Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
18 грудня 2017 року Справа № 805/4289/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши клопотання Донецького державного університету управління про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справу № 805/4289/17-а за позов Донецького державного університету управління
до відповідача: Головного управління Держпраці у Донецькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.
Позивач, Донецький державний університет управління, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.
07 грудня 2017 року разом з позовною заявою від 27 листопада 2017 року за вих. № 11-01/784 позивачем надано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року клопотання Донецького державного університету управління про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову залишено без руху, та встановлено позивачу строк на усунення недоліків зазначених в ухвалі без руху.
15 грудня 2017 року позивачем усунуто недоліки визначені в ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову посилається на те, що Головним управліннм Держпраці у Донецькій області прийнято постанову про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139. Згідно вказаної постанови до ДонДУУ застосовано штраф у розмірі 9600 грн., який ДонДУУ повинен сплатити у місячний термін з дня прийняття постанови. Позивач зазначає, що п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятості населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, визначено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»); у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України). Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139 є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом. А також, позивач зазначає, що ані Порядком № 509, ані Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.
В зв'язку з чим, позивач зазначає, що існує реальна можливість початку державним виконавцем процедури примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої згідно чинним законодавством, не зупиняє її виконання. На думку позивача, існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ДонДУУ до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задовленні зазначеного клопотання, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З аналізу викладених норм, вбачається , що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Наведений перелік способів забезпечення позову є вичерпним.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову.
Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведена позапланова перевірка Донецького державного університету Укравління з питань додержання суб'єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 05-20-3335/0041 від 02 жовтня 2017 року.
Перевіркою встановлено порушення ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці».
За результатами встановлених порушень, відповідачем складено припис № 05-20-3335/0041-0014 від 02 жовтня 2017 року, відповідно до якого позивача зобов'язано усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» в частині порушення строків виплати заробітної плати працівникам Донецького державного університету управління за липень 2014 року у сумі - 454,4 тис. грн.
Розглянувши клопотання Донецького державного університету управління про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139 до набрання законної сили судовим рішенням по справі, суд дійшов висновку щодо відсутності фактів та доказів в підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення судового рішення у адміністративній справі, або, що виконання судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим.
Щодо посилання позивача на те, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, на підставі якого може бути відкрито виконавче провадження з примусового стягнення штрафу, суд зазначає, що суд не може підчас винесення рішення по справі керуватися лише припущеннями позивача, а відповідних доказів, які б підтверджували звернення відповідача до виконавчої служби з заявою про примусове виконання постанови про накладення штрафу суду не надано
Окрім того, забезпечуючи позов таким чином суд фактично вирішує спір по суті позовних вимог, оскільки однією з вимог позивача є скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «СИНТОП» м. Курахове про забезпечення позову по адміністративній справі № 805/3068/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «СИНТОП» м. Курахове до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «СИНТОП» (код ЄДРПОУ 35559523), визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню припису від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «СИНТОП» (код ЄДРПОУ 35559523) та скасування припису - відмовити.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті 18 грудня 2017 року.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Олішевська B.В.