21 грудня 2017 року м. Ужгород№ 807/1475/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області , представник - не з'явився,
відповідача: Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 , представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10537,13 грн., -
Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" до місцевого бюджету у розмірі 10537,13 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що заборгованість відповідача в сумі 10537,13 грн. є узгодженою, оскільки виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованої суми єдиного податку з фізичних осіб та грошового зобов'язання з єдиного податку, нарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням за результатами проведеної камеральної перевірки.
Крім того, просив розглянути справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце рогляду справи.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30 серпня 2006 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1Ф.), за адресою: 90564, Закарпатська область, Тячівський район, селище міського типу Тересва, вул. Горького, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, про що свідчить копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а. с. 10-12).
16 вересня 2013 року ФОП ОСОБА_1 подала до Державної податкової інспекції у Тячівському районі заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій обрала IIІ групу та ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування в розмірі 5% до доходу (а. с. 14).
Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПК України) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
У відповідності до норм пп. 2) п. 293.3 ст. 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України.
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
П 296.3 ст. 296 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Так, судом встановлено, що 09 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу звітні податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал, півріччя та ІІІ квартали 2016 року, відповідно до яких відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку, що підлягає сплаті, у розмірі 3350,00 грн., 4250,00 грн. та 2600,00 грн. відповідно (а. с. 15 - 20).
Однак, у відповідності до наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (а. с. 9), відповідач суму самостійно задекларованого податку не сплатив.
Крім того, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприєця за період з 01.07.2014 р. по 22.09.2016 р., податковим органом встановлено несвоєчасність подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи -підприємця протягом строків, визначених пп. 296.3 ст. 296 ПК України, за результатами якої складено акт від 22.09.2016 р. №2280/13-02/НОМЕР_1 (а. с. 22-23).
На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0015551301 від 22.09.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. (а.с. 21).
Вказане податкове повідомлення-рішення особисто отримано відповідачем 22.09.2016 р., про що свідчить його підпис.
П. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку та сплачене відповідачем частково у розмірі 172,87 грн.
У зв'язку з не погашенням ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку узгодженої суми податкового зобов'язання на адресу відповідача у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення було направлено податкову вимогу від 20.12.2016 р. №15504-17 (а.с. 26).
Таким чином, станом на 07 листопада 2017 року за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 10537,13 грн.
Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до вимог п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вимог цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
П. 102.4 ст. 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 139, 205, 243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52) до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (90564, Закарпатська область, Тячівський район, селище міського типу Тересва, вул. Горького, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу у розмірі 10537,13 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (90564, Закарпатська область, Тячівський район, селище міського типу Тересва, вул. Горького, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до місцевого бюджету податковий борг по платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 10537 грн. 13 коп. (Десять тисяч п'ятсот тридцять сім грн. 13 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з врахуванням норм. п. 15.5 ч. 1 Перехідних положено КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VIII).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_2