21 грудня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1314/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.,
суддів: Рейті С.І., Шешеня О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивачів про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Тячівської районної державної адміністрації; Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - 1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Лопухівська сільська рада, третя особа - 2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" третя особа - 3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Карпатський біосферний заповідник про визнання незаконними та скасування розпоряджень, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тячівської районної державної адміністрації; Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - 1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Лопухівська сільська рада, третя особа - 2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" третя особа - 3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Карпатський біосферний заповідник про визнання незаконними та скасування розпоряджень.
20 грудня 2017 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження голови Тячівської РДА № 214 "Про затвердження детального плану території" від 31.05.2017 року; зупинення дії оскаржуваного розпорядження голови Рахівської РДА № 135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів" від 15.05.2017; заборони відповідачу 1, 2 вчиняти будь-які дії пов'язані з розпорядженням голови Тячівської РДА № 214 "Про затвердження детального плану території" від 31.05.2017 року та Розпорядження голови Рахівської РДА №135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів" від 15.05.2017 року.
Клопотання мотивоване тим, що оспорювані розпорядження на даний час є діючими та відповідно до цих розпоряджень, в порядку ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" може виготовлятися землевпорядна документація з метою передачі в користування земельних ділянок. Окрім цього позивачі вказують, що при задоволенні в подальшому судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивачів буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який діє з 15.12.2017 року (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 п.10 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання у суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та або виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи достатність наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без участі сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подану заяву, суд вважає, що така не належить до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин 1 статті 151 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч.5 статті 151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Як вбачається з поданої заяви, позивачі просять зупинити дії оскаржуваного розпорядження голови Тячівської РДА № 214 "Про затвердження детального плану території" від 31.05.2017 року; зупинити дії оскаржуваного розпорядження голови Рахівської РДА № 135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів" від 15.05.2017; заборонити відповідачу 1, 2 вчиняти будь-які дії пов'язані з розпорядженням голови Тячівської РДА № 214 "Про затвердження детального плану території" від 31.05.2017 року та Розпорядження голови Рахівської РДА №135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів" від 15.05.2017 року, вважаючи, що на підставі оскаржуваних розпоряджень, які є чинними на даний момент, може виготовлятися землевпорядна документація з метою передачі в користування земельних ділянок, що унеможливить або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав позивачів.
Суд до таких доводів позивача ставиться критично, так як оцінку вказаним розпорядженням відповідачів буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому, будь-яких обґрунтованих підстав, доводів, доказів на підтвердження викладених у заяві обставин позивачем не наведено та не надано.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Вжиття таких заходів згідно ч.2 ст.151 КАС України повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Позивачами не наведено очевидності протиправності оскаржуваного рішення відповідача, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії судового розгляду задоволення вимог викладених у заяві про забезпечення позову зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Також позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень. А також припущення щодо можливості виготовлення у подальшому землевпорядної документації з метою передачі в користування земельних ділянок на підставі оскаржуваних розпоряджень не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Окрім цього, забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження голови Тячівської РДА № 214 "Про затвердження детального плану території" від 31.05.2017 року; зупинення дії оскаржуваного розпорядження голови Рахівської РДА № 135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів" від 15.05.2017; заборони відповідачу 1, 2 вчиняти будь-які дії пов'язані з розпорядженням голови Тячівської РДА № 214 "Про затвердження детального плану території" від 31.05.2017 року та Розпорядження голови Рахівської РДА №135 "Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець" за межами населених пунктів" від 15.05.2017 року буде фактично вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 150, 151, 154 КАС України, суд -
В задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Тячівської районної державної адміністрації; Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - 1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Лопухівська сільська рада, третя особа - 2, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" третя особа - 3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Карпатський біосферний заповідник про визнання незаконними та скасування розпоряджень - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена у строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку передбаченому ст. 297 КАС України, з врахуванням особливостей передбачених пп. 15.5.п.15 ч.1 Розділу VII "Перехідні положення".
Згідно ч.8 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Ю.Ю. Дору
Суддя С.І. Рейті
Суддя О.М. Шешеня