Справа № 749/956/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шаповал Зоя Олексіївна
Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.
21 грудня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря судового засідання Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20.09.2017, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 27.07.2017 року № 52028532 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 66,40 грн.
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20.09.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є неправомірною, проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. було відкрите виконавче провадження (ВП № 52028532) про примусове виконання виконавчого листа №749/504/16-а Щорського районного суду Чернігівської області, виданого 17.08.2016 року про зобов'язання Корюківського об'єднаного УПФУ провести ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії. Вказано про необхідність боржнику виконати рішення в строк до 30.08.2016 року.
Вказане судове рішення виконано боржником, про що боржником відповідним листом від 31.08.2016 року №2733/05 було проінформовано державного виконавця.
27.07.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Чернігівській області Данілевським О.М. у виконавчому провадженні 52028532 була винесена постанова про стягнення витрат виконавчого провадження, згідно якої управління має сплатити витрати виконавчого провадження в сумі 66,40 грн., з них: витрати АСВП - 51 грн.; направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення - 11,40 грн.; друк одного аркуша - 4 грн.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями п.1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Тобто, законодавцем чітко визначено дії державного виконавця з дня надходження до нього виконавчого документа, що є безумовною підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, за відсутністю, при цьому, у державного виконавця альтернативної поведінки.
Відповідно до ст.42 Закону № 1404 витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, є витратами виконавчого провадження і відшкодовуються за рахунок боржника; розмір витрат виконавчого провадження встановлюється Міністерством юстиції України.
Листом №2733/05 від 31.08.2016 позивач повідомив відповідача про добровільне виконання рішення суду (а.с.4).
Разом з тим, в матеріалах справи не міститься, а пенсійним органом не надано доказів виконання рішення суду в повному обсязі.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52028532.
Згідно із ч. 1 ст. 43 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються, в тому числі, з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016 року «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - Наказ № 2830/5) до видів витрат виконавчого провадження відносяться, зокрема:
- виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари;
- пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку;
- послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
- плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 1 і 2 Розділу ІІ Наказу № 2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 3917/5 від 29 грудня 2016 року «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» з 05.01.2017 року плата за користування системою становить 51 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.
Мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5.
У свою чергу позивач не навів обґрунтованих доводів, які б вказували на завищення таких витрат.
Щодо посилання позивача на п 7. Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, колегія суддів звертає увагу на те, що попередня редакція Закону України «Про виконавче провадження», а саме стаття 41, також передбачала стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні 27.07.2017 року постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №52028532 відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування зазначеної постанови.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20.09.2017 у справі за адміністративним позовом Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - задовольнити.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20.09.2017 - скасувати та постановити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 22.12.2017