Справа № 377/815/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Теремецька Наталія Федорівна
Суддя-доповідач Шурко О.І.
21 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, -
ОСОБА_3 звернувся до Славутицького міського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, щодо відмови йому у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням його пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01 жовтня 2017 року.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на залишенні судом поза увагою факту, що позивачем обрано умови, норми та порядок призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим розрахунок пенсії та доплата до неї здійснюється відповідно до нормативного акту, на підставі якого здійснюється виплата пенсії.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ в м. Славутичі Київської області з 25.10.2010 року. В період з 25.10.2010 року по 10.05.2016 року отримував пенсію по інвалідності, призначу у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з 10.05.2016 року його було переведено на пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно матеріалів пенсійної справи позивача його загальний стаж роботи становить 40 років 6 місяців 27 днів (станом на 31.03.2016 року), в т. ч. по списку № 1 - 24 роки 2 місяці і 19 днів. При цьому доплата за понаднормативний стаж за 23 роки станом на 01.10.2017 року складала 247,02 гривень.
ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і має посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1, видане Київоблдержадміністрацією 12.10.2016 року, з вкладкою НОМЕР_2.
21 вересня 2017 року позивач звернувся до УПФУ в м. Славутичі із заявою про встановлення доплати за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 05.10.2017 року № 110/Н-03 відповідач відмовив у перерахунку пенсії і повідомив, що станом на 01.10.2017 року в розрахунку пенсії доплата за понаднормативний стаж за 23 роки становить 247,02 гривень. Норма частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє при визначенні розміру пенсії за віком у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коли за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком визначається відповідно до раніше діючого законодавства, а інша частина - за нормами цього Закону. При цьому вказана частина пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимального розміру пенсії - 224 гривень. Тому підстав для визначення доплати за понаднормативний стаж в іншому порядку, ніж передбачений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає.
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина обчислення стажу роботи має пільговий характер, передбачений положеннями ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які є спеціальними щодо спірних правовідносин, перерахунок пенсії повинен здійснюватися із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 вказаного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Абзацом 1 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України, зокрема, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Зі змісту наведених норм вбачається надання законодавцем особі права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або, зокрема, спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Приписи ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначають, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Як було встановлено раніше та не заперечується сторонами, Відповідачем нараховується та виплачується Позивачу доплата за понаднормативний стаж 23 роки в розмірі 247,02 грн.
У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що для громадян, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, вищезазначена розрахункова величина має пільговий характер і визначена ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Тобто, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, які помилково не були враховані судом першої інстанції з підстав незабезпечення їх отримання, позивачем не було обрано умов пенсійного забезпечення, які встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у заяві від 20.09.2017 року містяться лише вимоги про перерахунок вже призначеної пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, судом першої інстанції були залишені поза увагою обставини, що пенсію позивачу було призначено відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену зі зменшенням пенсійного віку за правилами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то розмір та порядок обчислення його державної пенсії визначається статтею 28 даного Закону, а не правилами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги посилання суду першої інстанції на правову позицію викладену Верховним Судом України у постановах від 10 червня 2008 року (справа № 21-1748во07), від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16), оскільки в зазначених справах пенсіонером було обрано умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - задовольнити.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 22.12.2017.