ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.12.2017Справа №910/15961/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн"
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Каракоця О.Р. (дов. №820-К-Н-О від 23.08.2017)
від відповідача-2: не з'явився
В судовому засіданні 06.12.2017 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
19.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15961/17, судове засідання призначено на 04.10.2017 року.
В судове засідання, призначене на 04.10.2017, представники позивача та відповідача-2 не з'явилися, витребувані ухвалою суду документи не надіслали, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.
В судове засідання, призначене на 04.10.2017, представник відповідача-1 з'явився, клопотав про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 розгляд справи було відкладено на 18.10.2017.
В судове засідання призначене на 18.10.2017 з'явився представник позивача та відповідача-1, надали пояснення по справі.
В судове засідання, призначене на 18.10.2017 представник відповідача-2 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 розгляд справи було відкладено на 01.11.2017.
В судове засідання, призначене 01.11.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.
В судове засідання, призначене 01.11.2017 представники відповідачів не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 розгляд справи було відкладено на 15.11.2017.
В судове засідання 15.11.2017 з'явився представник відповідача-1, надав пояснення по справі.
В судове засідання призначене на 15.11.2017 представник позивача не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без участі представник позивача.
В судове засідання, призначене на 15.11.2017 представник відповідача-2 не з'явився, причин неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні судом було задоволено клопотання відповідача-1 про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 продовжено розгляд справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 06.12.2017.
В судове засідання, призначене на 06.12.2017, представник позивача та відповідача-2 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання 06.12.2017 з'явився представник відповідача-1, надав пояснення по справі.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-
04 листопада 2016 року між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір поруки № 4Д13501Д/П (далі по тексту - Договір поруки), за яким Позивач поручився перед Відповідачем 1 за виконання Відповідачем 2 своїх зобов'язань за:
- кредитним договором від 08.08.2013 р. № 4Р13479Д (повернення кредиту та сплати відсотків за користуванням кредитом);
- кредитним договором від 09.08.2013 р. № 4Р13473И (повернення кредиту та сплати відсотків за користуванням кредитом);
- кредитним договором від 13.08.2013 р. № 4Р13474И (повернення кредиту та сплати відсотків за користуванням кредитом);
- кредитним договором від 16.08.2013 р. № 4Р13503Д (повернення кредиту та сплати відсотків за користуванням кредитом).
На виконання умов Договору поруки 07 листопада 2016 року Позивач погасив заборгованість Відповідача 2 перед Відповідачем 1 по кредитному договору від 08.08.2013 р. № 4Р13479Д на загальну суму 1 204 817 629 грн. 44 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1310 від 07.11.2016 р.
Відповідно до п. 2 Договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
Згідно з пунктами 5 та 6 Договору у випадку невиконання боржником обов'язку п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних дні з моменту отримання вимоги.
Відповідно до п. 7 Договору у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п. 6 цього Договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за Кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього Договору.
За умовами пункту 8 Договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.
У відповідності до п. 9 Договору поруки, у випадку невиконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього Договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим Договором.
Згідно з п. 10 Договору поруки, кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором (п. 11 Договору поруки).
Договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 26.01.2016, укладеної сторонами.
Позивач зазначив, що виконав обов'язок боржника за кредитними договорами: від 08.08.2013 р. № 4Р13479Д, від 09.08.2013 р. № 4Р13473И, від 13.08.2013 р. № 4Р13474И, від 16.08.2013 р. № 4Р13503Д.
Позивач обґрунтовує свої вимоги, тим що відповідачі не визнають факт погашення позивачем боргу та факт переходу до поручителя права вимоги за кредитними договорами.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір №4Д13501Д/П від 04.11.2016 є договором поруки.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
За приписами ч. 1 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
Пунктом 10 Договору поруки, сторони передбачили, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, що відповідачі не визнають факт погашення позивачем боргу та факт переходу до поручителя права вимоги за Кредитними договорами.
Посилання позивача на те, що відповідачами не визнається факт погашення та факт переходу до позивача прав кредитора жодними належними та допустимими доказами не підтверджується, оскільки в матеріалах справи відсутні дані докази.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано пояснень, якими саме діями чи бездіяльністю ПАТ "КБ "Приватбанк" порушує його права та інтереси
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
Суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Проте, позивачем не доведено суду, в чому саме та з яких підстав його права та законні інтереси є порушеними з боку визначених ним відповідачів.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Отже, перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язані після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки в законі, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.
Одним із способів захисту прав та охоронюваних інтересів згідно зі ст. 20 Господарського кодексу України є визнання наявності або відсутності прав.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Крім цього, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання права вимоги у позивача та визнання відсутнім права вимоги у відповідача-1 можуть бути предметом дослідження та доказування в разі виникнення спору між кредитором та боржником про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн" відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.12.2017
Суддя М.О. Лиськов