Справа № 823/997/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
С.М. Гарань
20 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Федотова І.В.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 25.05.2017 № 1388 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП»; від 26.05.2017 № 141 о/с «Про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3»; поновити його на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП та стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.05.2017 і до моменту фактичного поновлення на службі.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом ГУНП в Черкаській області від 09.12.2016 № 237 о/с старшого майора поліції ОСОБА_3 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
07.05. 2017 року на гарячу лінії Національної поліції надійшла інформація про те, що цього ж дня, майор поліції ОСОБА_3 вимагав гроші у громадянина ОСОБА_4
11.05.2017 року за вказаним фактом прокуратурою Черкаської області розпочато кримінальне провадження № 42017250000000070 за ознаками кримінального провадження, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
12.05.2017 року о 18:00 в смт. Лисянка ОСОБА_4 передав майору поліції ОСОБА_3 раніше обумовлену суму грошей 1500 грн., після чого останнього було затримано працівниками Черкаського управління ДВБ НП України та прокуратури Черкаської області.
13.05.2017 року майору поліції ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 12.05.2017 № 1273 призначено службове розслідування у зв'язку з реєстрацією в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння службовими особами Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області кримінального правопорушення, за результатами якого складений висновок від 25.05.2017, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 8, 36 КУпАП, ст.ст. 18, 23 ЗУ «Про Національну поліцію», п.п.4 та 5 п.1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, п.6.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, а також ст.ст. 15, 19 та 20 Закону України «Про звернення громадян».
З урахуванням виявлених порушень, наказом ГУНП в Черкаській області від 25.05.2017 № 1388 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП», за грубе порушення службової дисципліни, порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, функціональних обов'язків, вимог ст.ст. 8, 36 КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію» і ст.ст. 15, 19 та 20 Закону України «Про звернення громадян», п.п. 1.4, 1.5 та 13.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, що виразилось у невинесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_4, внаслідок чого останній уник адміністративної відповідальності; неповідомленні і не здачі керівництву з метою реєстрації в установленому порядку, протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, а зберігання зазначеного протоколу за місцем свого проживання, тобто укриття його від обліку, а також не розгляді заяви адвоката Колокольнікова В.А., тобто вчинення проступків, які не сумісні з перебуванням на службі.
В подальшому, наказом ГУНП в Черкаській області від 26.05.2017 № 141 о/с «Про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3» позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України) Закону України «Про Національну поліцію».
Вважаючи вищезазначені накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені вище дії позивача є такими, що суперечать нормативним актам, дотримуватись яких він був зобов'язаний під час проходження служби, такі дії дискредитують звання працівника поліції та є несумісними із перебуванням на службі у вказаних органах.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580 (далі - Закон №580).
Відповідно до ч.1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1,2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.
Згідно пункту 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» № 3460-ІV від 22.02.2006 (далі - Статут).
Згідно ст.ст.1,2 Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
У статті 5 Статуту зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу
Визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073.
Згідно з п. 2.1. Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення (п.п.2.2.2 п. 2 Інструкції).
За змістом розділу ІІІ Інструкції, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.05.2017 №12 призначено службове розслідування у зв'язку із реєстрацією ЄРДР відомостей про вчинення службовими особами Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 5.3. та 5.4 Інструкції, завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.
Результати службового розслідування оформлені висновком службового розслідування у зв'язку із реєстрацією в ЄРДР відомостей про вчинення службовими особами Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що скоєння ОСОБА_3 дисциплінарних проступків стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним вимог нормативно-правових актів, а також безвідповідального відношення до своїх функціональних обов'язків.
Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 у справі №21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі 21-2103а15 дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Саме порушення службової дисципліни та скоєння дисциплінарних проступків і стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, вчинення дисциплінарного проступку є самостійною підставою для звільнення особи зі служби в поліції, та не потребує, у разі порушення відносно такої особи кримінального провадження, набрання вироком законної сили.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена і підписана 22 грудня 2017 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Т.Р.Вівдиченко
І.В.Федотов