ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.11.2017Справа №910/8772/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ»
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА»
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3»
Про стягнення 64079,18 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від позивача Кубрак О.О. (за дов.)
від відповідача Бут Г.О. (за дов.), Андросюк Ю.Є. (керівник)
від третьої особи Соколюк О.П. (за дов.)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» про стягнення 56349,00 грн., з яких: 53200,00 грн. боргу, 2399,10 грн. пені, 271,10 грн. 3% річних, 478,80 грн. інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем транспортних послуг. Зокрема, позивач, як виконавець, надав відповідачеві, як замовнику, транспортні послуги за договором № 2/01 від 21.02.2017, перевізши вантаж за маршрутом: м. Дніпро - м. Бахмут, що підтверджується товарно-транспортними накладними ТТН № 1 від 23.02.2017, ТТН № 2 від 23.02.2017, ТТН № 3 від 23.02.2017, ТНН № 4 від 23.02.2017, ТТН № 5 від 23.02.2017, ТТН № 6 від 23.02.2017, ТТН № 7 від 23.02.2017. Вантаж представником одержувача було прийнято без будь-яких зауважень. Водночас, позивач відмовляється від підписання акту наданих послуг, та не сплачує їх вартість, яка становить 53200 грн..
Суд своєю ухвалою від 02.06.2017 порушив провадження у справі № 910/8772/17.
Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач неналежним чином надав послуги, оскільки вантаж був пошкоджений. Не заперечуючи факту заповнення вищевказаних товарно-транспортних накладних, зауважив, що 23-24 лютого 2017 року, на час поставки та відвантаження водіями позивача товару до складу за адресою: м. Бахмут, вул. Корсунського, 73, представник товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» на складні не був присутнім. Фактично товарно-транспортні накладні, після відвантаження товару, були остаточно заповнені та підписані на власний розсуд представником товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ» та завідуючим складом, орендованим Міжнародною організацією міграції, - ОСОБА_5. Про поставку частково пошкодженого товару та пошкодженої упаковки товару відповідачеві стало відомо 23.02.2017 від представника товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3».
Про поставку пошкодженого товару та упаковки було складено акт, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, за участі представників незацікавленої сторони. Відповідач надіслав акт на адресу позивача після отримання його з м. Бахмута.
Також відповідач зазначив, що він разом з товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» перебрали та переупакували 143 палети (виконали роботи по пакетуванню, стрейчуванню, маркуванню та нумерації), з яких 4 палети були повністю переупаковані в нові ящики. В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» звернулося до відповідача з вимогою про відшкодування витрат на суму 58339,00 грн.. Відповідач відшкодував товариству з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» 61460,00 грн., в тому числі 3121,00 грн. ПДВ.
Третя особа проти задоволення позову заперечила. У наданих суду поясненнях зазначила, що товар, який перевозив позивач, був придбаний товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» у відповідача для постачання Міжнародній організації з міграції, представництво в Україні. При перевезенні вантаж було майже весь пошкоджено, у зв'язку з чим, з метою виконання своїх зобов'язань перед Міжнародною організацією з міграції, представництво в Україні, вона (третя особа) вимушена була понести витрати для перепакування та заміни пошкодженого товару, які були відшкодовані відповідачем. Фактично передачу товару Міжнародній організації з міграції, представництво в Україні, було здійснено саме третьою особою 27.02.2017, позивач при передачі вантажу участі не приймав.
31.07.2017 суд викликав у судове засідання ОСОБА_5, який, відповідно до товарно-транспортних накладних, здійснював приймання товару як представник Міжнародної організації з міграції, представництво в Україні, зобов'язавши його надати пояснення щодо обставин приймання товару 23.02.2017 від перевізника товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ». Відповідно до пояснень ОСОБА_5 частина товару була доставлена пошкодженим, однак, враховуючи складні умови приймання товару, інформація про пошкодження товару не була зазначена у товарно-транспортних накладних.
Під час розгляду справи суд витребував:
- у сторін - оригінал специфікації до договору № 2/01 від 21.02.2017 для огляду у судовому засіданні, а копію для долучення до матеріалів справи.
- у товариства з обмеженою відповідальністю «Профбезпека» додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» (код 39089479) за лютий 2017 року.
- у Міжнародної організації міграції, представництво в Україні, - дані про повноваження ОСОБА_5 на отримання товару у товариства з обмеженою відповідальністю «АТОКАТ» за товарно-транспортними накладними №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 23.02.2017, а також письмові пояснення щодо порядку та факту отримання товару за даними накладними.
Під час розгляду справи відповідач та третя особа подали суду ряд клопотань. Зокрема, відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» та ОСОБА_6, а також про надсилання повідомлення до правоохоронних органів в порядку ст. 90 ГПК України про виявлення в діях працівників позивача ознак злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Третя особа подала клопотання про витребування пояснень у ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які приймали участь у складанні актів ушкодження товару 23.02.2017 та 27.02.2017.
Суд відхилив клопотання як необґрунтовані.
Позивач збільшував розмір позовних вимог (заяви від 26.06.2017, від 13.07.2017, від 31.07.2017, від 11.09.2017, 28.09.2017). Остаточна редакція позовних вимог викладена позивачем в такій редакції: стягнути з відповідача 64079,18 грн., з яких: 53200,00 грн. боргу, 6698,83 грн. пені, 813,30 грн. 3% річних, 3367,05 грн. інфляційних (заява про збільшення розміру позовних вимог від 28.09.2017).
Також позивач подав клопотання про покладення на відповідача 12000,00 грн. витрат на послуги адвоката (платіжні доручення № 442 від 06.06.2017 на суму 4000,00 грн., № 726 від 17.07.2017 на суму 4000,00 грн., № 899 від 27.09.2017 на суму 4000,00 грн.).
У свою чергу відповідач подав клопотання про покладення на позивача витрат на проїзд Загребельного Сергія Леонідовича в розмірі 595,35 грн., 8050,00 грн. витрат на послуги адвоката, 200,00 грн. за переклад листа МОМ від 27.09.2017 з англійської мови українською.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
03.01.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» (покупець) уклали договір № 03/01/2017 про купівлю-продаж та постачання товару.
Даним товаром були сімейні гігієнічні набори у кількості 8000 штук. Даний товар товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» зобов'язано було поставити Міжнародної організації з міграції, представництвом в Україні, з яким 17.02.2017 укладено відповідний договір поставки №UА1-2016-371/3.
За умовами договору № 03/01/2017 від 03.01.2017 покупець - товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3», зобов'язано було отримати товар на складі продавця (м. Дніпро, Запорізьке шосе, 37) та здійснити самостійне вивезення товару (п. 3.5 договору № 03/01/2017 від 03.01.2017).
Послуги зі зберігання товару на складі за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 37, надавались позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Корса» за договором зберігання № 1601, який був укладений 16.01.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» та товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3» в подальшому змінили порядок постачання товару за договором № 03/01/2017 від 03.01.2017, про що свідчить вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» дій щодо організації перевезення товару. Внаслідок вчинення вказаних дій 21.02.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ» договір № 2/01 на надання транспортних послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ», як виконавець, зобов'язалось надати товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА», як замовнику, послуги з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - послуги) згідно з специфікацією та товарно-транспортними накладними, а замовник зобов'язався сплатити за надані послуги передбачену Договором плату.
За умовами Договору, надання послуг, крім Договору, регламентується вимогами Закону України «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними документами, що регулюють умови здійснення перевезень вантажів за цим Договором (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору, завантаження та розвантаження в пункті призначення здійснюється вантажовідправником або вантажоодержувачем самостійно, якщо інше не передбачено окремою домовленістю сторін.
Водночас, пунктом 3.5 Договору передбачено одним з обов'язків виконавця обов'язок власними силами здійснити завантаження вантажу на транспорт, заповнити товарно-транспортні накладні тощо, або забезпечити виконання цих дій третіми особами. При цьому виконавець поклав на себе відповідальність за збереження схоронності товарного вигляду та пошкодження вантажу під час навантаження.
Отже, в даному випадку існує окрема домовленість сторін, а тому відповідальною особою, відповідно до Договору, за завантаження товару є товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ».
23.02.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» в рамках виконання Договору завантажило на складі за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 37, на автомобілі товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ» 8000 гігієнічних наборів (200 палет), про що свідчать такі товарно-транспортними накладні: № 1 від 23.02.2017, № 2 від 23.02.2017, № 3 від 23.02.2017, № 4 від 23.02.2017, № 5 від 23.02.2017, № 6 від 23.02.2017, № 7 від 23.02.2017.
Відповідно до вказаних товарно-транспортних накладних, відповідач зобов'язався доставити вантаж у м. Бахмут, вул. Корсунського, 73, вантажоодержувачу - Міжнародній організації з міграції, представництво в Україні.
Виходячи з п. 2.4 Договору, з моменту прийняття вантажу за товарно-транспортними накладними до моменту належним чином засвідченої передачі вантажу вантажоодержувачу виконавець (відповідач) взяв повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу за кількісними та якісними характеристиками.
У розумінні Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів (п. 11.1). Таким чином, за умовами Договору, позивач зобов'язався доставити вантаж у м. Бахмут, вул. Корсунського, 73, та вручити його Міжнародній організації з міграції, представництво в Україні.
Товар було доставлено у м. Бахмут, вул. Корсунська, 73, 23.02.2017 та отримано ОСОБА_5 як відповідальною особою вантажоодержувача.
Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_5 не перебуває у трудових відносинах з Міжнародною організацією з міграції, представництво в Україні, та здійснював приймання вантажу як представник цієї організації на волонтерських (добровільних) засадах. Дані обставини встановлені з пояснень ОСОБА_5, наданих ним у судовому засіданні, і жодним з учасників процесу не були спростовані. Водночас, також учасники процесу визнають факт отримання ОСОБА_5 вантажу на користь Міжнародної організації з міграції, представництво в Україні, що, відповідно, дає суду підстави вважати виконаним позивачем свого обов'язку щодо перевезення вантажу.
Іншими обов'язками позивача були забезпечення під час перевезення дотримання правил перевезення вантажів автомобільним транспортом (щодо кріплення, інших умов) відносно конкретного виду вантажу (п. 3.3 Договору) та забезпечення збереження вантажу з моменту прийняття та до моменту видачі вантажоодержувачу не пізніше 18.00 год. 24 лютого 2017 року (п. 3.4 Договору).
Вирішуючи питання щодо виконання позивачем вказаних обов'язків суд виходить з такого.
23.02.2017 ОСОБА_5, представником товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3», волонтерами громадської організації «Міжнародний клуб ділових людей» (ОСОБА_7 та ОСОБА_8.), представником Науково-виробничого підприємства «Кавітатор» складено акт про ушкодження товару та упаковки, у якому зазначено, що перевізником товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ» було доставлено пошкоджений товар та з пошкодженням упаковки.
Також 27.02.2017 представниками вантажовідправника та ОСОБА_5 складено акт про пошкодження, у якому також зазначено про пошкодження товару та пакування.
Акт від 23.02.2017 був надісланий відповідачем позивачу тільки 08.04.2017, у якому позивач 12.04.2017 зробив запис про те, що не погоджується з даним акту, оскільки 23.02.2017 вантаж було прийнято без жодних зауважень по кількості і якості, і в момент передачі вантажу будь-які акти не складались.
Відповідно до п. 13.1 Правил, перевізник здає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
Правила передбачають, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 до Правил (п. 15.1 Правил).
Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.
Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти із ньому свою думку в рядку «Особливі відмітки» і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (п. 15.3 Правил).
Відповідно до п. 15.6 Правил, для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад, «Про недостачу місць», «Про порушення пломби» та ін.).
Наведене свідчить про те, що акт, який фіксує пошкодження вантажу, повинен складатись під час приймання вантажу до підписання вантажоодержувачем товарно-транспортної накладної, що, в свою чергу, не дає суду підстав вважати акти від 23.02.2017 та від 27.02.2017 такими, що складені у відповідності до Правил.
Водночас, обставини пошкодження товару під час їх перевезення, які зафіксовані у актах від 23.02.2017 та від 27.02.2017, підтверджуються наданими як відповідачем, так і третьою особою документами на придбання пакувальних коробок та предметів, засобів гігієни (шампуню, засобів для чищення, для миття посуду) з метою забезпечення виконання зобов'язань перед Міжнародною організацією з міграції, представництво в Україні. Незважаючи на те, що позивач за Договором зобов'язався доставити вантаж Міжнародній організації з міграції, представництво в Україні не пізніше 18.00 год. 24 лютого 2017 року, фактично товар отримано даною організацією 27.02.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЦ-3», про що свідчить видаткова накладна № 1.
Дані обставини (не забезпечення позивачем вручення вантажу повноважному представнику Міжнародній організації з міграції, представництво в Україні, понесення відповідачем та третьою особою витрат) дають суду підстави вважати, що позивачем не було забезпечено збереження всього вантажу з моменту прийняття та до моменту видачі.
Оцінюючи доводи відповідача про те, що дане порушення, відповідно до ч. 6 ст. 193 ГК України, надає йому право відмовитись від виконання зобов'язання, суд виходить з такого.
За загальним правилом, зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
За твердженнями відповідача, було пошкоджено 500 коробок, 200 пляшок шампуню, 200 пляшок засобів для миття посуду, 200 пляшок засобів для чищення.
Застосовуючи принцип добросовісності, розумності та справедливості, суд виходить з того, що пошкоджений товар у відсотковому та кількісному відношенні до товару, що був перевезений у належному стані (всього перевезено 8000 коробок) не становить тієї величини, яка би давала можливість дійти висновку про звільнення відповідача від виконання обов'язку щодо оплати вартості перевезення. Таким чином, не забезпечення позивачем збереження частини вантажу з моменту його прийняття та до моменту видачі може бути підставою для покладення на нього збитків за порушення обов'язку, однак, в даному випадку, не надає відповідачу право відмовитись від виконання зобов'язання.
Згідно з п. 5 Договору, оплата здійснюється на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в Договорі, у строк 3 (три) банківських дні з моменту підписання акту наданих послуг.
Відповідно до п. 14.4. Правил, остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.
Акт наданих послуг № 192, який датований 24.02.2017, підписаний відповідачем із зауваженням, що стосується факту пошкодження товару. Застереження щодо вартості перевезення у акті відсутні.
Таким чином вартість послуг становить 53200,00 грн..
18.03.2017 виконавець надіслав на адресу замовника документи для оплати послуг, що підтверджується описом до цінного листа та фіскальним чеком, а саме: супровідний лист за вих. № 639 від 24.02.2017 на 1 арк.; рахунок на оплату № 200 від 24 лютого 2017 року на суму 53200,00 грн.; акти наданих послуг № 192 від 24 лютого 2017 року на суму 53200,00 грн.; товарно-транспортна накладна № 1 від 23.02.2017 - 1 арк.; товарно-транспортна накладна № 2 від 23.02.2017 - 1 арк.; товарно-транспортна накладна № 3 від 23.02.2017 - 1 арк.; -товарно-транспортна накладна № 4 від 23.02.2017 - 1 арк.; -товарно-транспортна накладна № 5 від 23.02.2017 - 1 арк.; -товарно-транспортна накладна № 6 від 23.02.2017- 1 арк.; - товарно-транспортна накладна № 7 від 23.02.2017 - 1 арк.
Вказані документи ТОВ «ПРОФБЕЗПЕКА» отримало 20 березня 2017 року, що підтверджується роздруківкою із сервісу відстеження пересилання поштових відправлень УД ППЗ «Укрпошта».
Таким чином, строк оплати за надані виконавцем послуги настав 23.03.2017.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодекс України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 53200,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
За п. 6.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати послуги, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 6698,83 грн. пені за період з 27.03.2017 по 22.09.2017.
Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Враховуючи, що мало місце також порушення позивачем своїх зобов'язань, суд вважає за доцільне використати право, надане йому п. 3 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір нарахованої пені з 6698,83 грн. до 100,00 грн.. В частині стягнення 6598,83 грн. пені суд відмовляє.
В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 813,30 грн. трьох процентів річних та 3367,05 грн. інфляційних за період з 27.03.2017 до 31.07.2017, які підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач надав належні докази понесення 12000,00 грн. витрат за послуги адвоката (договір № б/н про юридичне обслуговування від 12.01.2017, акти приймання-передачі виконаних (наданих) послуг, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю, платіжні доручення № 442 від 06.06.2017 на суму 4000,00 грн., № 726 від 17.07.2017 на суму 4000,00 грн., № 899 від 27.09.2017 на суму 4000,00 грн.).
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФБЕЗПЕКА» (проспект Перемоги, 148/1, нежиле приміщення 257, м. Київ, 03179, код 39089479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАТ» (проспект Степана Бандери, 6, офіс 808, м. Київ, 04073, код 39120932) 53200,00 грн. боргу, 100,00 грн. пені, 813,30 грн. 3% річних, 3367,05 грн. інфляційних, 12000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1600,00 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Повний текст рішення складено 21.12.2017.
Суддя С. А. Ковтун