неї на зберіганні - залишаються в розпорядженні власника; металевий гайковий ключ та металевий газовий (трубний) ключ, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів в Корсунь-Шевченківського районного суду - підлягають знищенню, так як не мають ніякої цінності і не можуть бути використані.
Цивільний позов не пред'явлений.
Арешт на майно не накладався.
Підсудний під час досудового слідства під вартою не утримувався.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Призначити засудженому ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України з урахуванням ст.63 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік шість місяців, який рахувати з моменту проголошення вироку.
На підставі п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця, жителя і зареєстрованого АДРЕСА_1 не працюючого ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області код НОМЕР_2 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судові витрати в сумі в сумі 234 грн. 60 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи.
Речові докази: п'ять чавунних радіаторів по 10 секцій - 2шт. та по 11 секцій - 3 шт., які належать Зарічанській сільській раді і знаходяться в неї на зберіганні - залишити в розпорядженні власника; металевий гайковий ключ та металевий газовий (трубний) ключ, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів в Корсунь-Шевченківського районного суду - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий - підпис