Постанова від 21.12.2017 по справі 372/3426/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 372/3426/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Потапенко Л.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати відмову Міністерства оборони України, оформлену рішенням № 74 від 14.07.2017 року, у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - неправомірною, та зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - 10.06.2016 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року адміністративний позов повернуто позивачу, з тих підстав, що даний спір не підсудний цьому адміністративному суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На апеляційну скаргу від представника Міністерства оборони України надійшов відзив, в якому останній зазначив, що відповідно до підпункту 10 пункту 1 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу (з 15.12.2017), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. В силу положень ч. 2 ст. 20 КАС України даний позов має розглядатися окружним адміністративним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що оскільки однією із сторін є Міністерство оборони України, а предметом спору є визнання неправомірної відмови (рішення) цього Міністерства та зобов'язання останнього призначити та виплатитиодноразову грошову допомогу, то дана справа підсудна окружному адміністративному суду і повинна вирішуватися колегією у складі трьох суддів, відповідно до ст. 24 КАС України (редакція статті до 15.12.2017).

Колегія суддів з цього приводу звертає увагу на наступне.

Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із посиланням на яку позивач просить зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу, визначає, зокрема, підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України (у редакції яка була чинна на момент винесення оскаржуваного рішення, тобто до 15.12.2017) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов'язання виплати якої ставить питання позивач в своїй позовній заяві, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України.

Така правова позиція була викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 року у справі № 813/8236/14 (К/800/15929/15).

Посилання суду першої інстанції на приписи ч. 1 ст. 24 КАС України оцінюються колегією суддів критично, оскільки спеціальною нормою, яка врегульовує питання визначення предметної підсудності адміністративних справ є саме ст. 18 КАС України.

Що стосується відзиву представника Міністерства оборони України, то колегія суддів не заперечує, що з 15.12.2017 викладено у новій редакції, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України, яким, крім іншого, змінено предметну підсудність окремих категорій адміністративних справ та встановлено нові правила розмежування юрисдикції окружних адміністративних судів і місцевих загальних судів.

Однак, суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, застосовуючи при цьому те законодавство, яке було чинне на час винесення спірного рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Приписи ст. 320 КАС України визначають, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 22.12.2017.

Попередній документ
71212136
Наступний документ
71212138
Інформація про рішення:
№ рішення: 71212137
№ справи: 372/3426/17
Дата рішення: 21.12.2017
Дата публікації: 23.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту та зайнятості інвалідів