щодо судових витрат
19 грудня 2017 року Справа № 808/3955/17
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (50103, АДРЕСА_1)
до голови господарського суду Запорізької області ОСОБА_2 (69001, м.Запоріжжя, вул.Гетьманська, буд.4)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.12.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до голови господарського суду Запорізької області ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають в ненаданні публічної інформації на запит позивача від 20.11.2017; 2) зобов'язати відповідача виконати вимоги запиту на інформацію позивача від 20.11.2017.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання позивач зазначив наступне: "…прошу суд звільнити мене від сплати судового збору, так як мені 63 роки і я не можу оформити пенсію, так як я залишаюся ФОП, щоб мати можливість захищати інтереси України в справі про лже-банкрутство оборонного об'єкту "Запорізький сталепрокатний завод". Ці обставини є загальновідомими і не потребують доказування в адміністративній справі. Свій вік я підтверджую сканом першої сторінки паспорту. …Звільнити мене від сплати судового збору, так як я не отримую пенсії через участь у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", а відповідь на інформаційний запит потрібна в суспільних інтересах для доказів для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань."
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України (ч.1 ст.87 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017)).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. (ч.2 ст.132 КАС України (ч.2 ст.87 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017)).
Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України (ч.1 ст.88 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017)).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також для звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України (ч.1 ст.10 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017) усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.
Без надання позивачем документальних доказів скрутного майнового стану, наявності обставин наведених у ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 241, 243 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільненні від сплати судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту ї підписання суддею.
Суддя О.О. Прасов