Справа № 826/6467/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Смолій І.В.
20 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Федотова І.В.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Кошарської А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 05.11.2015 року № 0025081701, від 12.02.2016 року № 0002931201, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2015 року № ф1899/17/01 зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій від 25.01.2016 №0025071701.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 19.08.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві було проведено планову виїзну перевірку платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_5, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві складено акт № 666/26-57-17-01/НОМЕР_3 від 19.08.2015.
У зв»зку з поданням позивачем заперечень на акт перевірки відповідачем було проведено повторну документальну перевірку, за результатами якої складено акт № 721/26-57-17-01/НОМЕР_3 від 02.10.2015, яким встановлено наступні порушення:
- п.178.2, п.178.3 ст. 178, п. 167.1 ст. 167 Кодексу, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 351 240,95 грн., в т.ч.: за 2012 - 35 947,47 грн., за 2013 - 107 729,68 грн., за 2014 - 218 063,13;
- п.6 порядку №481 від 16.09.2013 №481 - неналежне ведення книги обліку доходів і витрат самозайнятою особою (адвокатом) ОСОБА_5, а саме відсутні записи у графах 1-12;
- абз. 1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону №2464-VI, в результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 99 318,66 грн., в т.ч. за 2012 - 8 575,65 грн., за 2013 - 47 156,02 грн., за 2014 - 43 586,99 грн., чим порушено вимоги абз. 1 п.2 ч.1 ст. 7 Закону №2464-VI.
За наслідками перевірки Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 05.11.2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0025081701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 439 051,19 грн., в тому числі збільшення грошового зобов'язання на суму 351 240,95 грн., за штрафними санкціями 87 810,24 грн.
Крім того, рішенням про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС у м. Києві, донарахувала суму податку з доходів фізичних осіб, що становить: 359 307,95 грн., за штрафними санкціями 89 826,99 грн.
Таким чином, сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб склала 449 134,94 грн.
19.08.2015 р. відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18991701, згідно якої станом на 14.11.2014 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_5 становить 99 318,66 грн., та прийнято рішення від 25.01.2016 р. № 0025071701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 4 965,94 грн.
Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність рішень податкового органу, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Водночас, пунктом 178.1 ст. 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п. 178.6 ПК України).
Відповідно до пункту 178.2 статті 178 ПК України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 Податкового кодексу України).
З огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 Податкового кодексу України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрат за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015 у справі № К/800/29541/15.
Відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 року за № 1185, до витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема: орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі, його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів; технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети); обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування; відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги; витрати на користування електронною базою законодавства; витрати на підключення та користування мережею Інтернет; виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; придбання канцелярського приладдя; сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; програмне забезпечення; поштові та кур'єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності; витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.
Як установлено судом першої інстанції, протягом періоду, що перевірявся, між позивачем та ДП «Уолдо Емерсон» укладені договори на надання інформаційних послуг разом із додатками, які надавалися до перевірки, та факт існування яких відповідачем не заперечується.
Також, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт, розшифровки робіт до акту, квитанції до прибуткового касового ордеру, копії тезисних консультацій до договорів.
Крім того, позивачем надано договірну ціну та локальний кошторис на підтвердження виконання ремонтних робіт орендованого приміщення.
Вказані документи мають необхідні реквізити та відповідають статусу первинних.
Крім того, в силу п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
В контексті приписів абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума єдиного внеску нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Так, контролюючим органом при проведенні перевірки встановлено, що позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок та відповідно занижена сама сума єдиного внеску, проте, оскільки, заниження позивачем суми доходу з фізичних осіб не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, як наслідок, не відбулося і заниження суми ЄСВ.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова в повному обсязі складена і підписана 22 грудня 2017 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Т.Р.Вівдиченко
І.В.Федотов