ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" грудня 2017 р. Справа № 809/1822/17
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову 417 Управління начальника робіт Міністерства оборони України до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними та визнання податкового боргу безнадійним,-
417 Управління начальника робіт Міністерства оборони України звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними та визнання податкового боргу безнадійним.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу з наступних підстав.
Адміністративний позов подано 19.12.2017 року, до суду надійшов 20.12.2017 року. Обгрунтовуючи позов позивач керується нормами КАС України, які з 15.12.2017 року втратили чинність. Так, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1?4 цієї частини та стягнення з відповідача ? суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач в позові просить поновити строк звернення до адміністративного суду, однак ним не додано до позову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Також, в адміністративному позові позивач просить суд об'єднати дане провадження з справою № 809/1406/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до 417 Управління начальника робіт Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу в сумі 864658,93 грн.
В даному випадку суд зазначає, що питання об'єднання і роз'єднання позовів здійснюється за клопотанням учасника справи або з ініціативи суду в порядку визначеному статтею 172 КАС України. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 КАС України.
Однак, до позовної заяви позивачем відповідного клопотання з обгрунтуванням підстав для об'єднання справ не подано.
В даному випадку суд звертає увагу на те, що статтею 177 КАС України передбачено право пред'явлення зустрічного позову.
Також, відповідно до вимог пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Встановлено, що дане підтвердження позивачем суду не надано.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Пунктом 8 даної частини передбачено зазначення в позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В адміністративному позові на обгрунування вимог зазначені докази, а саме:
податкові декларації з ПДВ: № 14811 від 20.03.2008 року; № 40390 від 21.04.2008 року; № 63707 від 20.05.2008 року; № 71119 від 19.06.2008 року; № 100706 від 21.07.2008 року, № 124900 від 20.08.2008 року; № 133436 від 22.09.2008 року; № 158609 від 17.10.2008 року; № 185679 від 20.11.2008 року;
службову записку від 12.03.2016 року;
податкові декларації № 201526 від 22.12.2008 року; №219424 від 16.01.2009 року; № 10469 від 20.02.2009 року; № 18770 від 19.03.2009 року; № 45889 від 17.04.2009; № 71016 від 19.05.2009 року; № 81450 від 22.06.2009 року; № 107686 від 20.07.2009 року ; № 132906 від 20.08.2009 року; № 138696 від 17.09.2009 року; № 165098 від 19.101.2009 року; № 193091 від 20.11.2009 року; № 201407 від 21.12.2009 року; № 225031 від 20.01.210 року; № 10289 від 19.02.210 року; № 16642 від 19.03.2010 року № 40848 від 19.04.2010 року; 60328 від 18.05.2010 року; № 67341 від 18.06.2010 року; № 90095 від 19.07.2010 року; № 110895 від 17.08.2010 року; № 118221 від 20.09.2010 року; № 143061 від 20.10.2010 року; № 161986 від 22.11.2010 року; № 167444 від 20.12.2010 року; № 189829 від 20.01.2011 року; № 8885 від 21.02.2011 року; № 43869 від 21.03.2011 року; 81373 від 20.04.2011 року; № 102643 від 19.03.2011 року;
податкові декларації з ПДВ зазначені в акті камеральної перевірки № 9143/15-01/07916704 від 04.11.2015 року за звітні періоди: березень-листопад 2008 року;
податкові декларації з ПДВ зазначені в акті камеральної перевірки № 3271/12-01/07816704 від 23.05.2017 року за звітні періоди: жовтень-грудень 2008 року; січень-грудень 2009 року; січень-грудень 2010 року; січень-квітень 2011 року.
Однак, дані докази до матеріалів адміністративної справи не долучено та не вказано причини з яких ці докази не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що 417 Управління начальника робіт Міністерства оборони України просить суд визнати незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області стосовно складених ним податкових повідомлень-рішень:
від 04.11.2014 року № НОМЕР_1, яким зобов'язано сплатити штраф в сумі 1800,00 грн за платежем податок на додану вартість;
від 04.11.2015 року № НОМЕР_2, яким зобов'язано сплатити штраф в сумі 22803,73 грн за платежем податок на додану вартість;
від 23.05.2017 року № НОМЕР_3, яким зобов'язано сплатити штраф в сумі 24558,22 грн за платежем податок на додану вартість.
Беручи до уваги вказане та виходячи із змісту абзацу 9 підпункту 201.16.4., абзацу 2 підпункту 201.16.4. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України та пунктів 2, 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України позивач заявив 3 (три) самостійні позовні вимоги немайнового характеру.
Суд зазначає, що вимоги щодо визнання незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області стосовно складених ним податкових повідомлень-рішень є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушено права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими вимогами.
Згідно із пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", який вступив в дію з 01.01.2017 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року складає 1 600,00 гривень.
Із урахуванням положень пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити судовий збір за даними позовними вимогами в розмірі - 4800,00 гривень (1 600,00 x 3 = 4800,00 гривень).
В матеріалах адміністративної справи наявне платіжне доручення № 7 від 08.11.2017 року про сплату позивачем судового збору в сумі 1600,00 гривень, тобто не в повному розмірі.
Розмір недоплаченого судового збору за даним вимогами становить 3200,00 гривень (4800,00- 1600,00 = 3200,00).
Також, позивач просить штрафні санкції, накладені на 417 Управління начальника робіт: в сумі 1800,00 грн (податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1), в сумі 22803,79 грн (податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2), в сумі 24558,22 грн (податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3) - визнати безнадійним податковим боргом.
Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання безнадійним податкового боргу, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону від 15.12.2017 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу на те, що частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позовними вимогами майнового характеру становить1600,00 грн (із розрахунку ціни позову 1800,00+22803,73 + 24558,22=49161,95).
Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позовними вимогами становить 4800,00 грн., (3200,00 грн за немайнові вимоги з врахуванням частково сплаченого судового збору та 1600,00 грн за вимоги майнового характеру).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
В зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 даної статті передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву 417 Управління начальника робіт Міністерства оборони України до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними та визнання податкового боргу безнадійним - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду:
позовної заяви викладеної у відповідності до вимог статті 160 КАС України, з позовними вимогами визначеними у спосіб передбачений статтею 5 КАС України;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
клопотання про об'єднання справ відповідно до вимог статтей 167, 172 КАС України;
письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
документа про сплату (доплату) судового збору в розмірі 4800,00 грн,
а також докази:
податкові декларації з ПДВ: № 14811 від 20.03.2008 року; № 40390 від 21.04.2008 року; № 63707 від 20.05.2008 року; № 71119 від 19.06.2008 року; № 100706 від 21.07.2008 року, № 124900 від 20.08.2008 року; № 133436 від 22.09.2008 року; № 158609 від 17.10.2008 року; № 185679 від 20.11.2008 року;
службову записку від 12.03.2016 року;
податкові декларації № 201526 від 22.12.2008 року; № 219424 від 16.01.2009 року; № 10469 від 20.02.2009 року; № 18770 від 19.03.2009 року; № 45889 від 17.04.2009; № 71016 від 19.05.2009 року; № 81450 від 22.06.2009 року; № 107686 від 20.07.2009 року ; № 132906 від 20.08.2009 року; № 138696 від 17.09.2009 року; № 165098 від 19.101.2009 року; № 193091 від 20.11.2009 року; № 201407 від 21.12.2009 року; № 225031 від 20.01.210 року; № 10289 від 19.02.210 року; № 16642 від 19.03.2010 року № 40848 від 19.04.2010 року; 60328 від 18.05.2010 року; № 67341 від 18.06.2010 року; № 90095 від 19.07.2010 року; № 110895 від 17.08.2010 року; № 118221 від 20.09.2010 року; № 143061 від 20.10.2010 року; № 161986 від 22.11.2010 року; № 167444 від 20.12.2010 року; № 189829 від 20.01.2011 року; № 8885 від 21.02.2011 року; № 43869 від 21.03.2011 року; 81373 від 20.04.2011 року; № 102643 від 19.03.2011 року;
податкові декларації з ПДВ зазначені в акті камеральної перевірки № 9143/15-01/07916704 від 04.11.2015 року за звітні періоди: березень-листопад 2008 року;
податкові декларації з ПДВ зазначені в акті камеральної перевірки № 3271/12-01/07816704 від 23.05.2017 року за звітні періоди: жовтень-грудень 2008 року; січень-грудень 2009 року; січень-грудень 2010 року; січень-квітень 2011 року.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1