печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47741/17-а
16 серпня 2017 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді Підпалого В.В.,
при секретарі Вишневській О.Р.,
за участю представника позивача - Підгорецької Н.В.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за адміністративним позовом Печерського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України,
Позивач Печерський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в м. Києві звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив примусово видворити з території України громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Узбекистан, як такого, що незаконно перебуває на території України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на те, що громадянин Республіки Узбекситану ОСОБА_2 перебуває на території України з порушенням чинного законодавства.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, щодо його задоволення не заперечував, просив задовольнити позов для можливості повернення на Батьківщину.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 21.12.2016 року Печерським РВ ГУ ДМС України в м. Києві відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, оскільки він порушив правила перебування іноземців в Україні, працевлаштувався без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена законодавством України та безпідставно перебуває на території України і ухиляється від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, що є порушенням ч. 15 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, і ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Штраф сплачено.
22.12.2016 року Печерським РВ ГУ ДМС України в м. Києві відносно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, було прийнято рішення про примусове повернення з України на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI та спільного наказу МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.04.2012 року №353/271/150 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 15.01.2017 року. Рішення не виконано, так як іноземець не бажає виїжджати на Батьківщину, коштів на оплату квитка до Республіки Узбекистан не має.
Будучи опитаним ОСОБА_2 пояснив, що в Україну він прибув в грудні 2015 року в приватних справах. Під час перебування на території України закінчились грошові кошти, тому він працевлаштувався без відповідного дозволу на працевлаштування, з приводу оформлення дозволу на працевлаштування на території України до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення та трудової міграції, не звертався.
В березні 2016 року в ОСОБА_2 закінчився термін перебування в Україні, з приводу оформлення документів, які надають право проживання на території України до міграційної служби України не звертався.
Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частини 3 статті 3 розділу I вказаного Закону, іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч.3 ст.9 вказаного Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
В силу положень ч. 1 ст. 26 наведеного Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Враховуючи, що громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Республіки Узбекистан, грубо порушив ст. 4, ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 203 КУпАП ПР МКМ № 081789 та винесено постанову ПН МКМ № 081789 від 21.12.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (штраф в розмірі 510 грн. сплачено).
Разом з цим, на підставі ст. 26 цього ж закону відносно громадянина ОСОБА_2, було прийнято рішення від 22.12.2016 року про його примусове повернення з України та зобов'язано його залишити територію України не пізніше 15.01.2017 року.
Однак, відповідач самостійно територію України не залишив.
З аналізу наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.
Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обставини: перша - прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; друга - ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не виконано рішення про примусове повернення від 22.12.2016 року, у встановлений строк без поважних причин, яке є чинним, не оскаржувалось та не скасовано, враховуючи відсутність у громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, документів на право перебування на території України, з огляду на відсутність встановлених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заборон на примусове видворення відповідача суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 18, 104, 160-163, 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Печерського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Республіки Узбекистану ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Видворити в примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Узбекистан, за межі України.
Негайно затримати громадянина Республіки Узбекистан - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Узбекистан, з метою поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ч. 10 ст. 183-7 протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.В. Підпалий