Справа № 760/19267/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Провадження № 2-а/760/2272/17 Коробенко С.В.
21 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року адміністративний позов повернуто позивачеві з тих підстав, що справа не підсудна цьому адміністративному суду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Так, скаржник звертав увагу, що в силу приписів с. 18 КАС України ця справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.
У відзиві на позов відповідач посилався на те, що за новою редакцією КАС України справи цієї категорії підлягають розгляду та вирішенню в окружних адміністративних судах.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва, оскільки відповідачем є Міністерство оборони України, яке є центральним органом виконавчої влади і військового управління, а тому справа має розглядатися лише Окружним адміністративним судом м. Києва.
На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування обставин справи.
За змістом статті 107 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правила щодо предметної підсудності адміністративних справ встановлені ст. 18 КАС України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі є дії Міністерства оборони України щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням останньому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві передбачено статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII
Таким чином, оскільки відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а спір виник щодо здійснення соціальної виплати, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справа підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.
Помилковим є посилання відповідача на те, що за новою редакцією КАС України справи цієї категорії підлягають розгляду та вирішенню в окружних адміністративних судах.
Відповідно до пункту у 12 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 312, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська